Рішення № 77357821, 18.10.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 р. Справа № 1840/3586/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення йому пенсії за вислугу років та зобов’язати його призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої заяви про призначення пенсії.

Свої вимоги мотивував тим, що позивач протягом тривалого часу проходив службу в підрозділах виконання покарань, останнє місце роботи перед звільненням зі служби - Державна установа "Шосткинська виправна колонія № 66" Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ. Згідно наказу від 31.05.2018 № 64/ОС-18 вислуга років на день звільнення становить: у календарному обчисленні – 20 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні – 26 років 06 місяців 17 днів. Після звільнення зі служби було підготовлено та направлено пакет документів до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 12.09.2018 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років з підстави відсутності календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років, а саме відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р. і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Позивач зазначає, що вказана стаття Закону містить норми, які є загальними при застосуванні до спірних правовідносин, водночас відповідачем не враховано норми статті 17-1 цього Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей", які є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин, тому позивач вважає відмову відповідача призначити йому пенсію за вислугу років протиправною та такою, що порушує його права та законні інтереси.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги просив задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову та зазначив, що, до ГУ ПФУ в Сумській області від Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ надійшли документи для призначення пенсії позивачу. Однак позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за яким пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років позивача на день звільнення зі служби в календарному обчисленні складає 20 років 03 місяці 21 день, позивач не набув право на пенсію відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" через відсутність необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 23 роки і більше, тому управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу. Просив у задоволенні позову відмовити.

17.10.2018 позивач подав відповідь на відзив ГУ ПФУ в Сумській області у якому зазначив, що відповідачем не було спростовано його твердження, викладені у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в підрозділах виконання покарань, останнє місце роботи перед звільненням - Державна установа Шосткинська виправна колонія (№66)" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Відповідно до наказу від 31.05.2018 № 64/ОС-18 про звільнення позивача зі служби, вислуга років позивача на день звільнення становить: у календарному обчисленні - 20 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні - 26 років 06 місяць 17 днів (а.с. 7). Після звільнення зі служби було підготовлено та направлено пакет документів до ГУ ПФУ в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років.

Листом від 12.09.2018 № 9013/03.2-04 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років з підстави відсутності календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років, а саме відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII) пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше (а.с. 9).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Одночасно стаття 17 Закону № 2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Виходячи з наведеного, в Законі № 2262-XII не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Судом встановлено, що вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 03 місяці 21 день, у пільговому обчисленні - 26 років 06 місяць 17 днів.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року № 725/1959/17.

Враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII календарної вислуги років.

Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України2 (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал