Рішення № 77349092, 24.10.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/467/18

Провадження № 2/440/828/2018

24 жовтня 2018 року м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Шендрікової Г.О.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

без участі сторін

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Буську без фіксування судового засідання технічним засобом «Камертон» цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, третя особа - Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, третя особа - Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 05.05.1995 року помер його дядько, ОСОБА_4, після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із середньої земельної частки (паю), що належала померлому на підставі Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку). Оригінал Сертифікату у позивача відсутній . Позивач є спадкоємцем майна за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім позивача, інших спадкоємців, які б претендувала на майно ні за законом ні за заповітом немає. У Відділі у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у видачі дублікату сертифіката позивачу відмовлено, мотивуючи тим що видача дубліката законодавством не передбачена.

Позивач в судове засідання не прибув, належно та вчасно був повідомлений про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додав заяву про слухання справи у його відсутність , позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Буського району в судове засідання не з’явився, направив лист з проханням справу слухати у його відсутності, заперечень щодо позову не подав.

Третя особа Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в особі начальника ОСОБА_5 подали до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 283921 від 06.05.1995 року підтверджено, що, ОСОБА_4, помер 05 травня 1995 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.12.2006 року після смерті ОСОБА_6 спадкове майно частково прийняв ОСОБА_7 на підставі заповіту, посвідченого ОСОБА_3 сільською радою 19 квітня 1991 року і зареєстрованого в реєстрі за № 14.

ОСОБА_7 не встиг за час свого життя оформити право на дану середню земельну частку (пай), оскільки помер 18.04.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 101478 від 18.04.2007 року.

ОСОБА_7, 04 липня 2005 року на випадок своєї смерті усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, і взагалі все те, що буде належати на час смерті заповів позивачу ОСОБА_2. Секретарем Андріївської сільської ради Буського району Львівської області 02.02.2018 року засвідчено, що заповіт не змінювався і не відмінювався.

В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 до даного спадкового майна немає.

Згідно листа Буської державної нотаріальної контори № 1189/01-16 від 03.10.2018року спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.

Позивач фактично вступив в управління спадковим майном, тобто у відповідності до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини після смерті дядька.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінене заповітом.

Відповідно до вимог ст. 548 цього кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За змістом положень ст.ст.560, 561 цього кодексу спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, оскільки своїм коштом похоронив померлого, користується майном по теперішній час.

В силу ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Спадкове майно, що залишилось після смерті дядька позивача (спадкодавця), складається із середньої земельної частки(пай) площею 1,95 умовних кадастрових гектарів, розташованих на території ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, що підтверджується Сертифікатом на право на середню земельну частку (пай) серії ЛВ № 6667 від 28.05.1997 року.

На підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 16.03.2000р. №136 вносилися зміни в Проект роздержавлення та приватизації земель, у зв’язку з чим за ОСОБА_4 розрахована середня частка (пай) у розмірі –1,9313 умовних кадастрових га, з них ріллі -1,6818 га, кормових угідь -0,2495 га.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Частина 1 ст. 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України земельні частки (паї) можуть бути передані у спадщину.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тобто права та обов’язки власника (спадкодавця) переходять до позивача (спадкоємця), а тому за позивачем слід визнати право власності на спадкове майно – середню земельну частку (пай), яка належала померлій ОСОБА_8 на праві приватної власності.

В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відтак, суд приходить до переконання, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 174, 197, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 549 ЦК УРСР 1963 року,ст.ст.1216, 1225, 1233, 1268 ЦК України, п.г ч.1 ст.81, ст.152 ЗК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, третя особа - Відділ у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 на середню земельну частку (пай) у розмірі –1,9313 умовних кадастрових га, з них ріллі -1,6818 га, кормових угідь -0,2495 га, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Буського району Львівської області, після смерті ОСОБА_4, який помер 05 травня 1995 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24.10.2018 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Буського району Львівської області, адреса: с.Андріївка, Буського району Львівської області.

Третя особа: Відділ у Буському районі головного управління Держгеокадастру у Львівській області, адреса: 80500, м.Буськ, вул. Львівська.2, Львівської області.

Суддя: Г. О. Шендрікова