Ухвала суду № 77363859, 24.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.10.2018Справа № 910/14067/18

Суддя Шкурдова Л.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Квадро Агро» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018р. ТОВ «Квадро Агро» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» про повернення суми попередньої оплати в розмірі 350 000,00 грн, перерахованої позивачем за Договором поставки №152402 від 03.10.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 03.10.2018р. укладено Договір поставки №152402 від 03.10.2018р., за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу товар. Позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 350 000 грн, однак відповідач товар не поставив, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, розміщені на поточному рахунку ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» №26005585465 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», у межах суми 350 000 грн.

Відповідно до ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що на виконання укладеного між сторонами Договору поставки №152402 від 03.10.2018р. позивачем здійснено передоплату в розмірі 350 000,00 грн, однак відповідач агрохімічну продукцію у кількості 50 т в строк, встановлений Договором, не поставив; після здійснення розрахунку відповідач перестав виходити на зв'язок, що свідчить про відсутність реального наміру поставляти товар позивачу.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).

Заявником в поданій заяві не зазначено які саме відповідачем вчиняються дії, спрямовані на виведення грошових коштів зі своїх рахунків, доказів здійснення відповідачем реалізації свого майна, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем останнім суду не надано.

Заявником не надано суду доказів звернення до боржника та доказів ухилення відповідача від спілкування із представниками позивача.

Заявником не зазначено яким саме чином той факт, що представники відповідача припинили виходити на зв'язок із представниками позивача свідчить про те, що рішення суду в майбутньому буде виконати неможливо чи його виконання буде ускладнене, оскільки такі дії не вказують на вчинення боржником дій відносно свого майна, які б були спрямовані на виведення майна чи коштів, за рахунок яких, у разі задоволення позову, позивач мав би можливість задовольнити свої позовні вимоги.

Суд відзначає, що ухилення боржника від здійснення поставки товару, ненадання відповіді на звернення позивача може свідчити про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором, а не на вчинення ним фактичних дій, спрямованих на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому, у разі його задоволення.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Одночасно з цим суд звертає увагу на те, що умовами Договору поставки №152402 від 03.10.2018р. передбачено здійснення оплати 50 % вартості товару в якості попередньої оплати та остаточний розрахунок за товар у розмірі 50 % протягом 1 дня з моменту фактичного отримання товару.

Як зазначає позивач в позовній заяві, на підтвердження чого долучені платіжні доручення, ним 03.10.2018р. сплачено відповідачу 175 000,00 грн за оплату товару та 05.10.2018р. сплачено 175 000 грн за оплату товару, в той же час позивач не зазначає обставин, на підставі яких ним здійснено остаточний розрахунок за товар, за умови відсутності поставки товару, доказів на підтвердження того, що у період з 03.10.18р. по 05.10.2018р. поставка товару не здійснена не надає та на них не посилається.

Суд вважає, що у заяві про забезпечення позову заявником не вказано яким саме чином невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду, а заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування можливого ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову. Позивачем не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Таким чином, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист його прав чи законних інтересів, в зв'язку з чим заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене та керуючись статтями 136-140, 234, 235 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Трейд Україна» про забезпечення позову - відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України та може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду у встановлені ст.256 ГПК України строки.

Суддя Л.М. Шкурдова