Рішення № 77357564, 18.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2545/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Львів

15 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 (далі – позивачка, ОСОБА_3О.) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № НОМЕР_1 від 16.03.2018 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн.; № НОМЕР_2 від 04.06.2018 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у розмірі 99304,12 грн. та штрафні санкції у розмірі 24827,03 грн.; № НОМЕР_3 від 04.06.2018 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем військовий збір у розмірі 8275,34 грн. та штрафні санкції у розмірі 2068,84 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що оскаржувані рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню. Позивачку ПАТ «ВіЕс Банк» не повідомляло про прощення боргу на суму 552378,57 грн. і з нею відповідний договір не укладено. Лише на початку липня на запит позивачки щодо стану розрахунків за кредитом, вона отримала інформацію з банку про прощення тіла кредиту на суму 69107,79 доларів США та відсотків на суму 2129,43 долари США за кредитним договором KF 51646 від 21.08.2008. Оскільки у 2016 вона не знала про прощення боргу за кредитом, відповідно у неї не виникало зобов’язання подавати податкову декларацію за 2016 рік, сплачувати податок на доходи фізичних осіб 18% від цієї суми та військовий збір. У зв’язку з викладеним, звернулася із цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.07.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за № 23034 від 23.07.2018 (а.с.38-40). Зазначив, що на підставі відомостей з ДРФО ДФС про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма 1-ДФ) встановлено, що ОСОБА_3 у 2016 році отримано дохід у сумі 552378,57 грн. за ознаками доходу « 126» - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело утримання – ПАТ «ВіЕс Банк». Пат «ВіЕс Банк» повідомлено ОСОБА_3 листом від 30.12.2016 про анулювання боргу та необхідність відповідно до підпункту 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України сплатити податок з отриманого доходу та відобразити такий у річній податковій декларації. Разом з тим, така декларація позивачкою не подана, що мало наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Вважає такі рішення правомірними, просив залишити їх в силі, а у задоволенні позову – відмовити.

Третя особа явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.

Позиція третьої особи щодо цього позову викладена у поясненні щодо позову (а.с.53-54), зазначила про належне повідомлення позивачки про прощення боргу та обов’язок подати декларацію відповідно до ст. 164 Податкового кодексу України, просила у задоволенні позву відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

21.08.2008 між ВАТ „Електрон Банк” (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № KF51646, за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 185000,00 доларів США (а.с.55-59).

30.12.2016 ПАТ «ВіЕс Банк» анульовано борг за Кредитним договором № KF51646 від 21.08.2008 в сумі 71237,22 долари США, з них 69107,79 доларів США – заборгованість за тілом кредиту, 2129,43 доларів США – заборгованість за відсотками. Суму анульованого боргу включено до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого сплаченого на користь позивачки, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано, а саме: тіла кредиту 552378,57 грн. за офіційним курсом НБУ 7.993, станом на 01.01.2014 та відсоків в сумі 57901,03 грн., за офіційним курсом НБУ 27,190858 станом на 30.12.2016 року, про що позивачці скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за вих. № 09-4/22662 від 30.12.2015. Також у цьому листі повідомлено позивачку про необхідність на підставі підпункту «д» підпункту 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити їх у річній податковій декларації (термін подання річної декларації за звітний рік – до 01.05.2017 року наступного за звітним) (а.с.42, 61)

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення такий лист одержано 28.01.2017 року (а.с.43, 62).

Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою ОСОБА_3, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, про що складено акт № 484/13-01-13-10/НОМЕР_4 від 28.02.2018 (а.с. 20-25).

Цією перевіркою зафіксовано, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 встановлено порушення:

- абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПК України), донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 99428,15 грн.;

- п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік;

- пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.5, пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1 ст. 168 Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, в результаті чого донараховано військового збору за 2016 рік на загальну суму 8285,68 грн. (а.с.25).

У результаті виявлених порушень, на підставі акта № 484/13-01-13-10/НОМЕР_4 від 28.02.2018 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_5 від 16.03.2018 (форми «Р») за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 124285,19 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями – 24857,04 грн.) (а.с.15);

- № НОМЕР_1 від 16..03.2018 (форми «ПС») за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.16);

- № НОМЕР_6 від 16.03.2018 (форми «Р») за платежем: військовий збір, на суму 10357,10 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями – 2071,42 грн.) (а.с.17).

29.03.2018 позивачка звернулася із скаргою на ці податкові повідомлення-рішення до ДФС України (а.с.13-14).

Рішенням про результати розгляду скарги № 7786|Х|99-99-11-02-01-14 від 29.05.2018 ДФС України залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 16.03.2018 № НОМЕР_1 про застосування штрафної санкції у сумі 170, 00 грн. та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 16.03.2018 № НОМЕР_5 про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу – 124,03 грн., штрафної санкції – 30,01 грн., № НОМЕР_6 про збільшення суми грошового зобов’язання по військовому збору на суму основного платежу - 10,34 грн., штрафної санкції – 2,58 грн., а в інших частинах зазначені податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу ОСОБА_3 – частково задовольнила (а.с.7-10).

У зв’язку з викладеним, контролюючим органом 04.06.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3 від 04.06.2018 (форми „Р”) за платежем: військовий збір, на суму 10344,18 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями – 2068,84 грн.) (а.с.18);

- № НОМЕР_2 від 04.06.2018 (форми „Р”) за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму124131,15 грн. (в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями – 24827,03 грн.) (а.с.19).

22.06.2017 позивачка звернулася до ПАТ «ВіЕс Банк» про надання довідки про наявність/відсутність заборгованості по кредитах перед ПАТ «ВіЕс Банк» або інших юридичних чи фізичних осіб, де позивачка є поручителем.

Згідно з листом ПАТ «ВіЕс Банк» від 30.06.2017 за вих. № 10-3/9819 позивачці повідомлено про те, що станом на 30.06.2017 за кредитним договором № КF51646 від 21.08.2008, за яким позичальником є ОСОБА_3 Банком списано 69107,79 доларів США – заборгованості за тілом кредиту та 2129,43 долари США – заборгованості за відсотками. Станом на 30.06.2017 за кредитним договором № КF48795 від 25.04.2008, за яким позичальником є ОСОБА_4, а поручителем виступає ОСОБА_3, банком списано 86411,42 долари США – заборгованості за тілом кредиту та 2593,16 доларів США – заборгованості за відсотками.

Позивачка вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, з покликанням на те, що їй не було відомо про прощення боргу, а відтак, не могла виконати обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи і сплатити відповідні суми платежів, та такими, що внаслідок зазначеного слід скасувати звернулась із цим позовом до суду.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (ст. 92 Конституції України).

Так, відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

За приписами п.163.1 ст.163 ПК України об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбаченихст.165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (пп. 14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України).

Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п.164.5 ст.164 ПК.

Платник податку - позивач, у відповідності до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК, зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку як платник податків (податковою адресою), відобразити в ній вказаний дохід та у відповідності до п.179.7 ст.179 ПК України самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації.

З врахуванням наведеного, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Відповідно до пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 цього пункту.

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.1 ст. 123 ПК України).

Згідно з підпунктом «в» п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов’язані, в тому числі, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим..

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1 ст. 120 ПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка належним чином повідомлена про анулювання (прощення) боргу за та про необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення такої інформації у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Суд зважає на покликання представника позивачки, що на вказаному повідомленні про вручення поштового відправлення від 28.01.2017 міститься підпис не ОСОБА_3, разом з тим, станом на момент розгляду справи у суді такі покликання нічим не підтверджені. Інших доказів, які свідчать про те, що позивачка вчиняла дії щодо встановлення особи, яка проставила підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення чи звернення зі скаргою до відділення поштового зв'язку суду також не надано.

Однією із вимог абзацу «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК за якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, є обов'язкове включення Кредитором (Банком) суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Вказані вимоги були дотримані Банком.

Представниця третьої особи в судовому засіданні повідомила, що відповідно до п. 3.3. Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь латників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 у графі 3 „Сума виплаченого доходу” відображається сума фактично виплаченого доходу платника податку податковим агентом.

Так, у такому розрахунку за 2016 рік Пат «ВіЕс Банк» відобразив відповідну суму по громадянці ОСОБА_3 за однакою доходу « 126» – дохід отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Податкового кодексу України), зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Представник відповідача вказане підтвердив, зокрема, зазначив, що така інформація також зазначена у листі № 03-01/10199 від 06.07.2017 у відповідь на запит контролюючого органу.

Отже, ОСОБА_3 податкової декларації про майновий стан і доходи одержані в 2016 році не подала, суми відповідних податків не задекларувала та не сплатила.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки позивачка декларацію пр майновий стан і доходи за 2016 рік не подала, не сплатила податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та військовий збір, рішення контролюючого органу відповідають критеріям, що передбачені ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак, є правомірними та слід залишити в силі.

З врахуванням викладеного, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (79026, м. Львів, вул. Остроградських, 20/22; ) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська. 35), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2018 року.

Суддя Качур Р.П.