Рішення № 77357811, 09.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2353/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у судовому засіданні справу за позовом

позивача Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до відповідача треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерства юстиції України 1. Нотаріальна палата України, 2. Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В:

09.07.2018 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства юстиції України (надалі – Міністерство юстиції України, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Нотаріальна палата України (надалі - третя особа-1), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (надалі – третя особа-2) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2018 № 1668/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

В обґрунтування позову позивач зазначила, що оскаржуваним наказом позивачу було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці. Указаний наказ прийнято відповідачем за результатами камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Позивач вважає висновки, які зазначені у довідці від 18.05.2018, необґрунтованими, оскільки позивач стверджує, що нею під час здійснення реєстраційних дій дотримано положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/2353/18, призначено підготовче засідання на 01.08.2018.

24.07.2018 до суду надійшли пояснення від Нотаріальної палати України, у яких вказано, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України не містить мотивувальної частини, що є свідченням його неправомірності, а саме: невідповідності положенням статті 129 Конституції України, рішенням ЄППЛ, частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 242 КАС України, що є підставою для його скасування /т. 1 а.с. 69-71/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 відкладено підготовче засідання на 22.08.2018.

17.08.2018 до суду від відповідача надано відзив на позов, у якому вказано, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 22.03.2018 № 1015/7 "Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора – приватного нотаріуса ОСОБА_1 За результатами проведеного моніторингу встановлення порушення позивачем приписів законодавства, що регулює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень. На підставі акта за результатами проведення моніторингу, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 11.05.2018 № 1628/7, призначено проведення камеральної перевірки державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 11.05.2018. Згідно з довідкою за результатами проведення камеральної перевірки від 18.05.2018 виявлено порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. У зв'язку з виявленими порушеннями за результатами проведеної перевірки комісією запропоновано заблокувати доступ приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Державного реєстру прав на нерухоме майно строком на 4 місяці, що реалізовано у наказі Міністерства юстиції України від 30.05.2018 № 1668/5 /т. 1 а.с. 82-94/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні 22.08.2018 оголошено перерву до 19.09.2018.

30.08.2018 позивач надала відповідь на відзив, у якій зазначила, що вжитий Міністерством юстиції України захід є неспівмірним з виявленим порушенням та фактично блокує всю законну нотаріальну діяльність, а також створює необґрунтовані ускладнення для інших осіб, у тому числі спадкоємців, які вже звернулися або звертаються до позивача за нотаріальними діями, що вимагають роботи з указаним реєстром. Позивач стверджує, що наданими нею доказами підтверджено безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного наказу /т. 244-246/.

10.09.2018 до суду надано заперечення на позов, у яких указано, що визначення строку блокування доступу до Державного реєстру прав є дискреційним повноваженням Міністерства юстиції України при реалізації його повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" /т. 2 а.с. 4-5/.

У підготовчому засіданні 19.09.2018 судом поставлено на обговорення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.10.2018 (за погодженням зі сторонами).

У судовому засіданні 09.10.2018 позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 09.10.2018 відповідач проти задоволення позову заперечувала.

09.10.2018 від ДП "Національні інформаційні системи" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності третьої особи /т. 2 а.с. 35/.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2018 № 1628/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1В." відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, та на підставі акта за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 07.05.2018 наказано: провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу – ОСОБА_1 з 11.05.2018 /т. 1 а.с. 27/.

18.05.2018 Комісією складено довідку за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 29-35/.

Також за результатами перевірки Комісією запропоновано тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці /т. 1 а.с. 29-35/.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.05.2018 № 1668/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці. Виконання пункту 1 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи" /т. 1 а.с. 28/.

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на чотири місяці, позивач оскаржила його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі – Закон № 1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначаються статтею 7 Закону № 1952-IV.

Так, відповідно до положень статті 7 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 9-1) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (надалі – Порядок № 990, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг реєстраційних дій – комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №990 камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону №1952-IV визначено, що камеральна перевірка – перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Згідно з пунктами 8-10 Порядку №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (пункт 2).

Реєстраційна справа – сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі (пункт 8).

Реєстраційна дія – державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (пункт 9).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є, зокрема нотаріус.

Положеннями частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 37-1 Закону №1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення, зокрема про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 990 рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.

Частиною першою статті 38 Закону №1952-IV визначено, що державні реєстратори, суб'єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного наказу є довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1

За результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 комісією у складі: начальника відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату; головного спеціаліста відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату; головного спеціаліста відділу акредитації та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату встановлені наступні порушення:

- під час розгляду заяви № 26276140 приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 18, частини п'ятої статті 26 Закону №1952-IV, абзаців першого та другого пункту 12, пункту 18 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15 Порядку № 1141, оскільки за зазначеною заявою не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзаців першого та другого пункту 12, пункту 18 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15 Порядку № 1141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді заяви № 27360434: не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- під час розгляду заяв №№ 26430019, 27090808, 27125596, 27262193, 27469675, 26713698, 26458490, 27106235, 27056511, 27039676, 27038280, 25552365, 25555379, 25569100, 25570824, 25605756, 25607560, 25610826, 25713547, 25785530, 25825778, 25827763, 25828367, 25890277, 25894707, 24940398, 24882453, 24881545 позивачем порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзацу другого пункту 12, пункту 18 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 15 Порядку № 1141, оскільки за зазначеними заявами не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- за заявою № 26458490 приватним нотаріусом ОСОБА_1 усупереч частини першої статті 18 Закону №1952-IV порушено послідовність дій під час проведення державної реєстрації прав, а саме: здійснено пошук заяв в базі даних про реєстрацію заяв та запитів після прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за результатом розгляду заяви;

- на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзаців першого та другого пункту 12, пункту 18 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15 Порядку № 1141 приватним нотаріусом ОСОБА_1 при розгляді заяв №№ 23491954, 23563363, 23508816, 26600256 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- під час розгляду заяв №№ 23128649, 23167775, 23168244, 23185382, 23187425, 23190624, 23324549 приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено вимоги пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзацу другого пункту 12, пункту 18 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 15 Порядку № 1141, оскільки за зазначеними заявами не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав);

- встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини першої статті 3, пункту 8 частини третьої статті 10, частини першої статті 18 Закону №1952-IV, абзаців першого та другого пункту 12, пункту 18, абзацу першого пункту 22 Порядку № 1127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 15, 35, 36 Порядку № 1141 за заявою № 22780798, оскільки за зазначеною заявою не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв); не здійснено пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав (відсутні сформовані пошуки відомостей у Державному реєстрі прав); не сформовано витяг за результатом проведення державної реєстрації внесення змін до запису Державного реєстру прав;

- встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 23 Закону №1952-IV, пункту 58 Порядку №1127 при розгляд заяви про внесення змін № 26600256;

- також встановлено порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог частини сьомої статті 34 Закону № 1952-IV за заявою № 27582705, оскільки відповідно до даних Державного реєстру прав за подання заяви прийнято з кожного співвласника оплату адміністративного збору в розмірі 108 грн (60%), 108 грн (60%), 72 грн (40%), 72 (40%) (послуг у сфері державної реєстрації прав надано одночасно всім співвласникам) /т. 1 а.с 34/.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі – Порядок № 1127, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Пунктом 13 вищевказаного Порядку визначено, що у разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність раніше зареєстрованих інших заяв на це саме майно, ніж заява, що ним розглядається, державний реєстратор невідкладно приймає рішення про розгляд заяви після прийняття рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації за результатом розгляду заяви, яка зареєстрована в базі даних заяв раніше. Черговість розгляду заяв застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав. У разі коли заявник за власним бажанням отримує рішення державного реєстратора щодо черговості розгляду заяви у паперовій формі особисто, державний реєстратор, уповноважена особа відповідно до пункту 9 цього Порядку встановлює особу заявника та перевіряє обсяг його повноважень.

Стосовно порушень, указаних відповідачем у довідці щодо порушення позивачем черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, суд звертає увагу на те, що відповідачем не зазначено заяв, які були зареєстровані раніше ніж заяви за №№ 26276140, 23491954, 23563363, 23508816, 26600256, 23128649, 23167775, 23168244, 23185382, 23187425, 23190624, 23324549.

Отже, указані відповідачем порушення не могли спричинити порушень прав та інтересів третіх осіб.

Згідно з пунктом 10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 за № 1141 (надалі – Порядок №1141, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1141 пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи: для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, податковий номер; для фізичної особи (громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомив про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер і серія паспорта громадянина України; для юридичної особи (резидента та нерезидента) - найменування юридичної особи та податковий номер;

2) за адресою об'єкта нерухомого майна / місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_3 Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради.

У разі здійснення пошуку з використанням назви населеного пункту зазначається адреса в межах такого населеного пункту - назва вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо) або іменованого об'єкта (садове товариство, кооператив, природоохоронна установа тощо), номер об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), номер корпусу та/або номер окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

У разі здійснення пошуку за назвою селищної, сільської ради зазначається назва селищної або сільської ради, назва іменованого об'єкта (садове товариство, кооператив, природоохоронна установа тощо), номер об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), номер корпусу та/або номер окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

Якщо у складі іменованого об'єкта міститься вулиця, зазначається також назва такої вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо);

3) за кадастровим номером земельної ділянки;

4) за номером запису.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.

Пунктом 12 Порядку №1141 визначено, що під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1141 після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.

Так, позивач у справі при здійсненні реєстраційних дій користувалася відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, зокрема, при розгляді заяв за №№ 27360434, 27090808, 27125596, 27262193, 26458490, 27106235, 27056511, 27039676, 27038280, 25552365, 25555379, 25569100, 25570824, 25605756, 25607560, 25610826, 25713547, 25825778, 25827763, 25828367, 25890277, 25890277, 25894707, 24940398, 24882453, 24881545, 24882453, 24881545, 23491954, 23563363, 23128649, 23167775, 23168244, 23185382, 23187425, 23190624, 23324549, 22780798, /т. 1 а.с. 117-201/.

Щодо встановленого в довідці порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог пункту 4 частини першої статті 3, частини третьої статті 10, частини першої статті 23 Закону №1952-IV, пункту 58 Порядку №1127 при розгляд заяви про внесення змін № 26600256, а саме: 05.02.2018 позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39509364 та внесенні зміни до загальної площі об'єкта нерухомого майна з 93,7 кв.м. на 94,5 кв.м. без технічного паспорта, суд зазначає наступне.

З письмових пояснень позивача вбачається, що при проведенні реєстрації права власності об'єкт помилково було зазначено лише площу операторної (без урахування площі вбиральні), тому за заявою № 26600256 були внесені зміни, а саме: збільшено загальну площу з 93,7 кв.м. на 94,5 кв.м. Будь-які характеристики об'єкту при цьому не змінювалися, новий технічний паспорт не виготовлявся, лише виправлено технічну (арифметичну) помилку, про що зазначено у заяві та рішенні реєстратора /т. 1 а.с. 11/.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 58 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, також подається технічний паспорт на такий об'єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об'єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об'єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна відбулися у зв'язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

З урахуванням того, що заяву № 26600256 подано Приватним виробничо-господарським підприємством "Автотранс" для виправлення технічної помилки /т. 2 а.с. 29/, у цьому випадку не здійснено реєстрацію права власності, тому подання технічного паспорта не є обов'язковим.

Крім того, стосовно порушень положень частини сьомої статті 34 Закону №1952-IV позивач зазначила, що заявниками помилково сплачено адміністративний збір двічі та подано чотири квитанції.

Суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 34 Закону №1952-IV адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.

Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.

Суд погоджується з доводами позивача щодо відсутності у державного реєстратора підстав для відмови у зупиненні розгляду заяви, зупиненні державної реєстрації прав чи відмови у державній реєстрації у зв'язку зі сплатою заявником адміністративного збору двічі.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення камеральної перевірки позивача були досліджені лише документи, на підставі яких проводилися реєстраційні дії, та зроблені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства.

Водночас Комісія для проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мала повноваження витребувати у суб'єкта державної реєстрації надання пояснень, що передбачено пунктом 8 Порядку № 990.

Однак, у позивача не вимагались пояснення щодо вчинених дій.

Отже, невикористання відповідачем наявних у нього повноважень на витребування пояснень у позивача вплинуло на висновки Комісії, оскільки не дозволило повно та всебічно надати оцінку причинам допущених порушень, врахувати відсутність їх можливих негативних наслідків тощо.

Як вищезазначено, згідно з пунктом 1 частини другої статті 37-1 Закону 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Суд зауважує, що для прийняття рішення відповідно до Закону 1952-IV, підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Відповідно до матеріалів справи, довідка за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора – приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1, складена за результатами камеральної перевірки, містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 (чотири) місяці, а отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для прийняття Міністерством юстиції України наказу саме відповідно до цієї пропозиції.

При цьому, з аналізу змісту оскаржуваного наказу вбачається, що відповідач у справі не здійснив дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 18.05.2018 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем у справі.

Встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як 4 (чотири) місяці, Міністерство юстиції України відповідно до принципу обґрунтованості рішення мало навести мотиви, з яких виходить, обираючи саме такий строк.

Оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 4 місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Таким чином, застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 4 (чотири) місяці є неспівмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Отже, з урахуванням викладеного, слід визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2018 № 1668/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення, що є підставою для задоволення позову. Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 Вікторівни (АДРЕСА_1, 36021, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Нотаріальна палата України (вул. Антоновича, буд. 7а, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 38684025), Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39787008) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2018 № 1668/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36021, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повний текст рішення складено 19.10.2018.

Суддя Т.С. Канигіна