Рішення № 77363641, 23.10.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/704/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Стрельник А.Ю. - адвокат, ордер на надання правової допомоги серія КВ №412211 від 25.09.2018; посвідчення №КВ6101 від 10.05.2018;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Корпорації "Пневмотек"

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 85083,39грн

Корпорація "Пневмотек" звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" про стягнення 85083,39грн, із яких 78754,83грн основного боргу, 3846,75грн пені та 2481,81грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору поставки №310117/04 від 07.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду від 25.09.2018 розгляд справи відкладено на 23.10.2018.

23.10.2018 представником позивача через загальний відділ (канцелярію) суду подано додаткові пояснення (а.с. 49-57).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41, 48).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

07.02.2017 між Корпорацією "Пневмотек" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №310117/04 (далі - Договір) (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі поставляти, а покупець, у випадку відсутності зауважень до якості, приймати та оплачувати запасні частини до виробничого обладнання (надалі - Товар).

Товар має бути поставлений у кількості та асортименті згідно Специфікації. Товар має бути належної якості та відповідати стандартам, технічним умовам, іншій нормативно-технічній документації (ТУ, ДСТУ тощо), які встановлюють вимоги до якості для товару (п.1.2 Договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP, склад покупця (Іноктермс, 2010), за адресою: м.Радомишль, вул. Микгород №71, якщо інше не зазначено у Специфікації. Особливості виготовлення та/або поставки товару, у тому числі, строки поставки окремих партій визначаються у Специфікації (п.2.2 Договору).

Згідно пункту 3.1. договору, загальна сума Договору визначається сукупністю погоджених та підписаних обома сторонами Специфікацій у грошовому виразі, але не повинна перевищувати 300000,00 грн.

Приписами п. 3.2. договору сторонами погоджено, що покупець сплачує за товар, що поставляється за договором, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника відповідно до банківських реквізитів останнього на умовах, передбачених Додатком до даного Договору (Специфікацією).

За умовами п. 4.1 договору, передача товару здійснюється відповідно до умов поставки, що підтверджується підписанням представниками сторін відповідних видаткових накладних. Датою поставки вважається дата підписання покупцем накладної на отримання товару на складі покупця.

Постачальник разом з товаром передає покупцю документи, передбачені чинним законодавством, зокрема: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладну (п. 4.5 Договору).

Договір діє з дати його підписання та скріплення печатками по 31.12.2017 включно, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за договором, взятих на себе до вищевказаної дати, у тому числі гарантійних (п.10.1 Договору).

Між тими ж сторонами підписано додатки (специфікації) №1 від 07.02.2017 (а.с.12), №2 від 16.05.2017 (а.с.13), №3 від 25.07.2017 (а.с.14) до договору поставки №310117/04 від 07.02.2017.

Так, відповідно до специфікації від 07.02.2017 (а.с.12) сторони погодили, що загальна сума додатку (специфікації) до договору поставки №310117/04 від 07.02.2017 становить 22650,14грн, у тому числі ПДВ 20% - 3775,02грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату №294 (а.с.53).

Товар було поставлено позивачем на користь відповідача 10.03.2017 з залученням служби доставки ТОВ «Нова Пошта», що підтверджується накладною від 10.03.2017 року (а.с.54). Разом з товаром відповідачу було направлено супровідні документи (видаткова накладна №611 від 10.03.2017) (а.с.55). Відповідач не повернув позивачу підписану видаткову накладну.

Відповідачем здійснено повернення частини товару, який йому було поставлено, а саме конектор, що підтверджується накладною №185 від 05.04.2017, виданою відповідачем (а.с.56).

13.04.2017 позивач на заміну повернутої частини товару поставив відповідачу товар на загальну суму 4108,75грн, що підтверджується видатковою накладною №946 та довіреністю №515 (а.с.18-19).

Таким чином, поставку товару у повному обсязі згідно специфікації №1 було здійснено 13.04.2017 на загальну суму 22650,14грн.

Додатком №2 від 16.05.2017 (а.с.13) сторони визначили, що загальна сума додатку (специфікації) до договору поставки №310117/04 від 07.02.2017 становить 36124,70грн, у тому числі ПДВ 20% - 6020,78грн.

На виконання даних умов позивач 05.07.2017 поставив відповідачу товар на загальну суму 36124,70грн, що підтверджується видатковою накладною №1457 та довіреністю №896 (а.с.20-21).

Додатком №3 від 25.07.2017 до договору поставки №310117/04 від 07.02.2017 (а.с.14) сторони домовилися, що загальна сума додатку №3 (специфікації) до договору поставки становить 19980,00грн, у т.ч. ПДВ20 % - 3330,00 грн.

На виконання даних умов позивач 01.09.2017 поставив відповідачу товар на загальну суму 19980,00грн, що підтверджується видатковою накладною №2017 та довіреністю №1214 (а.с.22-23).

У пункті 3 специфікацій сторони домовились, що покупець сплачує 100% вартості товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту остаточного та повного постачання товару за додатком до даного договору (специфікацією), але тільки у платіжний день (на момент підписання договору, платіжний день - вівторок і четвер). У разі, якщо кінцевий термін платежу припадає на період з 25 числа місяця включно по останній календарний день місяця включно, то цей платіж переноситься на перший робочий день наступного місяця.

Однак відповідач в порушення умов договору у строки, визначені у договорі, оплату отриманого товару не здійснив.

Сторонами станом на 31.12.2017 підписано акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що у відповідача рахується заборгованість перед позивачем в сумі 82649,27 грн, яка включає в себе заборгованість у сумі 78754,84грн, що є предметом спору (а.с. 24).

В матеріалах справи міститься копія гарантійного листа ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" від 03.03.2018, згідно якого відповідач гарантує погашення заборгованості за попередніми поставками на загальну суму 82649,27грн до 30.04.2018 включно (а.с.25).

30.07.2018 позивач надіслав відповідачу претензію № 398 від 27.07.2018 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 78754,83грн за договором поставки №310117/04 від 07.02.2017 (а.с. 26 - 28). Однак, зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що станом на день звернення до суду у відповідача існує непогашена заборгованість перед позивачем за отриманий товар, загальний розмір якої складає 78754,83 грн.

У пункті 7.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань по пп. 3.2 покупець сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми заборгованості.

На підставі вищевказаного пункту договору позивачем за несвоєчасну оплату отриманого товару нараховано відповідачу 3846,75 грн пені.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2481,81 грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

За ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ГПК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3846,75грн пені.

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.7.2 Договору за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань по пп3.2. покупець сплачує пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми заборгованості.

Суд зазначає, що позивачем невірно визначено кінцевий термін виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Так позивач вказує, що відповідач зобов'язаний здійснити розрахунок в наступні строки:

- поставка від 13.04.2017 - до 15.05.2017 включно;

- поставка від 05.07.2017 - до 06.08.2017 включно;

- поставка від 01.09.2017 - до 02.10.2017 включно.

У пункті 3 специфікацій сторони домовились, що покупець сплачує 100% вартості товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту остаточного та повного постачання товару за додатком до даного договору (специфікацією), а л е т і л ь к и у п л а т і ж н и й д е н ь (на момент підписання договору, платіжний день - в і в т о р о к і ч е т в е р). У разі, якщо кінцевий термін платежу припадає на період з 25 числа місяця включно по останній календарний день місяця включно, то цей платіж переноситься на перший робочий день наступного місяця.

Суд вказує, що відповідач, з урахуванням п.3 специфікацій, зобов'язаний був здійснити розрахунок за поставлений товар в наступні строки:

- поставка від 13.04.2017 - по 16.05.2017 включно (вівторок), прострочення платежу на суму 22650,14грн виникло 17.05.2017;

- поставка від 05.07.2017 - по 08.08.2017 включно (вівторок), прострочення платежу на суму 36124,70грн виникло 09.08.2017;

- поставка від 01.09.2017 - по 03.10.2017 включно (вівторок), прострочення платежу на суму 19980,00грн виникло 04.10.2017.

Позивачем за поставку товару від 13.04.2017 нараховано відповідачу з урахуванням строків позовної давності за період із 16.08.2017 по 15.11.2017 - 1041,52грн пені.

Суд вказує, що позивачем невірно вказано кінцевий термін нарахування пені за поставку від 13.04.2017. Судом здійснено власний розрахунок пені, згідно якого заборгованість відповідача за період із 16.08.2017 по 15.11.2017 становить 1041,91грн.

Однак, відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому суд задовольняє вимогу щодо стягнення із відповідача пені у сумі 1041,52грн за період із 16.08.2017 по 15.11.2017, яка заявлена позивачем.

Суд також зазначає, що позивачем за поставку товару від 05.07.2017 та від 01.09.2017 невірно визначено період нарахування відповідачу пені, оскільки не враховано положення п.3 специфікацій. Однак позивачем правильно застосовано п.7.2 Договору, згідно якого розмір пені не може бути більше 5% від суми заборгованості. Тому суд задовольняє вимоги про стягнення 1806,23 грн пені за період із 16.08.2017 по 06.02.2018 (поставка від 05.07.2017) та 999,00грн пені за період із 04.10.2017 по 02.04.2018 (поставка від 01.09.2018).

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3846,75грн пені (1041,52+1806,23+999,00) в повному обсязі.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 2481,81грн 3% річних (нарахованих за період з 16.05.2017 по 14.08.2018).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.28), суд дійшов висновку, що їх нарахування в сумі 2465,90грн за період із 17.05.2017 по 14.08.2018 підлягає задоволенню. У частині стягнення 15,91грн 3% річних суд відмовляє, через неправильно визначений період їх нарахування.

5. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи факт невиконання ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" своїх зобов'язань на підставі договору поставки №310117/04 від 07.02.2017, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 85067,48грн, з яких 78754,83грн основного боргу, 3846,75грн пені, 2465,90 грн 3% річних.

В частині стягнення 15,91грн 3% річних слід відмовити.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов Корпорації "Пневмотек" задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати та професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги №50 від 13.08.2018, укладеного між Корпорацією "Пневмотек" та адвокатським об'єднанням "Павленко та Сергійчик", згідно п.3.6. якого, вартість наданих послуг за даним договором становить 3000,00грн (а.с.31). Також позивачем надано копію платіжного доручення №1720 від 15.08.2018 про перерахування на рахунок адвокатського об'єднання 3000,00грн витрат на правову допомогу згідно договору №50 від 13.08.2018 (а.с.32), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Стрельнік А.Ю. серії КВ№6101 від 10.05.2018, копію посвідчення адвоката України Стрельнік А.Ю. (а.с.30), ордер на надання правової допомоги серії КВ №412211 від 25.09.2018 (а.с.42).

Суд враховує критерії того, що дана справа є нескладною в розумінні ст.12 ГПК України, при цьому виконані адвокатом роботи (надані послуги) не пов'язані із застосуванням значного обсягу законодавства, також відсутнє клопотання іншої сторони щодо зменшення розміру витрат у зв'язку з цим, дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу на суму 3000,00грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Корпорації "Пневмотек" (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 31780136) до Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська обл., Радомишльський район, місто Радомишль, вул. Микгород, будинок 71, ідентифікаційний код 05418365) задовольнити частково.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська обл., Радомишльський район, місто Радомишль, вул. Микгород, будинок 71, ідентифікаційний код 05418365) на користь Корпорації "Пневмотек" (03194, м.Київ, бульвар Кольцова, будинок 1-А, ідентифікаційний код 31780136):

- 78754,83грн - основного боргу;

- 3846,75грн - пені;

- 2465,90грн - 3% річних;

- 1761,67грн - судового збору;

- 3000,00грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в частині стягнення 15,91грн 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.10.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек. з пов.) та на електронну адресу: smc@smc.ua

3 - відповідачу (рек. з пов.)