Рішення № 77363802, 23.10.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/411/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " БТУ-Центр ", вул. Промислова ,14, м. Ладижин , Вінницька обл. , 24321

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРЕЙД", вул. Автоливмашівська, 7, с. Хриплин, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 76495

про стягнення 2 544 423, 39 грн, з яких: 2 023 411, 60 грн. - сума основного боргу ; 53234,98 грн 3% річних ; 200 552,43 грн - інфляційні втрати ; 267 224,38 грн - пеня

за участю:

Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність б/н № від 05.01.2018 ) - представник

Від відповідача: не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " БТУ-Центр" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРЕЙД" про стягнення 2 544 423, 39 грн, з яких: 2 023 411, 60 грн. - сума основного боргу ; 53234,98 грн 3% річних ; 200 552,43 грн - інфляційні втрати ; 267 224,38 грн- пеня.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов"язань по договору поставки від 31.05.2017 № 31/05-17Р .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 матеріали справи № 909/411/18 передані на розгляд судді Шкіндер П.А.

Ухвалою суду від 05.07.2018 прийнято справу до розгляду, призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2018.

Представником відповідача подано клопотання про призначення по справі товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 17.07.2018 відкладено розгляд справи та розгляд клопотання про призначення товарознавчої експертизи на 18.09.2018, доручено Господарському суду Вінницької області, вул. Пирогова,29, м. Вінниця забезпечити 18.09.2018 об 10:00год. проведення в режимі відеоконференції судового засідання у справі № 909/411/18.

18.09.2018 судове засідання не відбулось в зв"язку з перебуванням судді Шкіндера П.А. в відпустці.

Ухвалою суду від 25.09.2018 призначено розгляд справи та клопотання про призначення товарознавчої експертизи на 08.10.2018 з використанням системи відеоконференцзв'язку.

Ухвалою суду від 08.10.2018 відмовлено в клопотанні про призначення товарознавчої експертизи, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.10.2018.

Представник позивача, в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв"язку, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду, однак направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю з"явитись в судове засідання, зайнятістю в інших справах.

В поданому відзиві, вказав, що позивачем не було дотримано порядку врегулювання розбіжностей щодо якості поставленого товару за договором поставки, тому вважають позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, також заперечують проти стягнення 53234,98 грн 3% річних, 200 552,43 грн - інфляційних втрат, 267 224,38 грн - пені.

Враховуючи, що відповідача не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, тому відхилив подане клопотання.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 58 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 43 ГПК України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів статті 202 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (набрала чинності для України 11.09.1997 р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст. 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., “Чуйкіна проти України” № 28924/04 від 13.01.2011р.).

За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

31 травня 2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "БТУ-Центр" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Трейд" було укладений договір поставки № 31/05 - 17Р (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору, позивач зобов"язувався здійснити поставку біологічних препаратів (інші біопрепарати, добрива та продукцію) Торгової марки "Жива Земля" у кількості, в асортименті та за ціною зазначеною у специфікаціях на поставку товару, які є невід"ємною частиною договору, а покупець (відповідач) зобов"язувався своєчасно прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 10.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017, алев будь-якому разі до повного та належного виконання сторонами свої зобов"язань за договором.

Порядок розрахунків між покупцем та постачальником передбачений розділом 5.

Згідно п. 5.2 Договору, покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які визначаються в специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору.

Позивачем на виконання умов договору сторонами підписано та скріплено печатками специфікації № 1,2,3,4,5,6,7, на підставі яких були здійснені поставки з дотриманням термінів і всіх умов договору поставки № 31/05-17Р від 31.05.2017 відповідачу товар на загальну суму 2 943 008,60 грн. Разом з поставленим товаром відповідачу були передані документи, а саме: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками позивача та скріплені печатками, а також сертифікати на товар на кожну партію поставляємого товару, які відповідач повернув частково.

Станом на 18.05.2018 відповідач не здійснив оплату в повному обсязі за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 023 411,80 грн, а саме, заборгованість виникла за здійснені поставки за специфікаціями:

- специфікація № 3 від 13.06.2017 в сумі 366 555, 20 грн - здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною № 242 від 13.06.2017 та товарно-транспортною накладною № Р242 від 13.06.2017;

- специфікація № 4 від 16.06.2017 в сумі 1 231 507,20 грн - здійснення поставки товару підтверджується видатковою накладною № 271 від 20.06.2017, № 272 від 19.06.2017 та товарно-транспортною накладною № Р272 від 19.06.2017, № Р271 від 20.06.2017;

- специфікація № 5 від 29.06.2017 в сумі 185 886,40 грн - здійснення поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р310 від 29.06.2017, № Р309 від 29.06.2017 та видатковою накладною № 309,310 від 29.06.2017 ;

- специфікація № 6 від 13.07.2017 в сумі 127 008,00 грн - здійснення поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р367 від 13.07.2017 та видатковою накладною № 367 від 13.07.2017 ;

- специфікація № 7 від 24.07.2017 в сумі 112 455,00 грн - здійснення поставки товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р431 від 25.07.2017 та видатковою накладною № 431 від 25.07.2017 .

Пунктом 4 вищевказаних специфікацій, які є невід"ємними частинами договору, передбачено, що покупець зобов"язується провести оплату на протязі 10 днів, з моменту відвантаження товару.

Таким чином, останній строк оплати за здійснені відвантаження/поставки товару сплинув у такі терміни:

- специфікація № 3 від 13.06.2017 - термін сплинув 22.06.2017;

- специфікація № 4 від 16.06.2017 (відвантаження товару здійснювалось двома партіями)

при здійсненні поставки товару, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р272 від 19.06.2017 та видатковою накладною № 272 від 19.06.2017 - термін оплати сплинув 28.06.2017; при здійснення поставки товару, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р271 від 20.06.2017 та видатковою накладною № 271 від 20.06.2017 - термін оплати сплинув 29.06.2017;

- специфікація № 5 від 29.06.2017 - термін оплати сплинув 08.07.2017;

- специфікація № 6 від 13.07.2017 - термін оплати сплинув 22.07.2017;

- специфікація № 7 від 24.07.2017 - термін оплати сплинув 03.08.2017.

Згідно п. 6.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідно до умов договору більше ніж на 5 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 6 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Отже, інфляційні втрати - 200 552,43 грн

- 3% річних за користування грошовими коштами - 53 234,98 грн

- пеня - 267 224,38 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, у разі прострочення оплати товару.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 544 423, 39 грн, з яких: 2 023 411, 60 грн. - сума основного боргу ; 53234,98 грн 3% річних ; 200 552,43 грн - інфляційні втрати ; 267 224,38 грн - пеня, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 86, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " БТУ-Центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРЕЙД" про стягнення 2 544 423, 39 грн, з яких: 2 023 411, 60 грн. - сума основного боргу ; 53234,98 грн 3% річних ; 200 552,43 - інфляційні втрати ; 267 224,38 - пеня, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ТРЕЙД" (76495, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, код ЄДРПОУ 38713244, ІПН 387132409157) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Науково - виробнича фірма " БТУ-Центр" (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Промислова, 14, код ЄДРПОУ 40753972, ВПН 407539702556) заборгованість в розмірі 2 544 423, 39 грн (два мільйони п"ятсот сорок чотири тисячі чотириста двадцять три грн тридцять дев"ять к.) , з яких: 2 023 411, 60 грн (два мільйони двадцять три тисячі чотириста одинадцять грн шістдесят к.) - сума основного боргу ; 53234,98 грн (п"ятдесят три тисячі двісті тридцять чотири грн дев"яносто вісім к.) 3% річних ; 200 552,43 грн (двісті тисяч п"ятсот п"ятдесят дві грн сорок три к.) - інфляційні втрати ; 267 224,38 грн (двісті шістдесят сім тисяч двісті двадцять чотири грн тридцять вісім к.) - пеня та 38 166 грн (тридцять вісім тисяч сто шістдесят шість грн) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2018

Суддя Шкіндер П.А.