Постанова № 77357186, 11.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3493/18

Номер справи місцевого суду: 523/8903/16-ц

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року м. Одеса

Справа № 523/8903/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4,

- відповідачі - 1) публічне акціонерне товариство «ПІВНІЧТРАНС», 2) ОСОБА_5,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС», ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6, про стягнення збитків та моральної шкоди, заапеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Середи І.В. 21 грудня 2017 року,

встановив:

У червні 2016 р. ОСОБА_4звернулася до суду з уточненим в подальшому у травні 2017 року вищезазначеним позовом, в якому остаточно просить стягнути на її користь з: 1) ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» збитки у розмірі - 26 890,66 грн.; 2) ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 2 000,00 грн..

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04.04.2016 року о 09 год. 30 хв. з вини працівника ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» водія ОСОБА_5, який керуючи автомобілем БАЗ А07914, державний реєстраційний номер - НОМЕР_2, порушив вимоги ПДР. Внаслідок його дій відбулося зіткнення з автомобілем «Hundai Santa Fe», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під її керуванням.

В результаті пошкодження транспортного засобу сума збитків склала - 45 435,97 грн., з яких - 18 545,31 грн. суми страхового відшкодування було сплачено страховою компанією власнику пошкодженого автомобіля - ОСОБА_6. Оскільки транспортний засіб БАЗ належить ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», тому саме товариство має сплатити частину збитків - 26 890,66 грн..

ОСОБА_5 повинен відшкодувати моральну шкоду, яка полягає в тому, що в момент пригоди вона зазнала значних страждань, пережила сильний стрес та знаходилася у шоковому стані від удару. Оскільки сплаченої страховою компанією суми страхового відшкодування не вистачило на ремонт автомобіля, тому вона продовжує відчувати моральні страждання, обумовлені неможливістю користуватися автомобілем. Розмір відшкодування моральної шкоди вона оцінює у - 2 000,00 грн. (Т. 1, а. с. 2 - 7, 156 - 157).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 21.12.2017 р. вищевказаний позов ОСОБА_4 задоволеночастково.

Стягнуто з ПАТ «ПІВНІЧТРАНС»на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі - 8 893,3 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі - 500,00 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 04.04.2016 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем БАЗ А07914, номерний знак НОМЕР_2, рухаючись у м. Одесі по вул. 25-ї Чапаївської дивізії, не вибрав безпечну дистанцію за автомобілем «Hundai Santa Fe», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого вчинив зіткнення. Автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Київського районного суду м. Одеси від 02 червня 2016 року ОСОБА_5 визнано винним в порушенні п.13.1 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_4.

Згідно звіту № 0993/16 складеного ФОП ОСОБА_7 20.04.2016 р. на замовлення ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hundai Santa Fe» склала - 31 116,54 грн., а вартість матеріального збитку станом на 18.04.2016 р. - 20 281,89 грн., ринкова вартість автомобіля - 39 7800 грн. (а. с. 108 - 114).

З листа ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» вих. №904 від 25.05.2017 р. Вбачається, що страхове відшкодування у розмірі - 18 675,13 грн. було перераховано 29.04.2016 р..

17.05.2017 р. судом було призначено судову авто-товарознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта Федотова Ф.В № 5981 від 31.08.2017 р. станом на час проведення дослідження матеріальна шкода завдана в результаті пошкодження автомобіля «Hundai Santa Fe», номерний знак НОМЕР_1, під час ДТП, що сталася 04.04.2016 р., склала - 27 568,43 грн.. Вартість відновлювального ремонту - 40 263,03 грн..

Встановлено, що ОСОБА_5 знаходився в трудових відносинах з відповідачем ПАТ «ПІВНІЧТРАНС», під час ДТП керував автомобілем, власником якого є - ОСОБА_9, та який знаходиться в користуванні товариства.

Враховуючи встановлені судом обставини та норми діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди з ПАТ «ПІВНІЧТРАНС»є обґрунтованими, разом з тим суд не погоджується з розміром суми. З урахуванням наданого висновку та суми, виплаченої страховою компанією, стягненню підлягає різниця, а сааме - 8 893,3 грн..

Суд, оцінюючи усі докази в сукупності, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі - 500,00 грн. буде достатньою компенсацією за моральні переживання, перенесені позивачем в результаті пригоди.

Отже, з відповідача ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь позивача моральна шкода у розмірі - 500,00 грн. (Т. 1, а. с. 211 - 215).

Публічне акціонерне товариство «ПІВНІЧТРАНС» в апеляційній скарзі оскаржує рішення в частині стягнення з нього матеріальної шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення в оскарженій частині ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що висновок експерта про розмір матеріальної шкоди визначено без огляду автомобіля. Сума відновлювального ремонту завищена на ПДВ. Суд не скористався своїм правом призначення по справі повторної експертизи. Оскільки страхове відшкодування отримала власник автомобіля - ОСОБА_6, то відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4. Не надано доказів проведення ремонту автомобіля.

ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» у судове засідання представника з належними повноваженнями не направив.

ОСОБА_5 у судовому засіданні вирішення питання з розгляду апеляційної скарги відніс на розсуд суду.

ОСОБА_4, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Відзивів на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому вирішені спору, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні про можливість розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 відшкодування моральної шкоди не переглядається, оскільки рішення суду в цій частині не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскарженій частині вищезазначеним вимогам не відповідає. На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених у судовому засіданні доказів суд першої інстанції вірно встановив вищевказані обставини по справі щодо скоєння ДТП, виплати страховою компанією страхового відшкодування. Разом з тим, вищевказаних висновків про стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. 1194 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 27, 31, 33, 60, 61, 179 ЦПК України, які були чинними на час розгляду справи судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого особа, відповідальна за завдані збитки, застрахувало свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідні правові висновки щодо застосування вищевикладених норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. (справа № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18).

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлено, що автобус БАЗ, яким під час скоєння ДТП керував ОСОБА_5, є застрахованим транспортним засобом у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_4. Ліміт відповідальності за завдання майнової шкоди - 50 000,00 грн. (Т. 1, а. с. 132).

ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів сплатила власнику автомобіля ОСОБА_6 страхове відшкодування у сумі - 18 675,13 (Т. 1, а. с. 196). Таким чином, власник автомобіля погодився з визначеним страховою компанією розміром майнової шкоди.

Визначений висновком судової авто-товарознавчої експертизи (Т. 1, а. с. 176 - 182) розмір матеріальної шкоди не перевищує ліміт відповідальності за договором обов'язкового страхування. Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що позивачка не надала доказів фактичного проведення ремонту пошкодженого автомобіля. Таким чином, підстави для стягнення майнової шкоди з ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» відсутні.

Доводи апелянта про відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4, не надання доказів проведення ремонту автомобіля, є обґрунтованими.

Доводи апелянта про те, що сума відновлювального ремонту завищена на суму ПДВ, суд не скористався своїм право призначення по справі повторної експертизи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи (Т. 1, а. с. 181, 183), не засновані на нормах діючого процесуального права щодо диспозитивності та змагальності цивільного процесу.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційна скарга ПАТ «ПІВНІЧТРАНС» є частково обґрунтованою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги може скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені при їх невідповідності обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в оскарженій частині, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. ст. 133, 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС» сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір (Т. 1, а. с. 241) у сумі - 826,80 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС»- задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2017 року в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС» на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі - 8 893 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 30 коп. та судового збору в сумі - 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. - скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6, про стягнення збитків - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «ПІВНІЧТРАНС» (Україна, 65025, .м Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, Код ЄДРПОУ - 05523553) судовий збір у сумі - 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе