Ухвала суду № 77363691, 18.10.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" жовтня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/802/16

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Васьковського О.В.,

розглянувши матеріали справи №907/802/16

За позовом приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району

до товариства з обмеженою відповідальністю “Натурпродукт”, м. Мукачево

про стягнення суми 701052,37 грн. вартості необлікованої електричної енергії

За участі судового засідання ОСОБА_1

Представники:

від позивача — ОСОБА_2В, адвокат. (дог.про надання прав.доп.№641 від 16.11.17, ордер ЗР№36519 від 04.01.18), ОСОБА_3, адвокат. (дог.про надання прав.доп.№641 від 16.11.17, ордер ЗР№36517 від 18.01.18)

від відповідача – ОСОБА_4 (представник за дорученням)

СУТЬ СПОРУ: стягнення суми 701052,37 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Станом на день судового засідання представником відповідача подано клопотання (повторне) про призначення судової електротехнічної експертизи, необхідність призначення судової якої обґрунтовує тим, що для з’ясування обставин необхідні спеціальні знання в галузі електротехніки, а також посилається на доводи, викладені в клопотанні від 15.02.18 про призначення судової електротехнічної експертизи та просить суд зупинити провадження у справі для проведення судової експертизи, оплату щодо проведення якої просить покласти на відповідача.

Також, 10.10.18 відповідачем подано клопотання в порядку ст.50 ГПК України про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекцію Держенергонагляду в Західному регіоні.

У зв’язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та поданими відповідачем документами представником позивача подано клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, у зв’язку з чим судовому засіданні, у відповідності до ч.5 ст.183 ГПК України оголошувалась перерва.

Станом на 12.10.18 позивачем подано заперечення №10-2018/11 від 11.10.18 на повторне клопотання відповідача про призначення судової експертизи, заперечення №10-2018/13 від 11.10.2018 р. проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекцію Держенергонагляду в Західному регіоні, заперечення №0-2018/12 від 11.10.2018 р. на клопотання про витребування електронного доказу від 15.02.17 б/н, яке міститься в матеріалах господарської справи №907/802/16, а також клопотання №0-2018/14 від 11.10.2018 р. про визнання зловживанням процесуальними правами, дії відповідача та його представника по справі №907/802/16, визнання невиконанням процесуальних обов'язків, бездіяльність відповідача та постановлення ухвали про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Натурпродукт” та його представника ОСОБА_4 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути в дохід державного бюджету з кожного з них штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв’язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи та поданими позивачем документами представником відповідача подано клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, у зв’язку з чим судовому засіданні, у відповідності до ч.5 ст.183 ГПК України оголошувалась перерва.

У судовому засіданні судом розглянуто клопотання сторін та встановлено наступне.

Відповідач подане повторне клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи (з урахуванням мотивів, викладених в клопотанні від 15.02.18) мотивує тим, що наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення об’єктивної істини, зокрема у зв’язку з тим, що складений акт про порушення ПКЕЕ №116445 від 19.10.16 містить ряд порушень, що підтверджується листом (висновком) від 19.08.17 №27-01/061328, підписаним керівником Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні, який в подальшому був відкликаний у зв’язку з чим відомості є суперечливими, а обставини справи, що мають вирішальне значення по справі та потребують на думку відповідача спеціальних знань, зокрема щодо встановлення місця порушення схеми обліку. Крім того, відповідач посилається на те, що постановою ВГСУ від 16.11.17, якою справу №907/802/16 направлено на новий розгляд надано суду першої інстанції вказівки щодо розгляду справи при новому розгляді, зокрема необхідність дослідити схеми безоблікового споживання електроенергії, можливість змонтувати і запустити схему безоблікового споживання електроенергії, без втручання в засоби обліку споживача.

В заперечення вказаного клопотання позивач вказує, що заявлене повторне клопотання представника відповідача від 10.10.2018 р. у справі №907/802/16 про призначення експертизи подано представником відповідача без додержання вимог, визначених ч. 1 ст. 170 ГПК України, а саме: у клопотанні відсутнє повне найменування юридичної особи, яка подає дане клопотання її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначено підстави для пред’явлення та задоволення такого клопотання.

Розглянувши подане відповідачем повторне клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи, суд констатує, що таке не відповідає вимогам ст.170 ГПК України.

Крім того, суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.02.18 у справі №907/802/16 за клопотанням відповідача про призначення судової електротехнічної експертизи призначено електротехнічну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання судом експертного висновку, однак вказана судова експертиза не виконана, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 28.02.18 у справі №907/802/16 в цій частині залишено без виконання, у відповідності до п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5 через нездійснення оплати вартості проведення експертних досліджень.

Водночас, товариство з обмеженою відповідальністю “Натурпродукт” не надало обґрунтованих пояснень та належних доказів в їх обґрунтування щодо підстав непроведення оплати витрат на здійснення судової експертизи, яку покладено на відповідача ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.02.18 у справі №907/802/16, а викладені в клопотанні відповідача про повторне направлення матеріалів справи для проводження судової експертизи щодо помилки при здійсненні перерахування коштів за проведення судової експертизи належним чином не підтверджені та в ході розгляду клопотання судом не встановлені, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.18 у справі №907/802/16 також відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повторне направлення матеріалів справи №907/802/16 експертній установі для проведення судової експертизи.

На підтвердження доводів щодо нездійснення оплати за проведення судової експертизи відповідачем було подано лист від б/д за №б/н, за підписом бухгалтера та директора ТОВ «Натурпродукт», про те, що ними при здійсненні оплати за проведення експертизи було помилково вказано невірний розрахунковий рахунок, однак інших доказів, які б підтверджували факт зарахування коштів на інший рахунок відповідачем не подано (копії банківських виписок про сплату коштів та їх повернення, платіжного доручення про сплату суми на помилковий розрахунок з призначенням платежу, тощо).

З огляду на наведене, відповідачем не доведено обставин виникнення підстав для призначення судової експертизи в даній справі та, водночас, зауважує, що з мотивів, викладених в клопотанні від 15.02.17 судова експертиза була призначена ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.02.18, однак таку не проведено з вини відповідача. Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання (повторного) про призначення судової електротехнічної експертизи .

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекцію Держенерго нагляду в Західному регіоні, суд зазначає наступне.

Подане клопотання вмотивоване тим, що згідно наявного в матеріалах справи листа №21-01/06-1328 від 19.08.2017 року було надано відповідь, що за результатами виїзду на місце складання акту, що є предметом розгляду по справі, керівником Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні за погодженням з головним управлінням в Київській області, що при складанні вказаного акту позивачем було виявлено ряд порушень, а саме: текстове формулювання приведеного порушення не відноситься до п. 10. 2 ПКЕЕ., - виявлення будь-якого порушення ПКЕЕ можливе виключно під час контрольного огляду або технічної перевірки роботи по яким відповідатимуть вимогам п. 1.2 ПКЕЕ та оформленням відповідно до п. 3.33 ПКЕЕ акту про проведені роботи, зазначений акт не наданий, на схемі відсутня інформація щодо проведення відповідних замірів струмів споживання на відгалуженні, на день виявлення порушення, прилад обліку було встановлено на фасаді приміщення, а в додатку 4 до Договору прилад обліку всередині приміщення пекарні, живлення об’єкту споживача виконано від РУ 0,4 кВ ЗТП -71 до пекарні проводом СІП 4на 35 та СІП 4на 50, шляхом їх з’єднання на підставній опорі, що є недопустимим по ПУЄ, при зміні встановлення приладу обліку енергопостачальник повинен був провести технічну перевірку схему електропостачання та зобов’язати споживача виконати вимоги п. 1.5.32 ПУЄ , яким заборонено в електропроводці до лічильника виконувати з’єднання; неправильно кваліфіковано порушення, таке має відповідати не підпункту 7 п.2.1 Методики, а п.п. 6 п. 2.1. Методики з порушенням схеми обліку, з відео порушення складеного енергопостачальником на момент перевірки не видно в порушення останнього абз. п.п. 2.9. Методики до яких (відповідних мереж) підключений самовільний провід, з аналізу розділу 3 акту, видно, що вказаний мідний провід кабелю перерізом 35 мм. КВ. на час перевірки 19.10.2016 року під напругою не був, через, що і самовільне підключення не доведено, не правильно обрано період для розрахунку збитків, такий мав бути здійснений згідно картки абонента з 30.09.2016 року.

У зв'язку з чим, просить суд залучити до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспекцію Держенергонагляду в Західному регіоні.

Позивач у поданих запереченнях вважає, що таке клопотання подане з порушенням ст.170 ГПК України, оскільки представником відповідача не зазначено на якій саме підставі третьої особи належить залучити до участі у справі Інспекцію Держенергонагляду в Західному регіоні та яким саме чином прийняте рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні щодо відповідача. Крім того, зазначає, що посилання у вищезазначеному клопотанні представником відповідача на лист - відповідь Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні за № 27-01/06-1328 від 19.08.2017р., є безпідставними, а такий лист- відповідь не може вважатися належним та допустимим доказом у господарській справі №907/802/16, оскільки був відкликаний листом Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні від 30.08.2017 року за №27-01-1365.

Відповідно ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Згідно ч.3 ст.50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом не встановлено підстав для залучення Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні в якості третьої особи, відповідачем не наведено та як і не встановлено судом обставин, за яких внаслідок прийняття судового рішення Інспекція Держенергонагляду в Західному регіоні може набути прав/обов’язків чи такі можуть бути змінені у майбутньому щодо предмету спору, а прийняте рішення суду у даній справі безпосередньо вплине на його права та обов’язки щодо відповідача, а відповідачем належних та допустимих доказів у підтвердження наявності таких обставин не подано та в матеріалах справі – відсутні.

Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Інспекції Держенергонагляду в Західному регіоні.

Щодо поданого відповідачем клопотання від 15.02.18 про витребування електронного доказу, в порядку ст.96 ГПК України.

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що в матеріалах справи наявний витяг з особової картки відповідача з бази даних приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району, де чітко відображаються дані стосовно дат, останніх контрольних оглядів, ПІБ осіб, посад, уповноважених осіб позивач, які такі огляди здійснювали, показники, що фіксуються, а такі дані мають значення для вирішення справи, оскільки судом касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд вказано на необхідність встановлення дати останнього контрольного огляду, що передував дню виявлення порушення. Відповідач зазначає, що з наданих письмових пояснень інспектора Мукачівськоого МРЕМ приватного акціонерного товариства “Закарпаттяобленерго”, с. Оноківці Ужгородського району та з пояснень представника відповідача в апеляційній інстанції вбачається, що дата останнього контрольного огляду була 30.09.2016, тоді як при новому розгляді представниками позивача вказується, що протягом періоду з 10.02.2015 по 19.10.206 року будь-яких контрольних оглядів чи технічних перевірок позивачем на об’єкті відповідача не здійснювалося.

У зв’язку з цим, відповідач просить суд витребувати електронний доказ, а саме - повну версію особової картки заведеної позивачем на відповідача, що міститься в базі ПрАТ «Закарпаттяобленерго» для підтвердження чи спростування проведення чи не проведення в період з 10.02.2015 року по 19.10.2016 року будь-яких контрольних заходів у відповідача.

У запереченнях проти вказаного клопотання позивач зазначає, що клопотання подано представником відповідача без додержання вимог, визначених ч. 2 ст. 81 ГПК України, а саме, дане клопотання не містить ані обставин, які можуть підтвердити витребовувані представником відповідача докази від позивача, або аргументи, які вони можуть спростувати, ані підстав, з яких випливає, що ці докази має позивач. Позивач зазначає, що фактично, заявивши вищезазначене клопотання про витребування від позивача електронного доказу, представник відповідача покладає свій обов’язок доказування на суд, що є порушенням вимог, передбаченими ст. ст. 73, 81 ГПК України, у зв’язку з чим просить суд відмовити в його задоволенні повністю.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ст.96 ГПК України).

Згідно ст. 73 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 81 ГПК України визначено, що у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши матеріали поданого відповідачем клопотання, суд констатує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 81 ГПК України, представником відповідача не зазначено, яких саме заходів було вжито відповідачем чи його представником для отримання витребовуваного електроннного доказу самостійно, не зазначено та не надано доказів вжиття таких заходів, а також не наведено про наявність причин неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на вищенаведене, клопотання відповідача про витребування електронного доказу, в порядку ст.96 ГПК України, а саме - повної версію особової картки заведеної позивачем на відповідача, що міститься в базі ПрАТ «Закарпаттяобленерго» для підтвердження чи спростування проведення чи не проведення в період з 10.02.2015 року по 19.10.2016 року яких-небудь контрольних заходів у відповідача, належить залишити без розгляду.

Щодо подано позивачем клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами, дії відповідача та його представника по справі №907/802/16, суд зазначає наступне.

Позивач у поданому клопотанні вказує, що є наявні обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач зловживав своїми процесуальними правами, про що свідчать вищенаведені факти, а саме, навмисно не здійснивши оплати: за проведення судової електротехнічної експертизи, яку було доручено провести Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, призначеною ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.02.2018р. по справі №907/802/16, згідно якої на відповідача було покладено оплату витрат за проведення електротехнічної експертизи. Разом з тим, вищезазначеною ухвалою зобов’язано сторін оплатити рахунки експерта за проведення експертизи, надіслані експертними установами. Позивач вважає, що зловживання Відповідачем своїми процесуальними правами, а саме, необґрунтовані дії щодо несплати за проведення судової електротехнічної експертизи, фактичне невиконання вимог вищезазначеної ухвали господарського суду Закарпатської області від 28.02.2018р., направлення клопотання про повторне надіслання матеріалів справи на виконання ухвали суду від 28.02.2018р. у справі, з метою проведення електротехнічної експертизи, а також направлення повторного клопотання про призначення судової експертизи, незважаючи на відмову в задоволенні клопотання відповідача про повторне направлення матеріалів справи для проведення судової експертизи, згідно ухвали суду від 24.09.18, спрямовані на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, є підставою для накладення на відповідача штрафу, як заходу процесуального примусу. Зазначає, що вищевказані дії відповідача грубо порушують принцип процесуальної рівності сторін, який закріплений як у ГПК України, так і в Конституції України та практиці Європейського Суду з прав людини, та ставлять сторін по господарській справі №907/802/16 у нерівне процесуальне становище.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд визнати зловживанням процесуальними правами, дії відповідача та його представника по справі №907/802/16, які полягають у свідомому затягуванні строку розгляду даної справи, шляхом направлення клопотання від 13.09.2018р. за №б/н щодо повторного направлення матеріалів справи на виконання ухвали ГСЗО від 28.02.2018р., з метою проведення електротехнічної експертизи та надання повторного клопотання про призначення експертизи від 10.10.2018 р. за №б/н для вирішення питання, яке вже вирішено судом; постановити ухвалу, якою застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натурпродукт» та його представника ОСОБА_4 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути в дохід державного бюджету з кожного з них штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши вказане клопотання суд констатує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПКУ завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до п. 10 абз. 1 ч. 3 ст. 2 ГПКУ основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Частиною 4 ст. 43 ГПК України передбачено, що суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Ст. 131 ГПК України передбачає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: не виконання процесуальних обов’язків, зокрема, ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 135 ГПКУ).

При цьому суд зауважує, що судова електротехнічна експертиза призначена відповідно до ухвали суду від 28.02.2018 була призначена за клопотанням відповідача, на якого було покладено обов’язок здійснити оплату за її проведення.

Натомість, відповідачем не виконано обов’язку щодо оплати за проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 28.02.18, що тягне за собою повернення вказаної ухвали без виконання, а відповідно і зумовлює відсутність у справі висновку експерта, яким могли бути підтверджені доводи відповідача по суті справи.

Водночас, в даному судовому засіданні судом не встановлено підстав для задоволення повторного клопотання відповідача про призначення судової експертизи, як і не встановлено обставин залучення до участі у справі третьої особи..

Положенням п.3 ч.1 ст.42 ГПК України передбачено право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб

У зв'язку з цим, судом не встановлено, обставин зловживання відповідачем та його представником своїми процесуальними правами, з якими пов’язується застосування заходів процесуального примусу, у відповідності ідо ст.135 ГПК України.

Відтак, у клопотанні позивача про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу належить відмовити повністю.

Судом встановлено, що в ході проведення підготовчого провадження учасниками спору подано відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив. Судом розглянуті всі клопотання та заяви, подані сторонами у підготовчому провадженні. Долучені до матеріалів справи позивачем заяви свідків (клопотання №02-2018/17 від 14.02.18) будуть досліджуватися та оцінюватись судом в ході розгляду справи по суті, підстав для виклику судом свідків, в порядку ст.89 ГПК України не встановлено.

Відтак, суд констатує, що сторони в повній мірі скористалися наданими їм процесуальним кодексом правами.

У відповідності до ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Згідно з ч.ч.2,3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Тому, враховуючи строки, визначені ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, з’ясовувавши думку представників сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті у відповідності до ч. 5 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 42, 43, 46, 50, 73, 81, 96, 99, 120, 121, 131, 132, 135, 169, 170, 177, 182, 183, 185, 202, 222, 234 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі №907/802/16 відмовити повністю.

У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі №907/802/16 третьої особи відмовити повністю.

У задоволенні клопотання відповідача про витребування електронного доказу, в порядку ст.96 ГПК України, а саме - повної версію особової картки заведеної позивачем на відповідача, що міститься в базі ПрАТ «Закарпаттяобленерго» для підтвердження чи спростування проведення чи не проведення в період з 10.02.2015 року по 19.10.2016 року яких-небудь контрольних заходів у відповідача відмовити повністю.

У задоволенні клопотання позивача про визнання дій відповідача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу відмовити повністю.

Підготовче провадження закрити.

Призначити судовий розгляд справи по суті на 29 жовтня 2018 р. на 15:00 год., засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Закарпатської області за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а в залі судових засідань.

Суд визнає явку уповноважених представників сторін у судове засідання обов’язковою та викликає учасників справи у підготовче засідання, у відповідності до ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Копію ухвали суду направити сторонам.

Суддя О.В. Васьковський