Рішення № 77367031, 09.10.2018, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/257/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Ананьївський районний суд Одеської області в складі: головуючого Дорош В. В. при секретарі Гула О. Р., Соловйова К.В. за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

відповідача – ОСОБА_3,

представника відповідача – ОСОБА_4

представника органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області - ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, Жеребківська сільська рада Ананьївського району Одеської області, про визначення місця проживання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій посилається на те, що 28.10.2006 року між ним та ОСОБА_3 (котра являється відповідачем по справі) було укладено шлюб, зареєстрований Жеребківською сільською радою Ананьївського району Одеської області. Від вказаного шлюбу у них з відповідачем народились діти, а саме ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Їхнє подальше з відповідачем сімейне життя не склалося, тож 05.10.2016 року рішенням Ананьївського районного суду Одеської області їх шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу з відповідачем, а саме 30.01.2018 року, ним був укладений шлюб з ОСОБА_8.

Ще до винесення вищевказаного рішення суду про розірвання шлюбу, а саме 24.04.2016 року відповідач залишила сім’ю та своє зареєстроване місце проживання та виїхала на свою батьківщину в с. Хащувате, Гайворонського району, Кіровоградської області. При цьому обоє їхніх спільних дітей залишилися проживати разом з ним. Згодом, наскільки йому відомо, відповідач проживала в інших місцях, а наразі (згідно наявної інформації) проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3. Тож з 24.04.2016 року по теперішній час їхні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно проживають разом з ним. За вказаний період часу, відповідач лише двічі приїздила до дітей (загалом протягом вказаного періоду часу бачилась з дітьми на протязі 2-х діб, оскільки як першого, так й другого разу приїздила на 1 добу), хоча він ніколи не перешкоджав їй у побаченнях з дітьми та не має наміру перешкоджати у майбутньому. Тож, участі у вихованні дітей та їх матеріальному забезпеченні, відповідач не приймає та фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов’язків.

Він вирішив звернутися до суду з даною позовною заявою задля визначення у встановленому законом порядку місця проживання дітей з ним, оскільки відповідач хоч відкрито і не ставить перед ним питання про їх проживання разом з нею та не виявляє дій, котрі б свідчили про її бажання в подальшому приймати участь у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, однак у бесіді з дітьми висловлювала їм обіцянки щодо того, що забере їх для подальшого проживання разом із нею. Вважає, що вказані дії з боку відповідача (безпідставні обіцянки) лише призводять до моральних страждань їхніх дітей та негативно впливають на їх психічний розвиток. Тож вважає, що рішення суду про визначення місця проживання дітей покладе край невизначеності щодо даного питання та позбавить відповідача підстав для подальших спекуляцій щодо її небайдужості відносно дітей.

Вважає, що рішення про визначення місця проживання дітей з ним не призведе до порушення сталого способу життя дітей, оскільки діти після розірвання шлюбу з відповідачем фактично проживають з ним, навчаючись в Жеребківській ЗОШ, мають сформоване коло друзів та приятелів. Працюючи на посаді старшого пожежного-рятувальника пожежно-рятувального відділення пожежно-рятувальної групи частини спеціалізованих рятувальних робіт аварійно-рятувального загону має самостійний дохід, отримуючи стабільну заробітну плату, тож в змозі забезпечити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, задовольнити гармонійний розвиток їх особистостей в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Будинок, у якому він проживає разом з дітьми, є просторим (чотири кімнати, ванна кімната, туалет), обладнаний усіма зручностями, тож у дітей є належні умови для їх навчання, нормального відпочинку та дозвілля. Він постійно слідкує за станом здоров'я дітей, їх розвитком, виховує та піклується про них, у нього з дітьми налагоджений психологічний контакт, є прив'язаність один до одного. Його дружина ОСОБА_8 повністю підтримує його в питанні, щодо визначення місця проживання дітей з ним, та зі своєї сторони відноситься до його дітей, як до своїх рідних, оточуючи їх турботою та ласкою.

Враховуючи вище викладене та насамперед ставлення відповідача до виконання своїх батьківських обов’язків (самоусунення від виконання батьківських обов’язків), переконаний у тому, що визначення місця проживання дітей з ним якнайкраще відповідатиме їх інтересам, у зв’язку з чим звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник позивача також позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надали в судовому засіданні пояснення про те, що позивач пустив сина на канікули до відповідача, однак вона його назад не пустила. За останні два роки відповідач ніякої допомоги на утримання дітей не надала. Відповідач працювала на дослідній станції, де графік роботи до 17.00, однак приходила додому пізніше. Затримувалась вона не тільки через зайнятість на роботі. Про те, що син захворів, вона повідомила його лише через два тижні після того, як син до неї приїхав.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, та пояснила, що хоче, щоб діти проживали разом із нею,а син з урахуванням того ,що тривалий час уже у неї проживає залишився проживати з нею. Коли син від позивача приїхав до неї, то був заляканий, брудний, хворий. Позивач також в свою чергу дзвонив їй та питав, коли вона зможе забрати сина, так як він йому набрид і він через сина посварився зі своєю теперішньою дружиною. До цього позивач не допускав сина до неї. Вона навіть не могла поговорити з дітьми по телефону, оскільки позивач цього не допускав, аргументуючи це тим, що вона налаштовує дітей проти нього. Також після розірвання шлюбних стосунків, вона поїхала з дому, однак дітей з собою взяти не змогла, оскільки не мала власного житла. Спочатку позивач погодився на те, щоб діти проживали з нею, однак в подальшому змінив свою думку, та сказав що питання щодо місця проживання дітей буде вирішуватись через суд. Вона синові купила мобільний телефон та ноутбук, однак позивач не дозволяє синові ними користуватися, а сам ними користується, пояснюючи це тим, що син на них не заслужив. Влітку 2017 року, в листопаді 2017 року та в лютому 2018 року, коли вона приїздила до них, то в кімнатах дітей було брудно, запах диму. Вона не мала можливості частіше бачитися, оскільки працювала на переробному комплексі, де дуже сувора дисципліна. Вона також зверталась за допомогою до адвоката та сільської ради, однак достатня допомога їй надана не була.

Крім того відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в своїй позовній заяві позивач просить визначити місце проживання їхніх дітей з ним, за його місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4, мотивуючи тим, що вона з 24 квітня 2016 року залишила сім’ю, дітей з ним, виїхала з місця постійного проживання та самоусунулась від виховання дітей і не проявляє дій, котрі б свідчили про її бажання проживати разом з дітьми..

Вона повністю заперечує як проти самого позову, так і щодо названих позивачем підстав, котрі не відповідають дійсності.

В зв’язку з розірванням шлюбу з позивачем в квітні 2016 року вона дійсно була змушена піти з сім’ї і виїхати в с. Хащувате Кіровоградської області Гайворонського району. Свого житла вона не мала і забрати дітей не могла. Тому за домовленістю з позивачем і його згоди залишила їх у нього. Вона тяжко працювала, заробляючи кошти з метою придбання житла, щоб зрештою забрати дітей. Зараз фактично вже придбала житло і оформляє його купівлю. З дітьми вона намагалась спілкуватись і приїздила в с. Жеребкове не два, а чотири рази. Бачилась та спілкувалась з дітьми. Проте останні рази позивач чинив їй перешкоди в цих зустрічах. Вона намагалась спілкуватись з дітьми також телефоном, але позивач ввів її в „чорний список”, чим також перешкоджав і такому спілкуванню. Приїжджаючи до дітей, вона спілкувалась з ними в дитячому садку. Саме таким чином вона приймала участь в їх вихованні.

З лютого 2018 року, коли вона вже мала постійне місце проживання, вона сама розпочала підготовку позову до суду про визначення місця проживання, але позивач її випередив, і звернувся до суду першим.

Позивач вказує, що проживання дітей з ним є в їх інтересах, але вона заперечує проти цього зі наступних підстав:

1. В один з своїх приїздів до дітей вона змогла зайти в квартиру позивача і впевнилася в тому, що квартира була неприбраною, вся в кіптяві, ніби після пожежі. Скрізь валялися пусті пляшки з під горілки. Одежа та постіль були не випрані, брудними і валялись де попало. Такі умови неприпустимі для дітей.

2. Позивач мешкає з іншою жінкою, в котрої самої троє дітей.

Разом з їхніми їх вже п’ятеро і позивач з дружиною просто не може їм дати ради. Їхні діти ходять в брудній невипраній одежі.

3. В кінці липня 2018 року позивач на її прохання і з її згоди відправив сина до неї, в село Клебань Тульчинського району Вінницької області. Вона зустріла сина і була шокована його станом. Він був сам не купаний і до того ж в брудній одежі, на тілі мав безліч прищів. А потім вона ще виявила, що він в такому ранньому дитячому віці хворий на геморой. Незрозуміло, що для цього стало причиною? Адже він в такому віці не повинен носити тяжкі речі чи тяжко працювати. Проте це факт! З розмов з сином їй стало відомо, що батько до нього застосовував і фізичну силу, бив його. Таке виховання явно не на користь дітей. Син їй заявив, що він не бажає повертатися до батька і хоче залишитися з нею. Він це може підтвердити і в суді. Саме для цього він приїздив на судове засідання 10 серпня 2018 року, але не був допитаний.

4. Їй стало відомо, що і донька стала не зовсім успішно навчатись в школі та була залишена в тому ж класі на другий рік. Це також оцінка вихованню батька.

5. Вона зараз забезпечена житлом, має постійне місце роботи, має сім’ю і чоловік підтримує в її бажанні забрати дітей до себе, згоден разом виховувати їх. З сином у його чоловіка склалися добрі, чуйні відносини. Син з ним подружився.

Все викладене свідчить, що в інтересах їхніх дітей проживати саме з нею, з рідною мамою, котра їх любить і буде належно піклуватись про них. Це буде на користь дітей, а вона не перешкоджатиме участі батька в їх вихованні, якщо він сам того буде бажати. А діти хочуть свою, а не чужу і нерідну матір, у зв’язку з чим просить визначити місце проживання дітей з нею.

В судових засіданнях представник органу опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області пояснив, що офіційно він повинен підтримувати висновок, який надано органом опіки та піклування, однак його особиста думка наступна – він відчуває, що мати дійсно хвилюється за своїх дітей. Вона не складає враження людини, що зловживає спиртні напої, а тому дітей необхідно залишити у матері.

Представник третьої особи Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області в судове засідання не з’явився, однак надав на адресу суду лист, в якому просить справу розглянути без участі представника сільської ради. Не заперечує проти розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами(а.с.47).

Свідок ОСОБА_6 (син позивача та відповідача) в судовому засіданні пояснив, що раніше він проживав разом з батьками, а потім вони посварились та розлучились два роки тому. Він з сестрами залишились проживати у батька. Потім батько відправив його до матері. Наразі він добре навчається, його ніхто не ображає, він допомагає матері. З матір’ю йому дуже добре, у школі також все добре. В Клебані краща школа. Він хоче проживати з матір’ю. Батько його ображав, фізично карав його, було і сильніше. В матері є всі умови для нього. Також в нього є дві сестри і він хоче, щоб всі проживали разом. Коли він щось неправильно робив, то батько його бив. Бувало кулаком, різкою також бувало. Минула жінка батька його ображала, а ця що зараз, також. Мати давала гроші на мобільний телефон, однак батько дав йому свій старий, а собі брав новий. Крім того батько не дозволяв йому спілкуватися з матір’ю, а якщо і дозволяв, то тільки по гучному зв’язку. Він дзвонив батькові кілька разів, однак той відключав телефон, як чув, що йому дзвонить син. Мати не забороняє йому спілкуватися з батьком.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що сім’ю позивача та відповідача знає, оскільки їхні діти разом ходили в дитсадок та у школу. Дочка позивача та відповідача ОСОБА_10 була трохи неохайною, потім відповідач водила її у школу. В дитсадок дочку водив більше батько. Сина вона не бачила, оскільки вони ходили в різні школи. Зараз діти охайні, чисті. Позивач повноцінно доглядає за дітьми.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що відповідача та позивача знає добре. Вони разом працювали на дослідній станції. ОСОБА_12 чоловіку готувала їжу на роботу, піклувалася про дітей. Чоловік (позивач) почав її обвинувачувати, бити, ревнувати. Вони працювали разом два роки. На роботі вони затримувались, бувало, до двох годин ночі, оскільки завантажували вантажівки. Взагалі синяки на тілі відповідача бачили всі на роботі. Вона працювала, отримувала заробітну плату, сіно, солому, картоплю, борошно. Сіно вона продала для того, щоб дітей підготувати до школи. Останнім часом у відповідача та позивача часто ставалися сварки, через що вона не витримала. Вона казала, що поїде і після того, як влаштується, дітей забере до себе. Після того, як відповідач поїхала, позивач в присутності їхніх дітей повішав двох котів. Відповідач в неї вдома зустрічалась зі своїми дітьми. Позивач не давав їй можливості підтримувати зв’язок з дітьми по телефону. Останні два тижні відповідач була вдома, а позивач відвіз дітей до батьків і не дав їм попрощатись з матір’ю, а також ці два тижні зловживав спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_13 (нинішній чоловік відповідача) пояснив, що з позивачем не знайомий. З відповідачем проживає вже більше року. Шлюб вони зареєстрували весною. Вона є хорошою матір’ю, не зловживає спиртними напоями, не курить, нічого непристойного не робить. Він хоче, щоб діти проживали з ними. Син відповідача ОСОБА_14, грайлива, відкрита дитина, іде на контакт. Якщо з ним розмовляти і чути, що він хоче, то все добре. Відносини з ним у нього склалися одразу. ОСОБА_10 була більше з матір’ю, так як менша за ОСОБА_6. Наразі в них є власний будинок. Він працює не офіційно, але може забезпечити сім’ю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши матеріали справи які сторони вважають за достатніми для вирішення справи по суті, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_1(а.с.5).

Заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 05 жовтня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано(а.с.6).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб позивач уклав шлюб з ОСОБА_15(а.с.7).

Сторони є батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6(а.с.8), ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7(а.с.9).

Згідно довідки Жеребківської сільської ради Ананьївського району до складу сім’ї позивача входять: син ОСОБА_6, дочка ОСОБА_7М.(а.с.10).

Відповідач зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_8, однак на даний час за місцем реєстрації не проживає(а.с.11).

Згідно акту обстеження від 15.02.2018 року матеріально-побутові умови проживання сім’ї позивача задовільні(а.с.12).

Діти позивача та відповідача навчаються 1 та 5 класі ОСОБА_16 ступенів №1 с. Жеребкове(відповідно довідки цієї школи від 14 лютого 2018 року)(а.с.18).

Згідно довідки загальний дохід позивача за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року становить 75741 гривня 19 копійок(а.с.14).

За місцем роботи позивач характеризується позитивно(а.с.15).

Згідно актів санітарно-гігієнічний стан житлових приміщень за місцем проживання відповідача задовільний(а.с.61,113).

Відповідач з 15 квітня по 26 листопада 2015 року працювала робочою польової бригади в ДП «ДГ Жеребківське» ІСГ Причорномор’я НААН України. За місцем роботи характеризувалася позитивно(а.с.62).

Відповідно до висновка органу опіки та піклування Ананьївської РДА №01-36/1786 від 12 вересня 2018 року прийнято рішення за доцільне визначення місце проживання дітей з позивачем(а.с.80-84).

З 13 вересня 2017 року до теперішнього часу відповідач працює на Філії «Переробний комплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» підсобним працівником в цеху первинної обробки(а.с.88).

За місцем мешкання відповідач характеризується позитивно, до складу її сім’ї входять: чоловік ОСОБА_13, дочка ОСОБА_17, син ОСОБА_6(а.с.89,91).

За останні 6 місяців дохід відповідача за місце роботи складає 43115 гривень 79 копійок(а.с.90).

За місцем роботи відповідач характеризується позитивно(а.с.92).

Дохід ОСОБА_13 за останні 6 місяців становить 66799 гривень 24 копійки(а.с.93).

ОСОБА_13 за місцем роботи характеризується позитивно(а.с.94).

В матеріалах справи містяться копії документів щодо захворювань ОСОБА_7(а.с.98-112).

Також в матеріалах справи наявні відомості щодо рівня навчання ОСОБА_6, а також характеристика на нього з Жеребківської ЗОШ, відповідно до якої він характеризується позитивно(а.с.115).

ОСОБА_7 також за місцем навчання характеризується позитивно(а.с.116).

В судовому засіданні не знайшло своє безспірне доказове підтвердження необхідності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 з позивачем та відібрання дитини у сторонніх осіб чи чинення відповідачем ОСОБА_3 будь-яким способом, діями… щодо спілкуванню із дітьми. Так в судовому засіданні встановлено, що у певний період малолітня діти за згодою батьків перебували на вихованні та мешкала у сім’ї позивача, але на даний час син проживає та виховується із матір’ю , що фактично дає підстави суду зробити висновок про недоцільність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням часткового задоволення вимог сторін залишити за сторонами.

Керуючись ст.ст. 141,150,151,155,158-161,163 Сімейного кодексу України, ст.ст.9-11, 18, 76-83, 89, 95-96, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, п.15 п/п 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_9, свідоцтво про народження серії 1-ЖД №252675, видане 23 березня 2011 року Виконавчим комітетом Жеребківської сільської ради Ананьївського району Одеської області, актовий запис про народження №10 від 23 березня 2011 року, разом з батьком дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем та мешканцем АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії КК №813693, виданий 16 лютого 2002 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1.

Позовні вимоги в частині визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, разом з батьком ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Ананьївський районний суд Одеської області до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_18

Рішення набуває законної сили "____"____20___р.