Рішення № 77357326, 17.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13313/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря Терпай С.В., Бота О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 борг у сумі 113 181,48 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» та ОСОБА_5 07.11.2008 р. було укладено Угоду № 216375 та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід’ємними частинами Угоди, відповідно до якої, при виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи Автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан. Зазначені послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах Асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених Угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним Учасником системи Автоплан. На Асигнаційному акті від 27.01.2009 р. ОСОБА_5 було надано право на отримання автомобіля CHERY AMULET.

18.03.2009 року ОСОБА_5 отримав автомобіль CHERY А 15 AMULET, кузов №LVVDA11A68D193759, 2008 року випуску, який зареєстрував на своє ім’я (д.н.з. НОМЕР_1), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АОС 676228.

В свою чергу, ОСОБА_5 зобов’язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних Повних внесків (стаття 5 Угоди).

Відповідно до п. 12.2 статті 12 Додатку 2 до Угоди, ОСОБА_5 були надані гарантії повного виконання зобов’язання за Угодою № 216375, а саме надано ОСОБА_4 акціонерному товариству «АІСЕ Україна», в якості забезпечення виконання зобов’язань гарантії поручителів, щодо солідарної відповідальності за зобов’язаннями ОСОБА_5

09.02.2009 року між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким вона зобов’язалася відповідати перед кредитором у разі невиконання зобов’язань ОСОБА_5 за Угодою № 216375.

11.02.2009 року між Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким він зобов’язався відповідати перед кредитором у разі невиконання зобов’язань ОСОБА_5 за Угодою № 216375.

На виконання умов Угоди ОСОБА_5 було сплачено 62,4463% зі 100% в оплату чистих внесків та 62 внески із 100-та внесків в оплату послуг ПАТ «АІСЕ Україна». Розмір боргу ОСОБА_5 перед позивачем за Угодою станом на грудень 2016 р. складає 37,5537% від ціни автомобіля, актуальної в грудні 2016 року (місяць звернення з позовом до суду), та 38 внесків в оплату витрат позивача.

ОСОБА_5 протягом грудня 2008 року по лютий 2014 року належним чином сплачував щомісячні внески, а починаючи з березня 2014 року припинив сплачувати внески, у зв’язку з чим виник борг у сумі 113181 грн. 48 коп. за Угодою № 216375.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених в позові підстав.

В судовому засіданні ОСОБА_6 та його представник позовні вимоги не визнали в повному обсязі, з тих підстав, що позивач ТОВ «АІСЕ Україна» та відповідач ОСОБА_5 без згоди відповідача ОСОБА_6 збільшили відсоткову ставку Цілого Чистого внеску, чим збільшили його відповідальність як Поручителя, що в свою чергу призвело до припинення договору поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, надала письмові заперечення, в яких просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач ТОВ «АІСЕ Україна» та відповідач ОСОБА_5 без її згоди збільшили відсоткову ставку Цілого Чистого внеску, чим збільшили її відповідальність як Поручителя, що в свою чергу призвело до припинення договору поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив або заперечень проти позову не подавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, 07.11.2008 року між Закритим акціонерними товариством «АІСЕ Україна» та ОСОБА_5 було укладено Угоду № 216375 та підписано Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід’ємними частинами Угоди.

Відповідно до укладеної угоди, при виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи Автоплан, ЗАТ «АІСЕ Україна» надає ОСОБА_5 послуги, спрямовані на придбання ним автомобіля на основі системи Автоплан. Зазначені послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах Асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених Угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним Учасником системи Автоплан.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Додатку № 2 до Угоди «Поточна ціна автомобіля – це роздрібна ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб’ютором в останній робочий день кожного місяця протягом всього строку існування групи».

Відповідно до умов Угоди та п. 5.8 ст. 5 Додатку № 2 ПАТ «АІСЕ Україна» зобов’язується розраховувати складові Повного внеску для Учасників, які одержали право на отримання автомобіля на основі поточної ціни автомобіля, повідомленої виробником, імпортером або дистриб’ютором на відповідний місяць.

Відповідно до Асигнаційного акту від 27.01.2009 р. ОСОБА_5 було надано право на отримання автомобіля CHERY AMULET.

18.03.2009 року ОСОБА_5 отримав автомобіль CHERY А 15 AMULET, кузов №LVVDA11A68D193759, 2008 року випуску, який зареєстрував на своє ім’я (д.н.з. НОМЕР_1), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АОС 676228.

Відповідач ОСОБА_5, в свою чергу, зобов’язався сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 100 (ста) щомісячних Повних внесків (стаття 5 Угоди).

На виконання умов Угоди ОСОБА_5 було сплачено 62,4463% зі 100% в оплату Чистих внесків та 62 внески із 100-та внесків в оплату послуг Позивача ПАТ «АІСЕ Україна».

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 5 Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. визначаються умови, відповідно до яких Учасник повинен сплачувати щомісячно Повні внески, які складаються з наступних чистин: чисті внески – сума, яку сплачує Учасник системи з метою придбання автомобіля, та яку АІСЕ використовує для оплати автомобіля та для формування Фонду для повернення коштів. Розмір Цілого Чистого внеску визначається шляхом ділення поточної ціни автомобіля на кількість внесків, визначеному у графіку внесків; Половинний чистий внесок – це половина Цілого Чистого внеску; щомісячні внески в оплату послуг – це плата за послуги АІСЕ з організації функціонування АВТОПЛАНу; щомісячні внески в оплату Страхового платежу – щомісячна плата за договором страхування життя, розмір якої складає зазначений у Додатку 1 відсоток від ціни автомобіля в місяці здійснення кожного платежу.

Додатком № 1 до Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. визначаються умови у відсотках, відповідно до яких Учасник повинен сплачувати щомісячно Повні внески: щомісячний Чистий внесок у % – 1,00 від ціни автомобіля; щомісячний Внесок в оплату послуг у % + ПДВ – 0,35 від ціни автомобіля; щомісячний Внесок в оплату страхового платежу у % – 0,065 від ціни автомобіля;

Відповідно до пункту 5.5 статті 5 Додатку № 2 до Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. зазначається, що Учасник системи має право сплатити Повний внесок протягом перших 15 днів місяця чи наступного за ними робочого дня, якщо 15 день був неробочим. АІСЕ зобов’язується щомісяця надсилати рахунки на сплату за адресою, вказаною Учасником… .

Відповідно до пункту 5.5 статті 5 Додатку № 2 до Угоди № 216375 АІСЕ розпочав з 25.12.2008 р. щомісячно надсилати рахунки на оплату ОСОБА_5, в яких зазначалися банківські реквізити, за якими Учасник системи повинен сплатити платежі, а також сума, за якими сплачується внесок із розшифровкою кодів: 1). чистий внесок – 1,0000%; 2).страхування життя – 0,0650%; 3).Адміністративні витрати – 0,3500%;4). ПДВ на адміністративні витрати; 5).страхування автомобіля.

Стаття 9 Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. зазначає, що Угода може бути змінена за згодою сторін у випадку, коли це не суперечить правилам функціонування АВТОПЛАНу. В разі внесення змін до Угоди та/або Додатків до неї сторони зобов’язані укласти додаткову Угоду.

Починаючи з березня місяця 2009 р. відповідачу ОСОБА_5 почали надходити рахунки, у яких у графі Чистий внесок відсоткова ставка була змінена у сторону збільшення з 1,0000% на 1,0053% та згідно яких він здійснював відповідну Також це підтверджується розрахунком платежів, які надано позивачем і знаходиться у матеріалах справи.

Відтак, відповідно до статті 9 Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. позивач та відповідач ОСОБА_5 змінили відсоткову ставку Чистого внеску.

У січні 2014 року листом № 27 від 31.01.2014 р. ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» повідомило ПАТ «АІСЕ Україна» про те, що з лютого місяця 2014 р. буде припинено продаж автомобілів CHERY AMULET.

Пунктом 11.1 та пунктом 11.2 ст. 11 Додатку № 2 до Угоди зазначено «Якщо протягом строку дії Угоди виробник та/або імпортер здійснить заміну або припинить імпортувати, або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену в додатку № 1, АІСЕ зобов’язується замінити її, відповідно, новою моделлю або іншим автомобілем.

Станом на січень 2014 року остання відома ціна автомобіля CHERY AMULET становила 79900 грн. 00 коп., а автомобіля Ланос D4LM510 станом на лютий 2014 р. складала 101%. Отже, ціна навої марки автомобіля не перевищувала 10% від останньої відомої ціни автомобіля CHERY AMULET, а навпаки була меншою, в подальшому розрахунок щомісячних платежів проводився за поточною ціною автомобіля Ланос D4LM510.

Розмір боргу ОСОБА_5 перед позивачем за Угодою станом на грудень 2016 р. склав 37,5537% від ціни автомобіля, актуальної у грудні 2016 р. та 38 внесків в оплату адміністративних витрат. Станом на грудень 2016 р. поточна ціна автомобіля Ланос становила 211500 грн. 00 коп. Відповідно, загальний розмір заборгованості складає 113181 грн. 48 коп., з яких: чисті внески – 79426 грн. 08 коп.; адміністративні витрати – 33755 грн. 40 коп.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, відповідач ОСОБА_5 неналежним чином виконував свої зобов’язання за угодою, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в розмірі 113 181,48 грн., розмір якої відповідачами не оспорюється.

Відповідно до п. 12.2 статті 12 Додатку 2 до Угоди, ОСОБА_5 були надані гарантії повного виконання зобов’язання за Угодою № 216375, а саме надано Позивачу ОСОБА_4 акціонерному товариству «АІСЕ Україна», в якості забезпечення виконання зобов’язань гарантії поручителів, щодо солідарної відповідальності за зобов’язаннями ОСОБА_5

09.02.2009 року між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким вона зобов’язалася відповідати перед кредитором (Позивачем) у разі невиконання зобов’язань ОСОБА_5 за Угодою № 216375.

11.02.2009 року між позивачем та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким він зобов’язався відповідати перед кредитором (Позивачем) у разі невиконання зобов’язань ОСОБА_5 за Угодою № 216375.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Договору поруки укладеного між ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_6 від 11.02.2009 р., а також Договору поруки укладеного між ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_7 від 09.02.2009 р. зазначається, що Порукою згідно цього Договору забезпечено виконання боржником зобов’язань за Угодою, в тому числі виконання обов’язків щомісячно сплачувати передбачені Угодою Повні внески, які складаються з сум Чистого внеску, Адміністративних витрат та Страхового внеску, а також виконання обов’язків сплачувати інші платежі, передбачені Угодою.

Згідно із частиною 1 статті 553, частиною 1 статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як випливає з щомісячних рахунків, які надходили ОСОБА_5 та розрахунку платежів за Угодою № 216375, наданих представником ПАТ «АІСЕ Україна» ОСОБА_1, з березня місяця 2009 року ТОВ «АІСЕ Україна» почав надсилати рахунки ОСОБА_5 із збільшеною відсотковою ставкою за Цілим Чистим внеском 1,0053%, а ОСОБА_5 в свою чергу здійснював їх оплату, що підтверджується копіями квитанцій.

Згідно із частиною першою статті 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 9 Угоди № 216375 від 07.11.2008 р. зазначає, що Угода може бути змінена за згодою сторін.

Проте, суду не надані докази того, що Поручителі, були належним чином повідомлені про зміни умов Угоди, та в свою чергу надавали згоди на збільшення відсоткової ставки за Чистим внеском.

У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводить такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього.

Таке збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі: збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом; установлення нових умов порядку зміни процентної ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобов’язання щодо дострокового повернення кредиту та виплати користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

У зобов’язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення процентної ставки навіть за згодою кредитора і боржника, але без згоди поручителя або без відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладання на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх обов’язків перед кредитором. Тобто закон пов’язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя (Подібна позиція також висловлена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 р. у справі № 6-97цс13; та у Постанові Верховного Суду України у справі 6-1161 цс 15 від 21.10.2015 р. (визнання поруки припиненою)).

Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 559 ЦК України необхідно дійти висновку про те, що внесення змін додатковою угодою між ПАТ «АІСЕ Україна» та ОСОБА_5 до Угоди № 216375 щодо збільшення розміру процентної ставки без згоди поручителів призводить до збільшення обсягу відповідальності останніх.

Відповідно до положення ч.1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору (Подібна позиція висловлена в Постановах Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі №6-18цс11; 18.06.2012 у справі №6-73цс12).

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості з поручителів, а відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 554, 610, 627, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 76, 89, 141, 264-265, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_4 акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «АІСЕ Україна» суму заборгованості за Угодою № 216375 в розмірі 113 181,48 грн. (сто тринадцять тисяч сто вісімдесят одну гривню сорок вісім копійок).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «АІСЕ Україна» суму сплаченого судового збору в розмірі 1697, 72 грн. (одна тисяча шістсот дев’яносто сім гривень сімдесят дві копійки).

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_8