Рішення № 77364680, 16.10.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2018 р. Справа № 924/419/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України м. Хмельницький

до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 м. Кам'янець-Подільський

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Кам'янець - Подільська міська рада, м. Кам'янець - Подільський,

про зобов'язання Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України;

зобов'язання Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги;

стягнення з Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 327 636,87 грн. витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1В, довіреність № б/н від 02.02.18

ОСОБА_2 довіреність від 16.07.18р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.07.18

від третьої особи: ОСОБА_4 довіреність № 01-02-25-6327 від 14.12.16

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 15.06.18р. відкрито провадження у справі №924/419/18, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження.

Ухвалою від 31.07.18р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 14.09.18р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду в якому із врахуванням заяви про зміну предмету позову, яка судом прийнята ухвалою від 14.09.18р. просить зобов'язати Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України; зобов'язати Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги; стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні 327 636,87 грн. витрат за зберігання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає таке.

01.04.2010р. за заявою головного лікаря Кам'янець-Подільської лікарні № 1 на складі Хмельницької митниці розміщено дезинфікуючі та лікарські засоби на загальну суму 315409,20 грн., отримані з ОСОБА_5 в якості гуманітарної допомоги, що підтверджується актами прийому - передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010р. № 9 та № 10. У зв'язку з відсутністю дозволів Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України на ввезення незареєстрованих на території України лікарських засобів митне оформлення Товару не здійснено. Термін зберігання Товару на складі Митниці закінчився 1 липня 2010 року, а термін його придатності - в 2011 році.

Відповідно до пункту 12 протоколу № 26/ГД-2946/К засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19 серпня 2010 року дозволено знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_5, за умови дотримання вимог постанови КМУ від 28.04.2000 № 728.

Пунктом 8 Порядку вивезення за межі України або знищення неякісних та непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 28.04.2000р. № 728 (у редакції, яка була чинною у 2010 році) встановлено, що у разі прийняття Комісією рішення про знищення неякісних або непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги воно має бути виконано з дотриманням вимог природоохоронного законодавства України.

Згідно пункту 13 Порядку 728 фінансування витрат, пов'язаних із нищенням або вивезенням за межі митної території України неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, здійснюються донорами або отримувачами гуманітарної допомоги. Зауважує, що Митниця неодноразово зверталась до Відповідача як отримувача гуманітарної допомоги (листи від 23.06.2010 № 10/1-08/3126, від 20.10.2010 № 10/1-08/5542, від 22.07.2011 № 10/1-08/4500, від 25.10.2012 № 10/1-08/6256, від 11.04.2013 № 10/1-08/2119) щодо знищення Товару.

Однак, як зауважує позивач, на даний час Товар не знищено.

Поряд з цим, згідно завірених копій виписок з рахунку Митниці за 23.12.2010р., 27.12.2011р., 28.12.2012р. відповідачем відшкодовувались витрати за зберігання Товару на складі Митниці. Разом із тим, повідомляє, що після 28 грудня 2012 року відповідач не здійснив жодного відшкодування витрат за зберігання Товару на складі Митниці.

Станом на 16.05.2018р. на зберігання на складі митниці лікарських засобів лікарні слід сплатити 327 636,87грн.

В судовому засіданні 16.10.18р. представники позивача позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному розмірі.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує за зазначає, що відповідно до п.12 протоколу №26/ГД - 2946/К засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010р. дозволено знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_5 за умови дотримання вимог постанови КМУ від 28.04.2000р. №728.

При цьому звертає увагу суду на те, що у вказаному протоколі не зазначено, кому саме дозволено знищення лікарських засобів, оскільки такий дозвіл давався за результатами розгляду листів комісії з питань гуманітарної допомоги при Хмельницькій облдержадміністрації та Кам'янець-Подільської міської лікарні №1.

Окремо наголошує, що протоколом дозволено знищення лікарських засобів, отриманих за договорами дарування від 10.11.2009 р. та від 24.11.2009 р. При цьому до позовної заяви додано копію договору дарування від 11.11.2009 р., за яким Обдарованим є Кам'янець-Подільська міська рада, а не Кам'янець-Подільська міська лікарня №1. Тому незрозумілою є вимога саме до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 про зобов'язання знищити лікарські засоби, які були подаровані не їй.

Зауважує, що у зв'язку з відсутністю дозволів Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України на ввезення незареєстрованих на території товарів України лікарських засобів митне оформлення Товару не здійснено та фактично Товар ніким не отримано.

Зважаючи на вказані фактичні обставини, відповідач вважає, що правові підстави для стягнення витрат на зберігання Товару на сьогоднішній день ще не наступили, оскільки Товар не пройшов процедуру митного оформлення та не виданий власнику або уповноваженій особі.

Крім того, відповідач зауважує, що оскільки Товар залишається на митному складі, суд при винесенні рішення не може встановити конкретний розмір витрат у гривнях, оскільки фактично зберігання не завершено. Крім того, в доданому до позовної заяви розрахунку відсутня вказівка про офіційний курс Євро, встановлений саме Національним Банком України, як і відсутнє документальне підтвердження саме такого курсу, який покладений в основу розрахунку.

Враховуючи вищенаведене, вказує на відсутність підстав для стягнення з Відповідача витрат на зберігання Товару на митному складі, а звернення до суду з такою позовною вимогою є передчасним.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відповідача виконати протокол № 26/ГД-2946/К Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010р. щодо знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_5, за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 № 728, звертає увагу суду на те, що вищевказаний протокол не носить зобов'язального характеру, а лише надає дозвіл на здійснення певних дій. При цьому в протоколі не визначено, кому саме такий дозвіл надано, та в які терміни і ким таке знищення має бути виконано.

Також вважає, що позивачем не доведено наявність у нього повноваження для звернення до суду з вимогою про зобов'язання відповідача здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням Товару, розміщеного на складі Митниці.

У позові просить відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.18р. підтримав позицію викладену у відзиві на позов.

Відповідачем також подано заяву про застосування строків позовної давності від 12.07.18р. до спірних правовідносин в якій лікарня вказує, що термін зберігання товару на складі позивача завершився 01.07.2010р., а термін його придатності в 2011 році, а тому у митниці щонайменше 02.07.1010р. виникла підстава подання даного позову, натомість позов подано в травні 2018 року, а тому пропущено строк позовної давності.

Третя особа у письмову поясненні від 03.09.2018р. проти позову заперечує, вказує на відсутність правових підстав для стягнення витрат за зберігання товару, оскільки товар не пройшов процедуру митного оформлення та не виданий власнику або уповноваженій особі. Також третя особа вказує на пропуск відповідачем строку позовної давності для звернення із даним позовом до суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.11.2009р. між містом Каліш (даруюча сторона) та містом Кам'янець - Подільським (отримувач) укладено договір дарування №1/ВССІ/09 за яким отримувачу передано право власності на об'єкти, що стали предметом дарування які перераховані в додатку 1 до цього договору. Вартість гуманітарної допомоги складає 74 798,10 злотих. Відповідальною особою приймання допомоги визначено ОСОБА_6, головного лікаря Кам'янець - Подільської міської лікарні №1.

01.04.2010 року за заявою головного лікаря Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на складі Хмельницької митниці розміщено дезинфікуючі та лікарські засоби на загальну суму 315409,20 грн., отримані з ОСОБА_5 в якості гуманітарної допомоги відповідно до актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 року № 9 та № 10.

Відповідно до п.12 протоколу № 26/ГД-2946/К засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010 року дозволено знищення лікарських засобів, отриманих в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_5, за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 року № 728.

Позивач неодноразово звертався до відповідача як отримувача гуманітарної допомоги (листи від 23.06.2010 року № 10/1-08-3126, від 20.10.2010 року № 10/1-08-5545, від 22.07.2011 року № 10/1-08/4500, від 25.10.2012 року № 10/1-08/6256, від 11.04.2013 року № 10/1-08-2119) щодо знищення Товару. На час розгляду справи Товар не знищено.

За період зберігання Товару (з 01.04.2010 року по 16.05.2018р.) на митному складі на підставі Порядку № 731 позивач визначив розмір витрат, понесених Митницею, на зберігання в розмірі 368523,05 грн. Позивачем сплачено 40886,08 грн.: 10895,02 грн. сплачено 22.12.2010 року; 14914,52 грн. сплачено 09.12.2011 року; 15076,64 грн. сплачено 29.12.2012 року про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача.

Станом на 16.05.18р. розмір витрат за зберігання майна, які позивач просить стягнути становить 327 636,87грн.

Позивач вважаючи, що Кам'янець-Подільська міська лікарня № 1 як отримувач товару гуманітарної допомоги зобов'язана звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України, здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги та сплатити витрати за зберігання у розмірі 327 636,87 грн. звернувся із даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України державні органи, зокрема, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається із позовних вимог позивач просить зобов'язати Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України; зобов'язати Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги; стягнути з Кам'янець-Подільської міської лікарні 327 636,87 грн. витрат за зберігання.

Згідно ст.1 Митного кодексу України Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Статтею 318 Митного кодексу України (далі - МКУ), передбачено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

Відповідно до статті 201 МК України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на невиконання відповідачем вимог митного законодавства щодо знищення товарів (предметів) гуманітарної допомоги та несплату витрат за зберігання товару на митниці. При цьому позивач вважає, що саме Кам'янець-Подільська міська лікарня №1 є отримувачем гуманітарної допомоги.

Матеріалами справи встановлено, що 11.11.2009р. між містом Каліш (даруюча сторона) та містом Кам'янець - Подільським (отримувач) укладено договір дарування №1/ВССІ/09 за яким отримувачу передано право власності на об'єкти, що стали предметом дарування які перераховані в додатку 1 до цього договору. Вартість гуманітарної допомоги складає 74 798,10 злотих. Відповідальною особою приймання допомоги визначено ОСОБА_6, головного лікаря Кам'янець - Подільської міської лікарні №1. Поряд із цим судом зважається на те, що позивачем додано до позовних матеріалів лише копію договору дарування.

Також судом береться до уваги, що отримувачем гуманітарної допомоги визначено місто Кам'янець - Подільським в особі заступника міського голови міста Кам'янець - Подільський.

01.04.2010 року за заявою головного лікаря Кам'янець-Подільської міської лікарні № 1 на складі Хмельницької митниці розміщено дезинфікуючі та лікарські засоби на загальну суму 315409,20 грн., отримані з ОСОБА_5 в якості гуманітарної допомоги відповідно до актів прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01.04.2010 року № 9 та № 10.

Судом береться до уваги, що відповідно до статті 9 Закону України "Про гуманітарну допомогу" товари (предмети) гуманітарної допомоги підлягають відповідному санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю. Зазначені види контролю здійснюються безкоштовно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за якість і безпеку товарів, отриманих як гуманітарна допомога, на підставі висновків відповідних експертиз несе отримувач гуманітарної допомоги.

У разі відмови у документальному підтвердженні якості, безпеки та можливості споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги вони повиннібути вивезені за межі України або знищені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Митне оформлення товарів (предметів) гуманітарної допомоги проводиться тільки після здійснення необхідних видів контролю.

Статтею 204 МК України встановлено, що загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.

Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі.

До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій цієї статті, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному органу доходів і зборів для зберігання та/або розпорядження відповідно до цього Кодексу; або відправлені під митним контролем до інших органів доходів і зборів для їх подальшого митного оформлення, або вивезені за межі митної території України.

Статтею 238 Митного кодексу України встановлено, що обов'язковій передачі органу доходів і зборів для зберігання підлягають, зокрема товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом.

Сторонами по справі не заперечувався факт відсутності дозволів Департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України на ввезення незареєстрованих на території товарів України лікарських засобів, у зв'язку із чим митне оформлення товару не здійснено.

З огляду на зазначене Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 19.08.2010 року дозволено знищення частини вантажів гуманітарної допомоги у зв'язку із відсутністю дозволу МОЗ на використання, отриманих в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_5 (п.12 протоколу № 26/ГД-2946/К), за умови дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 року № 728.

Пунктом 8 Порядку вивезення за межі України або знищення неякісних та непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2000 № 728 (у редакції 2010 року) (далі - Порядок 728) встановлено, що у разі прийняття Комісією рішення про знищення неякісних або непридатних до споживання товарів (предметів) гуманітарної допомоги воно має бути виконано з дотриманням вимог природоохоронного законодавства України.

Згідно пункту 13 Порядку 728 фінансування витрат, пов'язаних із знищенням або вивезенням за межі митної території України неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги, здійснюються донорами або отримувачами гуманітарної допомоги.

Відповідно до ч.6 ст.239 Митного кодексу України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Механізм відшкодування витрат митних органів за зберігання товарів, транспортних засобів визначає Порядок №731.

Пунктом 3 Порядку №731 передбачено, що витрати відшкодовуються платником у сумі, розрахованій митним органом відповідно до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року №731, та залежно від строку зберігання товарів і транспортних засобів.

Відповідно до ст. 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Згідно з п.2 Порядку №731 витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою (далі - платник) після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що особою на яку покладається обов'язок вчинення дій щодо знищення є отримувач вантажу або донор, або власник.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на невиконання відповідачем вимог митного законодавства щодо знищення товарів (предметів) гуманітарної допомоги та несплату витрат за зберігання товару на митниці. При цьому вважає, що саме Кам'янець-Подільська міська лікарня №1 є отримувачем гуманітарної допомоги.

Судом береться до уваги, що відповідно до договорів дарування отримувачем гуманітарної допомоги визначено місто Кам'янець - Подільським в особі заступника міського голови міста Кам'янець - Подільський. При цьому головного лікаря Кам'янець - Подільської міської лікарні №1 ОСОБА_6 визначено лише відповідальною особою приймання допомоги.

Відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Стаття 722 ЦК України передбачає, що право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

В матеріалах справи відсутні докази розмитнення товару, що не заперечується сторонами та відповідно докази прийняття товару як відповідачем так і Кам'янець - Подільською міською радою.

Крім того, суд вважає безпідставним визначення відповідача як отримувача товару, оскільки законодавство передбачає альтернативу здійснення фінансування витрат, пов'язаних із знищенням або вивезенням за межі митної території України неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги - донорами або отримувачами гуманітарної допомоги.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність підстав для зобов'язання Кам'янець - Подільської міської лікарні №1 здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги та стягнення 327 636,87 грн. витрат за зберігання на складі Митниці товарів гуманітарної допомоги.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України судом враховується таке.

Відповідно до ст.70 Митного кодексу України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави. Митні режими встановлюються виключно цим Кодексом.

Стаття 71 цього кодексу передбачає, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Тобто дана стаття не носить зобов'язального характеру, а лише надає право вибору митного режиму. Крім того, для застосування даної статті особа має бути декларантом - особою, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Натомість відповідач не має такого статусу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Представником відповідача подано клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Розглядаючи дане клопотання судом враховується п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.13р. який передбачає, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки судом у позові відмовлено за недоведеністю та необґрунтованістю, заява Кам'янець-Подільської міської ради №1 про застосування строку позовної давності залишається судом без розгляду.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по платі судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2, код ЄДРПОУ 39423132) до Кам'янець-Подільської міської лікарні №1 (м. Кам'янець - Подільський, вул. Пушкінська, 31, код ЄДРПОУ 02004806) , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кам'янець - Подільська міська рада (м. Кам'янець - Подільський, Майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) про зобов'язання Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 звернутися до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України із заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим знищення або руйнування відповідно до вимог Митного кодексу України; зобов'язання Кам'янець-Подільську міську лікарню №1 здійснити фінансування витрат, пов'язаних із знищенням неякісних та непридатних до споживання товарів гуманітарної допомоги; стягнення з Кам'янець-Подільської міської лікарні №1, 327 636,87 грн. витрат за зберігання товарів гуманітарної допомоги відмовити.

Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст рішення складено 25.10.2018р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2), 3- відповідачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 31), 4 - третій особі (м. Кам'янець - Подільський, Майдан Відродження, 1, 32300). Всім з повідомленням про вручення.