Рішення № 77358149, 24.10.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2826/18

РІШЕННЯ

іменем України

24 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови, викладеної у листі від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18, про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 14.05.2018 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Ухвалою від 17.08.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у відмові, викладеній у листі від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що розташування земельної ділянки, яку бажає позивач отримати у власність, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки, зазначена земельна ділянка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" та наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.03.2018 №41 не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІ кварталі 2018 року на території Хмельницької області. Вважає, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскражується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Крім цього, зазначив, що відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України до суду можуть оскаржуватись лише відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.

14.05.2018 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Листом від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області відмовило у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не входить до переліку земельних ділянок, оприлюднених на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, які можуть бути передані у власність громадянам у межах норм безоплатної приватизації у ІІ кварталі 2018 року на території Хмельницької області, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.03.2018 №41, тому, місце її розташування не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

Позивач, вважаючи відмову, викладену у листі від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18, протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

У відповідності до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Конституцією України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

До заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, позивач подав всі документи, передбачені нормами Земельного кодексу України, а саме: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, графічний матеріал з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Підставою для відмови слугувала невідповідність місця розташування земельної ділянки, вказаної у заявах, вимогам нормативно-правових актів (пункт 7 статті 118 Земельного кодексу України) у зв'язку з відсутністю цієї земельної ділянки у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам України у ІІ кварталі 2018 року на території Хмельницької області.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України, в тому числі щодо місця розташування земельної ділянки.

Відсутність земельної ділянки, вказаної у заяві, у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам України у ІІ кварталі 2018 року, на території Хмельницької області, також не може слугувати перешкодою щодо надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки у відповідності до Земельного кодексу України розробка проекту землеустрою що відведення земельної ділянки у власність є лише першим етапом процесу оформлення земельної ділянки у власність.

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413, на яку посилається відповідач у відзиві на позов, не встановлює жодних обмежень щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою громадянам, які звернулись стосовно земельних ділянок, не вказаних в переліку.

При цьому, суд враховує, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 20.03.2018 №41 не встановлює порядок надання дозволів на розробку проектів землеустрою, в тому числі і порядок та строки звернення громадян із відповідними заявами.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за наявності відповідних підстав відповідач як орган державної влади приймає рішення про відмову щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таке рішення відповідач не приймав. Відмовивши позивачу щодо надання дозволу, без прийняття відповідного наказу, відповідач порушив порядок розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача, як на підставу для відмови, на частину 10 статті 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої до суду оскаржуються лише рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду, оскільки згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що будь-яким рішенням суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Крім цього, надання дозволу є одним із етапів безоплатної передачі громадянину земельної ділянки у власність. Тому, відмова щодо надання відповідного дозволу унеможливлює подальше продовження процесу передачі земельної ділянки у власність позивача, чим порушує його право, передбачене статтею 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірність дій щодо відмови, викладеної у листі від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18, тому, суд вважає за необхідне визнати її протиправною та скасувати.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено два варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою: 1) надати дозвіл; 2) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Правовий статус Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення №333).

За змістом пункту 8 Положення №333 Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з пунктом 10 Положенням №333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, тому, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом.

В рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі, суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названим критерієм.

Тому, необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у спосіб та порядок, визначені статтею 118 Земельного кодексу України та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення позивача в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, викладену у листі від 29.05.2018 №Р-6166/0-4336/0/95-18, щодо надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 0,25 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 704,80 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Слободянська, 2, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, Хмельницький, Хмельницька область, 29016 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя ОСОБА_2