Рішення № 77371271, 24.10.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2018 року (о 17 год. 35 хв.)Справа № 0840/3497/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьнової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (2421111, Israel, Akko, Ahi Eilat Str. 2, аpt. 76, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні і виплаті пенсії ОСОБА_1 та зобов’язати відповідача призначити, нарахувати і сплатити пенсію за віком позивачу згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 07.06.2018.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що 07.06.2018 позивачем була направлена заява до відповідача про призначення пенсії, проте рішенням від 02.07.2018 №22 у призначенні пенсії відмовлено, у зв’язку із тим, що позивач не звернувся особисто та не надав інформацію щодо реєстрації на території України та паспорт громадянина України. Вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, у зв’язку із чим просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 28.08.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судовому засіданні на 02.10.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

19.09.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 29504), в якому вказує, що представником позивача при зверненні було надано відповідачу паспорт громадянина України для виїзду за кордон позивача, проте відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина для виїзду за кордон, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, паспорт громадянина для виїзду за кордон – це документ, що посвідчує особу громадянина України під час перетину ним державного кордону України та перебування за кордоном, а не документ, що посвідчує особу для призначення пенсії. Відповідно до закордонного паспорту позивача № АН215853, виданого 27.08.1998, паспорт дійсний до 27.08.2008, в наступному термін дії продовжений до 27.08.2018. Тобто строк дії закордонного паспорту сплинув 28.08.2018. Разом з цим зазначає, що поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процесуальних дій, пов’язаних з поновленням виплати, серед яких подання заяви про поновлення виплати пенсії з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати. Зауважує також, що у позивача документи, що засвідчують місце його проживання (реєстрація) в Україні, які передбачені чинним законодавством, відсутні. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено паспортом громадянина для виїзду за кордон №АН215853, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як зазначено позивачем у позові, позивач починаючи з 05.11.2002 має право на отримання пенсії за віком. По досягненню пенсійного віку позивач не мав можливості звернутися до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком, оскільки мешкав в іншій країні.

07.06.2018 позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про поновлення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для чого надав необхідні документи.

Так, судом встановлено, що пенсія за віком позивачу не призначалась, однак 07.06.2018 позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком, про що свідчить відповідна заява, яка наявна в матеріалах справи.

Однак, Рішенням № 22 від 02.07.2018 позивачу відмовлено у поновленні виплати пенсії з посиланням із посиланням на приписи Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зокрема зазначено, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно мати реєстрацію на території України та звернутись до Пенсійного фонду за місцем проживання (реєстрації) з встановленими законодавством документами для призначення пенсії (а.с.9).

Вважаючи, що вказаною відмовою порушено його право на пенсію, позивач звернулась до адміністративного суду з даним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного Фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного Фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Додатком 2 до переліку визначена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії, яка містить перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі (пункт 4.2 Порядку).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку).

Аналізуючи наведені норми права можна дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.04.2018 у справі №601/198/16 та від 13.02.2018 у справі №520/8695/17 (К/9901/946/17).

Судом встановлено, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до вимог статті 44 Закону №1058-IV, та необхідним пакетом документів, що визначає право на даний вид пенсії, а відтак відповідач не мав підстав для поновлення виплати пенсії.

Позивач у своєму позові зазначає, що рішення від 22 № 02.07.2018 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, однак, за перевіркою матеріалів справи, зміст вказаного рішення зводиться фактично до надання роз'яснень щодо умов та порядку подання документів для поновлення виплати пенсії, а відтак не є рішенням про відмову в призначенні позивачу пенсії, оскільки зазначеним рішенням позивачу відмовлено у поновленні не призначеної пенсії. Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії позивачу, на думку суду, є передчасними, оскільки із відповідною заявою про призначення пенсії позивач до Пенсійного фонду не звертався.

Таким чином, суд дійшов висновків щодо визначення правомірності підстав для відмови позивачу у поновленні виплати пенсії, оскільки враховуючи встановлені у цій справі обставини (а саме не дотримання позивачем вимог Порядку №22-1), підстави для задоволення позову відсутні з мотивів наведених вище.

Поряд з цим, суд вважає необхідним зазначити про таке.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Тобто однією з умов, які передбачають наявність у особи права на отримання пенсії є її належність до громадянства України.

Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Так, з матеріалів справи (а.с.6) судом встановлено, що на момент ухвалення даного рішення строк дії паспорту громадянина для виїзду за кордон №АН215853 сплинув 27.08.2018.

Таким чином, наразі в матеріалах справи відсутній відповідний документ, який підтверджує належність позивача до громадянства України.

Разом з цим, суд зазначає, що громадяни України, які виїхали за кордон на постійне місце проживання, мають право на призначення пенсії за віком, проте за умови звернення до управління ПФУ з відповідною заявою про призначення пенсії з дотриманням положень Порядку №22-1, яким врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (2421111, Israel, Akko, Ahi Eilat Str. 2, аpt. 76, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.10.2018.

Суддя Ю.В. Калашник