Рішення № 77357590, 17.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. № 1440/2006/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, пров. 2 Бульварний, 5, м. Миколаїв, 54028 до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 про:визнання протиправною та скасування постанови від 02.08.2018 р. № 056346,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївської області з позовом про визнання протиправним та скасування постанови №056346 від 02.08.2018 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що по-перше він не є перевізником, а тому не може бути суб’єктом відповідальності за правопорушення у сфері автомобільного транспорту, а також тим, що позивача притягнуто до відповідальності за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Разом з тим, відповідно до Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад встановлені нормативі у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Таким чином, дозвіл на перевезення пшениці (подільний вантаж) не міг бути отриманий.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Надав відзив в якому свою позиція аргументував наступним чином. Перевірка та зважування транспортного засобу проводилась з додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, належним чином оформленими документами, розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів, винесено у відповідності із Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів». Досліджуючи матеріали справи, було виявлено, що власником ТЗ, що перевірявся є ФОП ОСОБА_1, але на якій законній підставі транспортним засобом користувалось ПП Ворона невідомо. Під час рейдової перевірки договору оренди надано не було. Згідно зі ст.2 Закону України «Про автомобільний транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезення, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху того, є обов’язковими для власників транспорту. Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Слід зазначити, що автомобільним перевізником, може бути як власник транспортного засобу так і інша фізична чи юридична особа, що експлуатує такі засоби на законних підставах. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контрою та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинним протягом усього маршруту. Відповідно до п.26 Постанови КМУ №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб’єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб’єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомлення. Позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис в повідомленні про вручення поштового листа, але на розгляд справи не з’явився, своїх доводів та заперечень не надав.

В судовому засіданні 18.09.2018 представники позивача та відповідача не з’явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 17.10.2018 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

У власності ОСОБА_1 перебуває вантажний сідловий тягач VOLVO державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом JANMIL державний номер НОМЕР_2.

02.07.2018 працівниками Управління Укратрансбезпеки у Миколаївській області на автодорозі Н-11, Дніпропетровськ-Миколаїв, 219 км проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час проведення габаритно-вагового контролю автомобіля НОМЕР_3, який належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2 встановлено, що його загальна вага складає 55 тонн, при нормативно допустимій 40 тонн.

02.08.2018 уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №056346 за фактом порушення ОСОБА_1 абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання 02.07.2018 послуг з перевищенням вагових обмежень без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, яким застосовано штраф у розмірі 1700 гривень.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира - штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.48 Закону у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує максимально визначені нормативно допустимі вагові та габаритні обмеження.

При цьому, відповідно до абз.3 того ж п.22.5 Правил, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Тобто діючим законодавством взагалі забороняється дозвіл, яким дозволено рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем.

Позивач здійснюючи перевезення подільного вантажу (пшениці) не мав можливості отримати дозвіл на рух, на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення подільних вантажів такий дозвіл не видається.

За таких обставин, вимагати у перевізника дозвіл на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні з подільним вантажем, а також притягувати перевізника до відповідальності за відсутність у нього документу, якій йому апріорі не може бути виданий, є протиправно.

У цьому випадку законодавством передбачені інші засоби впливу на перевізника, а саме, відповідно до п.п.22, 23, 24 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за відсутність у нього під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, оскільки видача таких дозволів для перевезення подільних вантажів заборонена.

Крім того, адміністративно-господарський санкцій передбачені ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладаються лише на суб’єктів господарювання, тобто юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Хоча позивачем у позовній заяві і поіменовано себе самостійно як «фізична особа підприємець ОСОБА_1А.», натомість відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ОСОБА_1, НОМЕР_4 як фізична особа-підприємець не зареєстрований.

Саме лише з цих підстав суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 02.08.2018 №056346.

При цьому, аргументами позивача про його непричетність до самого факту перевезення, а також протиправність встановлення порушення вагових параметрів без проведення заходів габаритно-вагового контролю безпосередньо спеціалістами Укртрансбезпеки, суд оцінку не дає. Зазначені аргументи повинні бути розглянути повноважним судом в порядку господарського судочинства у разі звернення Укртрансбезпеки з позовом про стягнення відповідної плати за проїзд на підставі розрахунку від 02.07.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1762,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (пров. 2 Бульварний, 5, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код НОМЕР_5) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укратрансбезпеки у Миколаївській області № 056346 від 02.08.2018 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (пров. 2 Бульварний, 5, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код НОМЕР_5) судові витрати в розмірі 1762, 00 грн.

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко