Ухвала суду № 77353197, 17.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/716/18 Справа № 712/5895/18 Категорія: ст.47 КК України Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5за участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

представника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8

представника потерпілої адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами представника потерпілого ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 серпня 2018 року, якою ОСОБА_7 на підставі ст.47 КК України звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України з передачею його на поруки колективу ТОВ «Тріажінвестгруп» за умови, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрите на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов залишений без розгляду.

Процесуальні витрати в розмірі 1144 грн. стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави.

Вирішено долю речових доказів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7, 21 липня 2017 року близько 15 години 30 хвилин керуючи технічно справним автомобілем марки «Seat Ibiza», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Хрещатик в напрямку від вулиці Святотроїцька до вулиці Байди Вишневецького в місті Черкаси, поблизу будинку №186, що по вулиці Хрещатик, проявив неуважність, та порушив вимоги:

-п. 2.3.6) Правил дорожнього руху України, згідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п.18.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Під час руху він, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, будучи заздалегідь об’єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по вулиці Хрещатик, поблизу будинку №186, що в місті Черкаси, позначений дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому в момент, коли перед вказаним пішохідним переходом зупинився автомобіль «Skoda Octavia», що рухався у попутному напрямку по вулиці Хрещатик, вчасно не застосував заходів для зменшення швидкості руху свого транспортного засобу та не зупинився, не переконавшись в тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух прямо та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перетинала проїзну частину вулиці Хрещатик по вказаному вище пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку його руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_11, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №02-01/1966 від 02.11.2017, отримала травму головного мозку із забоєм середнього ступеня важкості та субарахноїдальним крововиливом, травму лівого колінного суглобу з розривом внутрішньої коллатеральної зв’язки та внутрішнього меніску, що ускладнились запаленням внутрішніх оболонок, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я; травму лівої нирки із забоєм та гематурією (свіжа кров в сечі), які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; садна м’яких тканин голови, колінних та ліктьових суглобів, забій з набряком лівої скроневої ділянки голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Спричинення потерпілій ОСОБА_11 середньої тяжкості тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв’язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/349 від 12.04.2018, з порушенням водієм автомобіля «Seat Ibiza», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_7 вимог п.18.4. Правил дорожнього руху України.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 серпня 2018 року ОСОБА_7 на підставі ст.47 КК України звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України з передачею його на поруки колективу ТОВ «Тріажінвестгруп» за умови, якщо він протягом року з дня передачі його на поруки виправдає довіру трудового колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрите на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Не погоджуючись з даною ухвалою представником потерпілої адвокатом ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_11 подана апеляційна скарга в якій, апелянт висловлює свою думку про те, що ухвала Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.08.2018 року не відповідає вимогам закону так як при її винесенні судом допущено неповноту судового розгляду та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неповнота судового розгляду виразилась в тому, що судом першої інстанції поверхово досліджені обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності, обставини, що пом’якшують покарання.

Так, суд першої інстанції не взяв до уваги, що як зазначено в правовій позицій Верховного Суду по справі №161/13242/16-к від 13 лютого 2018 року: «Відповідно до частини 1 статті 47 КК особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою.

Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Відмова суду в задоволенні клопотання має бути вмотивованою.

Щире розкаяння означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Відшкодування завданих збитків та усунення заподіяної шкоди - це дії, які фактично усувають негативні наслідки вчиненого злочину.

До обставин, що виключають передачу особи на поруки, належать відсутність однієї з матеріально-правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності (щирого каяття). Оскільки обвинувачуваний ОСОБА_7 не відшкодував завданні ним збитки в повному обсязі, а тому відсутні підстави звільнення його від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу.

Поняття щирого каяття визначив у своїй правовій позицій Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 року по справі №759/7784/15-к : «так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням захисників, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що засуджені відшкодували збитки потерпілому.»

В свою чергу, обвинувачуваний ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його щире розкаяння, намагання спокутати провину, відшкодувати спричинену шкоду. Обвинувачений навіть не вибачився перед потерпілою. Натомість, обвинувачений неодноразово глузував з неї щодо сутяжності та дріб’язковості обставин правопорушення та перерахував їй на картковий рахунок в якості відшкодування збитків 1000 грн. І це при тих обставинах, що внаслідок його дій ОСОБА_11 стала інвалідом 2 групи і більше 100 днів провела в медичних закладах. Під час проведення досудового розслідування ОСОБА_7 зі слідством не співпрацював та покази не давав, при цьому його захисники, які діяли в інтересах ОСОБА_7 та за його погодження, подавали клопотання про проведення додаткових експертиз в рамках кримінального провадження, клопоталися про проведення відтворень за участі ОСОБА_7, навіть за умови відмови від надавання ним показів, оскаржували відмову слідчого в призначенні додаткових експертиз, чим всілякого затягували процедуру передачі кримінального провадження для розгляду в суд. Дані обставини, у їх сукупності, не свідчать про щире каяття ОСОБА_7.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність виразилось в застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, а саме вимоги ст.47 КК України. Так, представником потерпілої сторони, 06.08.2018 року, до суду були подані документи, згідно яких 16.07.2018 року потерпілій по справі ОСОБА_11 МСЕК №2 м.Черкаси було надано 2 групу інвалідності безтерміново у зв’язку з наслідками перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми 21.07.2017 року - ДТП (згідно виписки №7929 КЗ «ЧОЛ ЧОР» для МСЕК). Тобто, після проведення судово-медичної експертизи №02-01/1966 від 02.11.2017 року, згідно якої у ОСОБА_11 було констатовано тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, її стан здоров’я погіршився внаслідок отриманих травм при ДТП 21.07.2017 року і 16.07.2018 року потерпілій по справі ОСОБА_11 МСЕК №2 м.Черкаси було надано 2 групу інвалідності безтерміново. Зазначена обставина зобов’язувала суд призначити додаткову судово-медичну експертизу, з урахуванням висновків МСЕК, для остаточного встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, отриманих потерпілою ОСОБА_11 Встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, в рамках кримінального провадження, є обов’язковим, відповідно до п.2 ч.2 ст.242 КПК України.

У разі встановлення у потерпілої більш тяжких тілесних ушкоджень в наслідок ДТП, прокурор мав всі передбачені можливості змінити правову кваліфікацію та обсяг обвинувачення ОСОБА_7 в порядку ст.338 КПК України. У зв’язку з чим і прокурор і потерпіла просили суд першої інстанції розглядати кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 в повному обсязі та заперечували що до розгляду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності без дослідження всіх матеріалів кримінального провадження.

В зв’язку з вищевказаним адвокат ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_11 просив ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.08.2018 р. про звільнення ОСОБА_7, обвинувачуваного за ч.1 ст.286 КК України від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки та закриття провадження скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ставиться питання про те, що прокурор не оспорюючи фактичні обставини провадження та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вважає, що вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону. Згідно із матеріалами справи, на досудовому слідстві, ОСОБА_7 фактично не визнав себе винним і не погодився з інкримінованим йому злочином за ч.1 ст.286 КК України. У відшкодування нанесених збитків потерпілій ОСОБА_7 перерахував 1000 грн., хоча її лікування обійшлось в суму 10000 грн. згідно цивільного позову, заявленого нею під час підготовчого судового засідання. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності вище перелічених умов, серед яких обов’язковою умовою є те, що особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася. Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Більш того, у даному кримінальному провадженні, хоча і визнано що ОСОБА_7 щиро покаявся у вчиненому злочині, проте така обставина носить лише формальний характер.

Крім того, суд першої інстанції, у даній справі суд не встановив, які саме заходи виховного характеру можуть бути застосовані до ОСОБА_7 з боку колективу ТОВ «Тріажінвестгруп». При цьому, суд не врахував, що ОСОБА_7 є директором, не з’ясував, який виховний вплив може здійснити на нього колектив, як на керівника і чи буде цей вплив достатнім з урахуванням вимог ст.47 КК України.

Також, потерпілою та її захисником було подано до суду клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, яка може встановити наявність тяжких тілесних ушкоджень у потерпілої, в зв’язку з тим, що після проведення вищевказаної судово-медичної експертизи потерпіла за результатами Медико-соціальної експертної комісії отримала другу групу інвалідності. Проте вказане клопотання залишилось без розгляду у суді першої інстанції у зв’язку із розглядом та задоволенням клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.

В зв’язку з вищевказаним прокурор просив ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.08.2018 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, скасувати через неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

В запереченні адвоката ОСОБА_8, поданому в інтересах ОСОБА_7 ставиться питання про необхідність залишення апеляційних скарг представника потерпілого ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 без задоволення, а ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 серпня 2018 року без зміни. В обґрунтування доводів заперечення адвокат ОСОБА_8 посилається на те, що ОСОБА_7, вважає, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.08.2018 року є законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги представника потерпілої та прокурора не підлягають до задоволення. Так, згідно із роз’ясненнями, що містяться у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки, яке має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи. Підставою такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.

Характерною особливістю цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є також його умовний характер.

Протягом одного року, на який особа передається на поруки, вона має підкорятися заходам виховного характеру, зразковою поведінкою, повагою до закону і громадського порядку довести своє виправлення. У разі порушення умов передачі на поруки особу можна притягнути до кримінальної відповідальності за вчинений злочин (ч.2 ст.47 КК). Це положення означає також, що остаточне звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки має вважатися з моменту успішного проходження такою особою іспитового строку - одного року, а не з моменту винесення ухвали суду про передачу особи на поруки.

Тобто з огляду на такі дискреційні повноваження суду, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов’язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

Дискреційні повноваження суду визначено і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідальності таких повноважень суду, принципу верховенства права, що забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Суд першої інстанції з урахуванням вищезазначених норм в ухвалі вірно зазначив, що «в обвинуваченого ОСОБА_7 наявні обставини, які можливо вважати як розкаянням (часткове відшкодування збитків, спроба вирішити відшкодування матеріальних збитків добровільно з потерпілою та її представником тощо). Визнання вини та розкаяння ОСОБА_7 свідчить про його бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, в якому він працює .

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, щиро покаявся. Клопотання ТОВ «Тріажінвестгруп», та протокол загальних зборів колективу №1 від 04.06.2018 оформлено відповідно до вимог, які пред’являються до таких документів: наявні відомості щодо точної кількості учасників зборів, наявна інформація про позитивну характеристику, обговорено пропозицію про передачу ОСОБА_7 на поруки колективу та постановлено рішення про надання згоди на передачу на поруки ОСОБА_7 колективу ТОВ «Тріажінвестгруп», яке засвідчене печаткою підприємства та підписом його керівника. Частково відшкодував збитки потерпілій в розмірі 1000 грн. відразу після ДТП, а саме 25.07.2017 року та 26.07.2017 року, що підтверджується квитанціями та клопотанням про приєднання даних квитанцій на досудовому розслідуванні від 27.04.2018 року».

Щодо посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що у даній справі суд не встановив, які саме заходи виховного характеру до ОСОБА_7 можуть бути застосовані з боку колективу ТОВ «Тріажінвестгруп», при цьому суд не врахував, що ОСОБА_7 є директором, не з’ясував, який виховний вплив може здійснити на нього колектив, як на керівника і чи буде цей вплив достатнім з урахуванням вимог ст.47 КК України є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, адже положення кримінального та кримінального процесуального законодавства не містять будь-якої заборони передачі директора на поруки колективу (правова позиція Верховного Суду постанова від 19.06.2018 року справа № 187/1221/16-к)

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про необхідність задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні з вказаних у ній мотивів, думку представника потерпілої адвоката ОСОБА_9, про необхідність задоволення його апеляційної скарги в інтересах потерпілої ОСОБА_11, думки обвинуваченого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8, про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_11, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_11 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 підлягають до повного задоволення, а ухвала Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 серпня 2018 року щодо ОСОБА_7 до скасування з призначенням на новий розгляд з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Згідно зі ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №1 від 23 грудня 2005 року, звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки. Звернення з клопотанням крім колективу можуть ініціювати сам обвинувачений або його родичі, потерпілий, а також прокурор, слідчій чи особа, яка проводить дізнання. Клопотання колективу має бути оформлене протоколом загальних зборів колективу, який долучається до справи.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності умов, серед яких обов’язковою умовою є те, що особа, яка вчинила злочин, щиро розкаялася. Підставою такого звільнення є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. Більш того, у даному кримінальному провадженні, хоча і визнано що ОСОБА_7 щиро покаявся у вчиненому злочині, проте така обставина носить лише формальний характер.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що рішення щодо звільнення ОСОБА_7 на підставі ст.47 КК України від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України з передачею його на поруки колективу ТОВ «Тріажінвестгруп» та закриття провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності носить передчасний характер.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 під час досудового слідства фактично не визнавав себе винним і не погодився з інкримінованим йому злочином за ч.1 ст.286 КК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 у відшкодування нанесеної шкоди відшкодував потерпілій ОСОБА_11 лише 1000 грн., незважаючи на той факт, що лікування їй обійшлось в 10000 грн. відповідно до цивільного позову, який вона заявила під час підготовчого судового засідання.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з доводом апеляції прокурора, щодо того, що суд першої інстанції, у даній справі суд не встановив, які саме заходи виховного характеру можуть бути застосовані до ОСОБА_7 з боку колективу ТОВ «Тріажінвестгруп» з врахуванням того, що ОСОБА_7 є директором цього ТОВ, а також не з’ясував, який виховний вплив може здійснити на нього колектив, як на керівника і чи буде цей вплив достатнім з урахуванням вимог ст.47 КК України.

Підставою звільнення від кримінальної відповідальності є щире каяття особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.

Проте, колегія суддів апеляційного суду в даному випадку, не вбачає об’єктивних даних, які б свідчили про реальне щире каяття та погоджується з доводом про те, що у даному кримінальному провадженні, хоча і визнано що ОСОБА_7 щиро покаявся у вчиненому злочині, проте така обставина носить формальний характер.

Також, потерпілою та її захисником було подано до суду клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи, яка може встановити наявність тяжких тілесних ушкоджень у потерпілої, в зв’язку з тим, що після проведення вищевказаної судово-медичної експертизи потерпіла за результатами Медико-соціальної експертної комісії отримала другу групу інвалідності. Проте вказане клопотання залишилось без розгляду у суді першої інстанції у зв’язку із розглядом та задоволенням клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг прокурора та представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілої ОСОБА_11 про те, що судом першої інстанції при розгляді даного провадження допущено неповноту судового розгляду та неправильне застосування закону України застосування закону України про кримінальну відповідальність, а посилання суду в ухвалі на розкаяння ОСОБА_7, яке свідчить про його бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, в якому він працює, на думку колегії суддів, є таким, що не відповідають вищезазначеним вимогам законодавства.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в п.п.2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №1 від 23 грудня 2005 року, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд під час судового розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

Порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення.

Крім того, при розгляді даного кримінального провадження суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

З огляду на викладене, судове рішення щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду.

Під час нового розгляду в суді першої інстанції необхідно дотриматися вимог розділу ІV КПК України та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 – задовольнити повністю.

Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 07 серпня 2018 року, якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито у зв’язку з передачею його на поруки – скасувати, а кримінальне провадження призначити на новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :