Рішення № 77363804, 24.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2018Справа № 910/11934/18Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунальної власності Броварської міської ради (07400, Київська обл., місто Бровари, БУЛЬВАР НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 2) до проФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості у розмірі 37 604 грн. 84 коп.Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Управління комунальної власності Броварської міської ради (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості у розмірі 37 604 грн. 84 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 року відкрито провадження у справі №910/11934/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16.10.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою просив стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 42 467 грн. 41 коп. та пеню у розмірі 4 336 грн. 76 коп.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.09.2018 року була направлена на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 14.09.2018 року та 17.09.2018 року уповноваженим особам Сторін.

Суд, розглянувши заяву Управління комунальної власності Броварської міської ради про уточнення позовних вимог від 16.10.2018 року, зазначає наступне.

В даному випадку Заява Управління комунальної власності Броварської міської ради про уточнення позовних вимог від 16.10.2018 року, фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Заяву Управління комунальної власності Броварської міської ради про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2018 року до розгляду.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29.09.2017 року між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Житлово - експлуатаційна контора - 5» (Балансоутримувач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 12.09.2017 №543 передає, а Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 52,9 кв.м., в т.ч. на поверсі 52,9 кв.м. під ремонт одягу. (а.с.18-20)

Відповідно до п.2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди у термін, визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акту приймання - передачі об'єкта оренди.

Згідно з п.2.3 Договору у разі припинення дії цього Договору об'єкт оренди повертається Орендарем по акту приймання - передачі. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. З цього моменту договір оренди припиняється.

Згідно з п.3.1 Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розрахунок здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 09.10.2014 р. №1309-48-06 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2017 р. 4415 грн. 58 коп. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2017 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень - жовтень 2017 р.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. (п. 3.2 Договору).

За приписами п. 3.5. Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6., 3.7 Договору, орендна плата сплачується Орендарем на рахунок, відкритий в Броварському управлінні Державної казначейської служби України Київської області за балансовим рахунком 3422, починаючи з дати підписання акту приймання - передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

При невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду (п. 6.6 Договору).

Пунктом 7.5 Договору зазначено, що у разі закінчення строку, припинення дії цього Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт Орендодавцю з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди.

Відповідно до п.9.1 Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.10.2017 р. до 31.08.2018 р.

Згідно з п. 9.6 Договору при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу Орендодавець має право звернутись до суду з позовною заявою про дострокове розірвання Договору та примусове виселення Орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нежитлове приміщення у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 52,9 кв.м., в т.ч. на поверсі 52,9 кв.м. під ремонт одягу, що підтверджується Актом приймання - передачі від 01.10.2017 року. (а.с.21)

Листами №375/02 від 17.05.2018 р., №473/02 від 03.07.2018 р. Позивач вимагав від Відповідача сплатити заборгованість за договором оренди, що підтверджується копіями фіскальних чеків від 18.05.2018 р., 04.07.2018 р. (а.с.23-24)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 42 467 грн. 41 коп. з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2018 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пеню у розмірі 4 336 грн. 76 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Управління комунальної власності Броварської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в оренду нежитлове приміщення у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 52,9 кв.м., в т.ч. на поверсі 52,9 кв.м. під ремонт одягу, що підтверджується Актом приймання - передачі від 01.10.2017 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.21)

Додатковою угодою №1 від 10.09.2018 року до Договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року Сторони вирішили припинити дію договору. Орендар зобов'язаний, зокрема, сплатити орендну плату, а також податок на додану вартість, який нараховується до орендної плати у розмірі та порядку, визначених законодавством України. (а.с.43)

Також на виконання умов Договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року Орендар здав, а Орендодавець в свою чергу прийняв нежитлове приміщення у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 52,9 кв.м., що підтверджується Актом приймання - передачі від 10.09.2018 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.44)

Судом встановлено, що заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Управлінням комунальної власності Броварської міської ради за Договором оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №154/64-17 від 29.09.2017 року становить 42 467 грн. 41 коп., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, наданим Позивачем. (а.с.39-41)

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Управлінням комунальної власності Броварської міської ради по орендній платі у загальному розмірі 42 467 грн. 41 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 42 467 грн. 41 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.11.2017 р. по 12.10.2018 р. у розмірі 4 336 грн. 76 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.11.2017 р. по 12.10.2018 р. у розмірі 4 336 грн. 76 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Судом встановлено, що 21.09.2018 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Як встановлено Судом, позовна заява Управління комунальної власності Броварської міської ради надійшла до Господарського суду міста Києва 05.09.2018 року, а відкрито провадження у даній справі було 12.09.2018 року.

За змістом позовної заяви, позов подано у спорі, що виник при розірванні й виконанні господарського договору, яким було опосередковано зобов'язальні правовідносини сторін спору щодо оренди нежитлового приміщення.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції як за суб'єктним критерієм, так і за характером спірних відносин.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Судом було перевірено, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та належним чином зареєстрований у Реєстрі, а тому дана справа віднесена до юрисдикції господарських судів України.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону № 755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату прийняття судового рішення втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі №916/559/17.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що станом на момент відкриття провадження у даній справі відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, і станом на час прийняття рішення, господарське зобов'язання за договором оренди не припинилося з установлених законодавством підстав, а тому провадження у даній справі не підлягає закриттю.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності Броварської міської ради підлягає стягненню заборгованість у розмірі 42 467 грн. 41 коп. та пеня у розмірі 4 336 грн. 76 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Управління комунальної власності Броварської міської ради - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності Броварської міської ради (07400, Київська обл., місто Бровари, БУЛЬВАР НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 24209727) заборгованість у розмірі 42 467 (сорок дві тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 41 (сорок одна) коп., пеню у розмірі 4 336 (чотири тисячі триста тридцять шість) грн. 76 (сімдесят шість) коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин