Рішення № 77368116, 25.10.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 жовтня 2018 р. Справа № 127/15339/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши в порядку особливого позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької митниці Державної фіскальної служби

до: департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кондрат`єва ОСОБА_3

про: визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2018 року Вінницька митниця Державної фіскальної служби звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідно до ст. 540 Митного кодексу України, ст.ст. 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження" 22 лютого 2018 року за вих. № 705/02-80-20-01 Вінницькою митницею ДФС з метою виконання рішення суду в частині стягнення на користь держави з гр. ОСОБА_4 вартості товару - безпосереднього предмета порушення митних правил у розмірі 21740542,10 грн. постанову Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 22.01.2018 року, щодо поновлення пропущеного строку пред’явлення до виконання, направлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення органом ДВС заява митниці щодо примусового виконання рішення суду отримана 05 березня 2018 року. 08 травня 2018 року за вх. № 929/7/02-80/12 на адресу Вінницької митниці ДФС надійшло повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19 квітня 2018 року № 20.1/56223522/17 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для повернення постанови Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14 квітня 2017 року в частині стягнення на користь держави з гр. ОСОБА_5 вартості товару - безпосереднього предмета порушення митних правил у розмірі 21740 542,10 грн. без прийняття до виконання державним виконавцем визначено ту обставину, що у матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують повноваження представника стягувача.

Відтак, рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2018 № 20.1/56223522/17 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є протиправним та безпідставним.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 липня 2018 року матеріали даної адміністративної справи передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

20 серпня 2018 року матеріали адміністративного позову надійшли на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 27 серпня 2018 року матеріали справи № 127/15339/18 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження в адміністративній, призначено судове засідання по справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кондрат`єву ОСОБА_3.

Протокольною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача та поновлено строк звернення до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року витребувано у відповідача належним чином завірені матеріали повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19 квітня 2018 року № _20.1/56223522/17 та визнано обов'язковою участь у судовому засіданні представника департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

19 жовтня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов. У якому зазначено, що відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Пунктом 2.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами: пункт б) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо). Заяву про відкриття виконавчого провадження подано заступником начальника УПМП та МВ Вінницької митниці ДФС ОСОБА_1 Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають документи, що посвідчують їх посадове становище (наказ про призначення, тощо). У матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують повноваження представника стягувача. Оскільки, заява про прийняття виконавчого документа подана особою, що не підтвердила свої повноваження на здійснення відповідних дій, вважається, що стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Третя особа, у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

14 квітня 2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області розглянуто справу про порушення митних правил № 0035/401000001/17 від 20 січня 2017 року, порушену за ч. 2 ст. 483 Митного кодексу України у відношенні громадянки України ОСОБА_4.

За результатами її розгляду судом прийнято рішення про притягнення гр. ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200% вартості безпосередніх предметів правопорушення - 21 740 542,10 грн., а також у зв’язку з неможливістю конфіскації, стягнуто вартість безпосередніх предметів правопорушення у розмірі 21740542,10 грн.

Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 22 січня 2018 року у справі № 127/2674/17 судом поновлено пропущений строк пред’явлення до виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області № 127/2674/17 від 14 квітня 2018 року.

22 лютого 2018 року за вих. № 705/02-80-20-01 Вінницькою митницею ДФС з метою виконання рішення суду в частині стягнення на користь держави з гр. ОСОБА_4 вартості товару - безпосереднього предмета порушення митних правил у розмірі 21740542,10 грн. постанову Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 із ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 22.01.2018 року, щодо поновлення пропущеного строку пред’явлення до виконання, направлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

19 квітня 2018 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 винесено повідомлення № 20.1/56223522/17 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Оскільки, заява про прийняття виконавчого документа подана особою, що не підтвердила свої повноваження на здійснення відповідних дій, вважається, що стягувач не подав заяву про примусове виконання.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. (п.1 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Частиною 5. ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей.

Як випливає із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні 22 лютого 2018 року Вінницькою митницею ДФС на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено заяву для виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 в частині стягнення у виді штрафу в розмірі 200% вартості товару - безпосереднього предмету порушення ситних правил. Зазначену заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України отримав 05 березня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 лише 19 квітня 2018 року виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесено з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", посилаючись на велику завантаженість.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 на те, що зміст статей Закону України "Про виконавче провадження" 8, 9, 19 та п. 2.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень на які, посилається останній у повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання не відповідають змісту статей Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень в редакції станом на момент винесення повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Щодо посилань державного виконавця у повідомленні на те, що заява про прийняття виконавчого документа подана особою, що не підтвердила свої повноваження на здійснення відповідних дій, вважається, що стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 ст. 16 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону.

Пунктом 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 визначено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представником позивача, що ним дійсно до заяви не було долучено довіреності юридичної особи або документа, що посвідчують право представництва юридичної особи заступника начальника УПМП та МВ ОСОБА_1

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавчий провадження", виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відтак, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що, оскільки, ОСОБА_1, при поданні заяви про прийняття виконавчого документа до виконання не було підтверджено свої повноваження на здійснення відповідних дій, державним виконавцем правомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Разом з тим, при винесенні рішення, суд враховує те, що позивачем 22 лютого 2018 року разом із заявою направлено постанову Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 та ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 22.01.2018 року про поновлення пропущеного строку пред’явлення до виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 протягом трьох місяців.

Однак, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо строків розгляду заяви про прийняття виконавчого документа до виконання та як наслідок з порушенням строків направлено на адресу Вінницької митниці Державної фіскальної служби повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке отримано позивачем 08 травня 2018 року, що свідчить про те, що Вінницькою митницею Державної фіскальної служби пропущено строк пред’явлення до виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області №127/2674/17 від 14.04.2017 року з вини державного виконавця.

Відтак, з урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне поновити строк пред'явлення до виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області № 127/2674/17 від 14 квітня 2017 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Поновити строк пред'явлення до виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області № 127/2674/17 від 14 квітня 2017 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вінницька митниця Державної фіскальної служби (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 39510664);

Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 (місцезнаходження: м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622);

Кондрат`єва ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 25.10.2018

Суддя Мультян Марина Бондівна