Рішення № 77357930, 23.10.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4712/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просить:

- визнати протиправним рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 31.08.2018 року №1473 "Про відмову у призначенні пенсії";

- зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 16.12.2017 року відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03.08.1987 року по 14.08.1987 року та з 01.09.1987 року по 09.09.1987 року він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі списку працівників, які працювали в зоні відчуження за 1987 рік та довідки від 29 жовтня 1992 року №161 та має категорію 2 учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії А №051390, виданого 18 листопада 1992 року та перереєстрованого у відповідності до вимог законодавства України.

Позивач вказав, що після досягнення віку, з якого він має право на отримання пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХП «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), 12.03.2018 року він подав заяву до відповідача про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку та додав до неї документи у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 зі змінами. Разом із заявою про призначення пенсії позивачем були надані всі необхідні документи. Проте 31 серпня 2018 року відповідачем було прийнято рішення №1473 про відмову в призначенні пенсії. Відмова ґрунтувалась на тому, що наявна у пенсійній справі довідка №161 від 29.10.1992 року не містить підстав видачі, а також зазначені у ній суми заробітку про виплату в подвійному розмірі не підтверджуються довідкою №1004 від 01.12.2017 року, виданою Заріченським районним місцевим архівом. Оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження, підстав для призначення пенсії має.

Ухвалою судді від 19 вересня 2018 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 18.10.2018 року на 10:00 год.

У судове засідання, призначене на 18 жовтня 2018 року о 10:00 год., з'явилися представник позивача та представник відповідача. Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його незаконним та необґрунтованим. 11.10.2018 року представник позивача надав відзив на позов, в якому зазначив, що від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління надійшов акт №83 від 19.06.2018 року позапланової перевірки довідки факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для призначення пенсії позивачу згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У висновку зазначено, що відповідно до наданих на перевірку документів, дані про виплату заробітку в подвійному розмірі, зазначені в довідці від 29.10.1992 року №161, підтвердити неможливо. Наявна у пенсійній справі довідка №161 від 29.10.1992 року не містить підстав видачі, а зазначені у ній суми заробітку про виплату в подвійному розмірі не підтверджуються довідкою №1004 від 01.12.2017 року, виданою Зарічненським районним місцевим архівом.

Представник відповідача вважав, що оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування позивача у відповідній зоні відчуження, з якої розраховується кратність розрахунку, не підтверджено нарахування заробітної плати за період роботи в зоні відчуження, підстав для призначення пенсії немає.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А №051390 від 18.11.1992 року (а.с. 36).

12.03.2018 року позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 11).

Рішенням від 31.08.2017 року за №612 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження (а.с. 35). У вказаному рішенні зазначено, що наявна в пенсійній справі довідка №161 від 29.10.1992 року не містить підстав видачі, а також зазначені у ній суми заробітку про виплату в подвійному розмірі не підтверджуються довідкою №1004 від 01.12.2017 року, виданою Заріченським районним місцевим архівом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 15 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Приписами статті 9 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 10 Закону № 796-ХІІ, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: 1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років; 2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років; 3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.

Виходячи з аналізу положень статті 55 Закону №796-ХІІ суд зазначає, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 280/1162/16-а.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

За змістом статті 65 цього Закону документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

В пункті 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до пп. "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При цьому, з аналізу норм частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 року у справі №333/2072/17 та від 08.05.2018 року у справі № 708/1022/17, від 24.07.2018 року у справі № 524/2062/17.

На підтвердження приймання безпосередньої участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачем надавались: посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії А №051390, видане 18.11.1992 року (а.с. 36); довідка від 29 жовтня 1992 року №161 (а.с. 18); довідки від 02 березня 2018 року №25, № 26 (а.с. 19-20); наказ від 04.08.1987 року №419 (а.с. 21); наказ №164 (а.с. 22); список працівників, які працювали в зоні відчуження в 1987 році (а.с. 23-25); наказ від 22.12.1987 року №258 (а.с. 26); наказу від 30.09.1987 року №254 (а.с. 28-29); архівний витяг від 05 червня 2018 року №403 (а.с. 30), архівна довідка від 01 грудня 2017 року №1004 (а.с. 31).

Окрім того, в матеріалах пенсійної справи наявний акт №83 від 19 червня 2018 року позапланової перевірки довідки факту перебування на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, для призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 33-34).

З огляду на зазначене, всі надані позивачем документи до заяви про призначення пенсії є належним доказом того, що в період з 03.08.1987 року по 14.08.1987 року та з 01.09.1987 року по 09.09.1987 року позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності прийняття Центральним об’єднаним управління Пенсійного фонду України в м. Одесі рішення від 31.08.2018 року №1473 "Про відмову у призначенні пенсії".

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та необхідність належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливе, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, виходячи за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 31.08.2018 року №1473 “Про відмову у призначенні пенсії” та зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 16.12.2017 року відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1, 65113, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (адреса: вул. Ільфа і Петрова, 4-а, м. Одеса, 65121, код ЄДРПОУ 41248812) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 31.08.2018 року №1473 “Про відмову у призначенні пенсії”.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку з 16.12.2017 року відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.