Рішення № 77350985, 24.10.2018, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/300/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" жовтня 2018 р. Підгаєцький районний суд

Тернопільської області

в складі :

головуючого судді Горуц Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Дармограй Т.І.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Позивач в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що той розмір аліментів, який сплачує відповідач на утримання дитини є недостатнім для її належного забезпечення та утримання. Відповідач на протязі двох років взагалі нічого не допомагає дитині, яку потрібно одіти, нагодувати та відправити до школи. Просить стягувати із відповідача аліменти на утримання дочки в сумі 1500 грн. щомісячно.

Позивач до закінчення підготовчого засідання у справі позов про зменшення позовних вимог не подавала.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він згідний сплачувати на утримання своєї дитини аліменти в розмірі 970 грн. на місяць, а не 2300 грн. вважаючи, що ці кошти є достатніми для утримання дитини, оскільки він працює вже приблизно 2 роки експедитором в м. Івано-Франківськ у приватного підприємця Николин та отримує заробітну плату в сумі 3600 грн. на місяць. Іншої сім’ї та дітей у нього немає.

Відповідачем подано відзив на позов у якому той зазначає, що визнає його частково, а також, що 15 січня 2016 року вони розлучились і він з того часу вимушений постійно шукати роботу за межами області. На момент подання відзиву, відповідачем зазначено у ньому, що він ніде непрацює, а перебивається тимчасовими заробітками, при цьому постійних заробітків у нього немає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав.

У відповідності із ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 15 січня 2016 року, що вбачається із рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області, яке не оскаржувалось та набрало законної сили.

Від даного шлюбу у них народилась одна дитина, а саме: дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД №004375 від 26 квітня 2005 року виданим Угринівською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області, довідкою виданою Угринівською сільською радою за вих.№420 від 14 травня 2018 року, а також підтверджено позивачем в судовому засіданні та не заперечено відповідачем.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 07 лютого 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 в розмірі 450 грн. щомісячно, починаючи з 24 січня 2011 року і до досягнення нею повноліття.

Підгаєцьким районним судом 23 лютого 2011 року за вказаним рішенням суду було видано виконавчий лист №2-27/11, за яким відділом ДВС Підгаєцького районного управління юстиції 25 лютого 2011 року було відкрито виконавче провадження.

Із довідки виданої Підгаєцькою районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості за вих.№262 від 17 вересня 2018 року, видно, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку, як такий, що шукає роботу станом на 17 вересня 2018 року.

В задоволенні клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи довідки про доходи з місця роботи, судом було відмовлено з підстав передбачених ч.ч.8, 10 ст.83 ЦПК України.

Твердження відповідача про те, що він ніде непрацює, а тому не зможе сплачувати аліменти у тому розмірі в якому просить позивач, що зазначені ним у відзиві на позов, а також його протилежні пояснення дані ним в судовому засіданні про те, що він працює експедитором в м. Івано-Франківськ у приватного підприємця Николин і одержує заробітну плату в сумі 3600 грн., а тому не зможе сплачувати аліменти у тому розмірі в якому просить позивач, судом до уваги не приймаються, оскільки вони є голослівними, непослідовними, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і оцінюються судом, як намагання відповідача не сплачувати аліменти у більшому розмірі, аніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є молодим, здоровим, а тому зобов’язаний утримувати свою дитину.

Положенням ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу: дітей віком до 6 років: з 1 липня - 1559 гривень, дітей віком після 6 років - 1944 грн.

Суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, а саме: матеріальне становище відповідача, відсутність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, матеріальне становище дитини, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема: рівність сторін в утриманні дитини, її вік та стан здоров’я, розмір встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, приймаючи до уваги те, що розмір стягуваних аліментів у розмірі 450 грн. щомісячно, ставить позивача у скрутне матеріальне становище, прийшов до переконання, що позов ОСОБА_1, слід задовольнити частково, оскільки вважає, що розмір аліментів на дитину в сумі 1500 грн. щомісяця, буде необхідним та достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

Крім цього, позивач просить стягувати аліменти на утримання дитини у збільшеному розмірі починаючи з дня пред’явлення позову до суду.

Суд, враховуючи п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства

та стягнення аліментів”, яким роз’яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 704,80 грн. стягнути із відповідача в доход держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.ст.180-182, 184, 192 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с. Угринів Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення нею повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір в доход держави в сумі 704,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду, або через Підгаєцький районний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителька с. Угринів Підгаєцького району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Головуючий: ОСОБА_4