Постанова № 77366025, 25.10.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/4994/18

провадження №3/489/1455/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2018 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Коваленко І.В., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 210057 від 06.08.2018 встановлено, що 06.08.2018 о 22 год. 10 хв. у м. Миколаєві по вул. Курортній, 1, водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова, керував транспортним засобом FORD SCORPIO, номерний знак НОМЕР_1. Від проходження огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку за допомогою технічного приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи неодноразово повідомленим за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи на підставі наявних в ній матеріалів.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, ОСОБА_1 обвинувачується у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться працівником поліції у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Згідно Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Із дослідженого протоколу серії БД № 210057 від 06.08.2018 встановлено, що його складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, який є доказом згідно ст. 251 КУпАП, згідно якого водій ОСОБА_1 визнав, що вживав алкогольні напої, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.

Вказані в протоколі обставини узгоджуються з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які долучено до протоколу.

Окрім того, обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі та порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовані відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника патрульної поліції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходжу до висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, пом'якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за можливе накласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно положень ч. 4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, стягувачем виступає державний орган за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У зв’язку з цим, стягувачем в частині стягнення штрафу виступає держава в особі територіального управління Національної поліції, за матеріалами структурного підрозділу якого прийнято постанову, а в частині судового збору - Державна судова адміністрація України.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 280, 283 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 коп.), який стягнути в дохід держави на р/р 31114149014001 ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, код 21081300 (стягувач – держава в особі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 40 коп.), який перерахувати на рахунок 31211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 , код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, (не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу) сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.В. Коваленко