Рішення № 77366246, 23.10.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/297/18

Провадження № 2/480/475/18

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

23 жовтня 2018 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Довженко О.А., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

встановив:

28 лютого 2018 року ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України (далі - позивач) звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач ОСОБА_2 22 травня 2015 року о 12 годині 20 хвилин керувала транспортним засобом ЗАЗ, державний номер НОМЕР_1, не впевнилася у безпеці свого руху, не надала перевагу в русі, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Фіат, державний номер НОМЕР_2. Постановою суду відповідача ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль Фіат, державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3

Позивач зазначив, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; добровільно відповідачем шкода не була відшкодована, а тому ОСОБА_3, з метою відшкодування витрат, звернувся до ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України для отримання вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - відповідно до звіту № 32063/16 про оцінку автомобіля Фіат, державний номер НОМЕР_3, у сумі 29977 грн. 15 коп.

24 червня 2016 року ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування потерпілому у розмірі 24981 грн. 46 коп. Також, позивачем понесені витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 527 грн. 96 коп.

Крім цього, у позовній заяві позивач вказував на те, що 29.06.2016 відповідачу направлено претензію про виплату страхового відшкодування, однак відповідач не виплатив позивачеві страхове відшкодування.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 25509 грн. 42 коп., з яких: 24981 грн. 46 коп. Витрати. пов'язані з виплатою страхового відшкодування; 527 грн. 96 коп. - витрати на послуги аварійного комісара, а також понесені судові витрати, у розмірі 1762 грн. 00 коп.

У судове засідання позивач не з'явився, при цьому 25.05.2018 представник позивача подав на адресу суду клопотання, в якому повідомив, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася без повідомлення причин; відзив не подала.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлене таке.

02 березня 2016 року приблизно о 10 годині ОСОБА_2, керувала автомобілем "DAEWOO-MATIZ", державний номер НОМЕР_4, та рухалась по дорозі від с. Сливине Миколаївського району Миколаївської області в бік с. Весняне Миколаївського району Миколаївської області. При виїзді на перехрестя з другорядної догори, позначеної дорожнім знаком 2.1. "Дати дорогу" на головну дорогу М-14 (126 км Одеського шосе) ОСОБА_2, в порушення вимог п.п. 10.1., 16.11 Правил дорожнього руху України, не надала перевагу в русі транспортному засобу "FIAT-DOBLO", державний номер НОМЕР_5, який рухався по головній дорозі з боку м. Миколаєва в напрямку м. Одеси, та допустила зіткнення з зазначеним транспортним засобом під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 квітня 2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 05 травня 2016 року, ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню (а. с. 11-18).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як водія автомобіля FIAT-DOBLO, державний номер НОМЕР_5, застрахована відповідно до полісу № АЕ/4366361/2207/13 від 30.09.2015 (а. с. 8).

Також судом встановлено, що в результаті вказаної дорожньо - транспортної пригоди, транспортному засобу "Fiat Doblo" державний номер НОМЕР_5, були спричинені значні механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_3 завданий матеріальний збиток, який згідно зі звітом № 32063/16 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 18.04.2016 складає 29977 грн. 75 коп. (а. с. 22-42).

Відповідно до наказу ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України від 23 червня 2016 року № 5069 "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_3" наказано ОСОБА_3 сплатити 24981 грн. 46 коп. (а. с. 20). 24 червня 2016 року за платіжним дорученням № 5069рв ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України сплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування, згідно наказу № 5069 від 23.06.2016, у розмірі 24981 грн. 46 коп. (а. с. 19)

Крім цього, ОСОБА_1 (транспортне) страхове бюро України понесло витрати у сумі 527 грн. 96 коп., у зв'язку з складанням калькуляції вартості відновлювального ремонту та визначення розміру завданих збитків автомобілю НОМЕР_6, що підтверджено документально (а. с. 9, 10).

29 червня 2016 року позивачем направлено повідомлення - претензію відповідачу про необхідність відшкодування збитків у розмірі 25509 грн. 42 коп., а також попереджено про наслідки (а. с. 43). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1 п. 39.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів (далі - Закон)" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтями 22.1., 28, 29 Закону встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями п. а) 41.1. Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат (п. 41.4 Закону).

У судовому засіданні встановлено, що неправомірні дії відповідача ОСОБА_2, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, і які полягали у порушенні Правил дорожнього руху України і вчиненні дорожньо - транспортної пригоди, спричинили заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3, яку останньому було відшкодовано позивачем ОСОБА_1 (транспортним) страховим бюро України у розмірі 24981 грн. 46 коп. Крім цього, позивачем додатково понесені витрати у розмірі 527 грн. 96 коп. - оплата послуг осіб, залучених для встановлення розміру заподіяної шкоди.

Згідно з положеннями п. п. 38.2., 38.2.1. Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Станом на день розгляду спору суму коштів у розмірі 25509 грн. 42 коп. в порядку регресу відповідач у добровільному порядку позивачу не сплатив.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., сплачений позивачем за платіжними дорученням № 1262988 від 15 лютого 2018 року та № 1260064 від 30 жовтня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Коблево Березанського району Миколаївської області (зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, а/с-272, Русанівський бульвар, 8, КОД ЕДРПОУ 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у сумі 24981 грн. 46 коп. та витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 527 грн. 96 коп, а усього 25509 грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Коблево Березанського району Миколаївської області (зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7) на користь ОСОБА_1 (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, а/с-272, Русанівський бульвар, 8, КОД ЕДРПОУ 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_5

23.10.2018