Рішення № 77371240, 03.09.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 вересня 2018 року Справа № 808/771/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача 1: не прибув;

представника відповідача 2: ОСОБА_2

представника відповідача 3: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент”

до відповідача 1: Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників

відповідача 2: Державного підприємства “Національні інформаційні системи”

відповідача 3: Офісу великих платників податків ДФС

про скасування реєстрації податкової застави,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ” (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Межрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. №10426 від 29.03.2018), просить суд: скасувати реєстрацію податкової застави згідно із актом опису майна №8 від 21.05.2015; визначити спосіб виконання судового рішення шляхом припинення реєстрації податкової застави, зареєстрованої 27.05.2015 за №15361940 (контрольна сума 8ДБ8Г0А46А). Визначити порядок виконання судового рішення – шляхом вилучення реєстратором (ДП “Національні інформаційні системи) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна податкової застави, зареєстрованої 27.05.2015 за №15361940; визначити строк виконання судового рішення – місячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 27.05.2015 за номером 15361940 Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу згідно з актом опису майна від 21.05.2015 за №8 на підставі рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу від 10.03.2015 №5410/10/28-10-23-26. При цьому постановою Окружного адміністративного суду м.Києва по справі №826/7149/15 визнано протиправним та скасовано вказане рішення від 10.03.2015 №5410/10/28-10-23-26 та податкову вимогу від 10.03.2015 №23-11. Однак, до теперішнього часу судове рішення не виконане ані в частині скасованої податкової вимоги, ані в частині скасованого рішення про опис майна у податкову заставу. До державного реєстру обтяжень не внесено відомостей про скасування рішення, яке було підставою для опису майна. Зазначає, що 29.02.2016 відповідача ліквідовано, а на звернення позивача до ДП «Національні інформаційні системи» з заявою про скасування реєстрації податкової застави від 27.05.2015 №15361940 – товариством отримано відмову з підстав відсутності заяви від обтяжувача, якого на даний час ліквідовано.

Відповідач2 проти позову заперечує в частині визначення позивачем способу виконання судового рішення, а саме шляхом вилучення реєстратором з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№20536 від 03.07.2018).

Відповідач3 позов не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях (вх.№ 15665 від 21.05.2018). Серед іншого посилається на те, що у позивача постійно обліковувався податковий борг, починаючи з 31.12.2014 по теперішній час, а тому жодна з перелічених позивачем підстав не може слугувати для скасування податкової застави.

Ухвалою суду від 03.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 03.05.2018.

03.05.2018 витребувано від Офісу великих платників додаткові докази та відкладено судове засідання на 04.06.2018.

04.06.2018 залучено до участі у справі у якості співвідповідачів: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Офіс великих платників податків ДФС; витребувано додаткові докази; призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.07.2018.

У підготовчому засідання оголошено перерву до 23.08.2018.

23.08.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 03.09.2018.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача2 та відповідача 3 у судовому засіданні проти позову заперечили, із підстав викладених у відзиві. Просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

10 березня 2015 року Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято рішення №5410/10/28-10-23-26 про опис майна ТОВ «Технохімреагент» у податкову заставу.

27 травня 2015 року Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників зареєструвало за №15361940 (контрольна сума 8ДБ8Г0А46А) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу – майно платника податків з актом опису майна від 21.05.2015 №8, про що свідчить ОСОБА_3 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 10-11).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у справі №826/7149/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015, визнано протиправними та скасовано: податкову вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.03.2015 №23-11 та рішення від 10.03.2015 №5410/10/28-10-23-26.

Як стверджує представник позивача, товариство зверталося до Офісу великих платників податків ДФС та до ДП «Національні інформаційні системи» із заявою про скасування реєстрації податкової застави, на що отримано відмову, яка мотивована ліквідацією обтяжувача та відповідно відсутності заява саме від обтяжувача майна, або рішення суду (а.с. 12-14).

Не погоджуючись із такими діями відповідачів позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, визначений Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» N 1255-IV від 18.11.2003 (далі – Закон №1255-IV).

Згідно із ст. 2 Закону №1255-IV, обтяжувач, це уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003р. №1255-ІV (далі – Закон №1255 ) обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором.

Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Статтею 37 Закону №1255 визначено, що до публічних обтяжень належать:

1) податкова застава;

2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця;

3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника;

4) пункт 4 частини першої статті 37 виключено

5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом;

6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Згідно з статтею 41 Закону №1255 публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Публічне обтяження також припиняється внаслідок реалізації прав, що випливають із змісту публічного обтяження.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: 1) відомості про обтяжувача та боржника: для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України; 2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; 3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; 4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Як передбачає частина друга статті nau://ukr\1255-15|st43/ 43 Закону №1255, держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Частина п'ята статті 43 цього Закону передбачає, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року №830 (далі по тексту – Порядок №830), державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов'язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна.

07 вересня 2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 24.05.2017, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 05.07.2004 №830, зокрема в частині визначення Реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до абз.5 п.2 Порядку №830, реєстратори – це суб’єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно з абз.4 п.4 Порядку №830, державна реєстрація податкової застави, предметом якої є рухоме майно, проводиться податковим керуючим, яким складено акт опису.

Абзацом третім п.6 цього Порядку передбачено, що у разі проведення державної реєстрації публічних обтяжень рухомого майна державним або приватним виконавцем та податковим керуючим відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі сформованої ними заяви за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру.

Відповідно до ст.4 Закону №1255 обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Одним з видів публічних обтяжень, згідно із п. 1 ст. 37 Закону №1255 є податкова застава.

Згідно із пп.14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава – спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений Податковим кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов’язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, зо є предметом податкової застави.

Як встановлено судом, 27.05.2015 за номером 15361940 (контрольна сума 8ДБ8Г0А46А) Міжрегіональним головним управлінням ДФС – Центральним офісом з обслуговування великих платників зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу згідно з актом опису майна від 21.05.2015 за №8 (а.с. 128) на підставі рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби – Центрального офісу з обслуговування великих платників про опис майна у податкову заставу від 10.03.2015 №5410/10/28-10-23-26 (а.с. 127).

Відповідно до запису №9 ОСОБА_3 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 10-11) вид обтяження: публічне обтяження; тип обтяження: податкова застава; обтяжувач: Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників, код ЄДРПОУ 38716554.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 травня 2015 року у справі №826/7149/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015, визнано протиправними та скасовано: податкову вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.03.2015 №23-11 та рішення від 10.03.2015 №5410/10/28-10-23-26.

Тобто, вказаним судовим рішенням було скасовано рішення, яке стало підставою для обтяження рухомого майна у податкову заставу.

Як вже було зазначено вище, статтею 41 Закону №1255 визначено, що відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу.

Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Отже, вказаними вище нормами передбачений детальний алгоритм та спосіб для внесення/вилучення записів до/з Державного реєстру, внесення будь-яких змін до вже існуючих записів про обтяження в Державному реєстрі, дотримання якого є обов’язковим для виконання усіма суб’єктами правовідносин.

Щодо ліквідації Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників, який є обтяжувачем за обтяженням №15361940 від 27.05.2015, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та визнається представником відповвідача3, що відповідно до абз.3 п.1 Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого наказом Державної фіскальної служби №504 від 09.06.2016, офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є правонаступником всіх прав і обов’язків Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Таким чином, для проведення державної реєстрації припинення публічного обтяження №15361940 від 27.05.2015 відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру податковим керуючим Офісу великих платників податків ДФС за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру на підставі сформованої ним заяви.

Щодо твердження представника відповідача3 про те, що у позивача постійно обліковувався податковий борг починаючи з 31.12.2014 і по теперішній час, що на думку відповідача 3 виключає можливість скасування податкової застави, суд вважає його необґрунтованим оскільки таке твердження не знайшло свого документального підтвердження. До матеріалів справи не надано жодного доказу який би свідчив про наявність у ТОВ «Технохімреагент» податкового боргу станом на 31.12.2014.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, з урахуванням внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 05.07.2004 №830, зокрема в частині визначення Реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з метою належного захисту прав позивача, приходить до переконання про необхідність вийти за межі позовних вимог та часткового задоволення адміністративного позову, шляхом зобов’язання Офісу великих платників податків ДФС у порядку, передбаченому п.6 “Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004, подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення публічного обтяження у вигляді податкової застави майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” згідно акту опису майна №8 від 21 травня 2015 року, зареєстрованої 27 травня 2015 року за №15361940.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов’язати Офіс великих платників податків ДФС у порядку, передбаченому п.6 “Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004, подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення публічного обтяження у вигляді податкової застави майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” згідно акту опису майна №8 від 21 травня 2015 року, зареєстрованої 27 травня 2015 року за №15361940.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11Г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технохімреагент” (місцезнаходження: 69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд 29а код ЄДРПОУ 34155997) судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складений 13.09.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова