Рішення № 77368188, 16.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 жовтня 2018 р. Справа № 127/13343/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Макарової К.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.06.2018 року матеріали по адміністративні справі №127/13343/18 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

30.07.2018 року матеріали справи №127/13343/18 надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.08.2018 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №127/13343/18 та відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 14.02.2018 року згідно Довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12ААА №929828 позивачу було встановлено інвалідність першої "Б" групи, внаслідок захворювання пов'язаного із проходження служби в органах внутрішніх справ.

В зв'язку із чим, позивач 24.04.2018 року звернувся із заявою до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Однак, відповідач листом №4626/Д/02-32-04-01 відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги, в зв'язку із відсутністю законних на те підстав.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із позовом та просить: визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо оформлення та проведення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ОСОБА_3 інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням ОСОБА_3 першої "Б" групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у 250 кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

На виконання вимог ухвали суду від 06.08.2018 року стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, з якого слідує, що проти позовних заперечує з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України визначено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

У свою чергу згідно ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

У свою чергу, 31.10.2015 року набрала чинності постанова КМУ № 850 від 21.10.2015 року , якою затверджено порядок та умови призначення та виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, які визначають механізм призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Вказана постанова прийнята відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію".

Звертаємо відповідач увагу, що п. 2 Постанови встановлено, що особам, які до набрання чинності ЗУ №208-VIII від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ №707 від 12.05.2017 року .

Так, відповідно до п. 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ №707 від 12.05.2017 року, розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством. Для визначення розміру грошової допомоги, що виплачується сім'ї, а в разі її відсутності батькам та утриманцям працівника міліції, який загинув під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або помер внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії), але не більш як 5075 гривень у розрахунку на місяць.

Тому, враховуючи вище викладене, Головним управління ДФС у Вінницькій області, на заяву ОСОБА_3 від 24.04.2018 року щодо виплати одноразової грошової допомоги відмовлено.

В ході підготовчого провадження представником відповідача подано до суду клопотання за вх. №35992 про закриття провадження у справі №127/13343/18, яке в судовому засіданні 20.09.2018 року представником відповідача не підтримано, про що заявлено клопотання за вх. №35992.

20.09.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.10.2018 року.

В судовому засіданні 16.10.2018 року сторони підтримали свої позиції щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні фактичні обставини.

14.02.2018 Медико - соціальною експертною комісією винесено довідку до акту огляду серії 12 ААА №929828 про те, що ОСОБА_3 при повторному огляді встановлено першу "Б" групу інвалідності. Причиною інвалідності визначено проходження служби в органах внутрішніх справ.

24.04.2018 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління ДФС у Вінницькій області із заявою щодо виплати одноразової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності під час проходженням служби в органах податкової міліції.

Листом за №4626/Д/02-32-04-01 від 05.05.2018 Головне управління ДФС у Вінницькій області відмовило ОСОБА_3 у виплаті даної грошової допомоги.

Мотивами відмови є посилання на те, що законність виплати грошової допомоги, яка виплачувалась відповідно до законів України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", від 20.12.1990 року №565-ХІІ "Про міліцію" та у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 №386 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції", тривала до 07.11.2015 року, а саме до дати, коли закон України "Про міліцію" втратив свою чинність. Відтак, у ГУ ДФС у Вінницькій області на даний час відсутні законні підстави для оформлення та проведення даної виплати.

Позивач не погоджуючись із рішенням відповідача звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 356.1 статті 356.1 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що за позивачем, якому встановлено інвалідність після звільнення зі служби внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача із заявою про здійснення виплати одноразової грошової допомоги).

Крім того, порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги в спірних правовідносинах визначені саме нормами Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року (далі - Порядок № 850).

В пункті 1 Порядку №850 визначено, що цей Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 від 21.10.2015 року передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно до матеріалів справи, в 2016 році позивачу було встановлено другу групу інвалідності в зв'язку із проходження служби в органах внутрішніх справ, в зв'язку із чим ОСОБА_1 звертався до ГУ ДФС у Вінницькій області про виплату йому одноразової грошової допомоги.

ГУ ДФС у Вінницькій області листом в 2017 році відмовило ОСОБА_1, про що свідчать обставини, які викладені в рішення Вінницького міського суду від 12.09.2017 року, яким адміністративний позов останнього задоволено та зобов'язано здійснити відповідну виплату. Рішення суду від 12.09.2017 року залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року.

Відповідно до даних судових рішень суди установили про право позивача на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень Порядку №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму за встановлення позивачу інвалідності IІ групи.

До такого висновку суди прийшли, оскільки позивач набув таке право після 12.03.2015 року та у період чинності ст. 23 ЗУ «Про міліцію» (в редакції Закону №208 -VIII від 13.02.2015року, який набув чинності 12.03.2015 року), то розмір допомоги має бути визначений саме у відповідності із вказаним Законом та у порядку, визначеному постановою КМУ № 850.

В подальшому, позивачу було повторно здійснено обстеження та Вінницьким обласним центром МСЕК №1 встановлено І "Б" групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 12ААА №929828 від 14.02.2018 року, згідно якої встановлено захворювання яке, пов'язане з проходженням служби в служби в органах внутрішніх справ (а.с. 4).

Днем виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги є дата встановлення йому втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії від 14 лютого 2018 року.

Отже, з правового аналізу вказаних норм необхідно розуміти, що правове регулювання призначення і виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням йому І "Б" групи інвалідності, як працівнику, звільненого із займаної посади та з органів податкової міліції за станом здоров"я на підставі свідоцтва про хворобу, здійснюється відповідно до пункту 15 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», із врахуванням статті 23 Закону України «Про міліцію».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено у задоволенні зверненні позивача щодо призначення грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності І "Б" групи внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби, з посиланням на втрату чинності Закону України «Про міліцію».

Одночасно, вирішуючи спір суд зважає на положення ч. 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відтак, враховуючи, що позивачу за первинним зверненням була виплачена сума одноразової допомоги за установлення ІІ групи, тому позивачу за інвалідність І групи підлягає виплата з урахуванням раніше виплаченої суми.

Крім того, вирішуючи питання щодо зобов"язання відповідача повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу першої "Б" групи інвалідності, суд керується тим, що при отриманні заяви позивача із відповідними додатками, відповідач повинен був прийняти відповідні документи, сформувати висновок та надіслати їх до ДФС України, керуючись при цьому ст. 23 ЗУ «Про міліцію» та постановою КМУ №850 від 21.10.2015року.

Як установлено судом, до заяви про виплату грошової допомоги були надані всі необхідні документи, що передбачені Порядком. Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов’язання відповідача вчинити дії є похідною від першої, а відтак підлягає задоволенню в силу того, що похідна вимога залежить від задоволення іншої/основної вимоги (п. 23 ст. 4 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, дослідивши усі обставини справи, оцінивши надані сторонами докази окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_3.

Питання щодо повернення судового збору судом не вирішується у даній справі, оскільки позивач звільнений від сплати такого.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області щодо оформлення та проведення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ОСОБА_3 інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області повторно прийняти документи та надіслати до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги у зв'язку з встановленням ОСОБА_3 першої "Б" групи інвалідності з урахуванням раніше виплаченої суми відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено: 25.10.2018 року.

Реквізити: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1), Головне управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165)

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна