Рішення № 77349046, 01.10.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5940/18

Провадження №2-а/442/148/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді – Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

за участю представників

від позивача: не з’явилися

від відповідача: не з’явилися

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 531-07 від 13.08.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу. Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 13.08.2018 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 011209 від 11.08.2018 начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринногосвіту та біоресурсів – старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2 виніс відносно позивача постанову № 531-07 про накладення адміністративного стягнення. Згідно вказаної постанови його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 (сто дев’ятнадцять) грн. Зазначає, що полювання на пернату дичину ним здійснювалось на угіддях, наданих в користування Дрогобицькій районній організації Українського товариства мисливців і рибалок (надалі по тексту Дрогобицька РО УТМР), а саме на водоймі поблизу села Унятичі Дрогобицького району (Унятицьке водосховище), на заболоченій частині ставу зі сторони села Нагуєвичі Дрогобицького району, із собою позивач мав усі належні документи, передбачені ст. 14 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”, а саме: посвідчення мисливця, щорічну контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, дозвіл на добування мисливських тварин (відстрільна картка Д1 № 000308), дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю. Але під час полювання до нього на човні підпливло двоє осіб, один із них – старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2, який повідомив йому, що полювання у цьому місці заборонено, оскільки тут встановлено відтворюючу ділянку. Пізніше, під час складання протоколу він пояснив, що відстрільна картка позивача не дає права полювати на пернату дичину у цьому місці, оскільки ці угіддя не надані в користування Дрогобицькій районній організації УТМР, проте жодних документів, які забороняють полювання на Унятицькому ставі не пред’явив. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення він підписав, оскільки вважав, що представник екологічної інспекції не може його обманювати. Крім того зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений із грубими порушеннями вимог закону, зокрема ст. 254 та ст. 256 КУпАП та наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004 „Про затвердження Інструкції з оформлення Державною екологічноюінспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення”, зокрема, позивачу не було роз’яснено його права і обов’язки, а також не було надано копії протоколу. Крім того наголошує, що готуючись до полювання та отримуючи відстрільну картку мені було повідомлено керівництвом Дрогобицької районної організації УТМР, що полювання на Унятицькому водосховищі дозволено. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Крім того, позивач подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, у якій просив визначити визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити строк подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у зв’язку з тим, що він отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення 16.08.2018, а з 21.08.2108 по 31.08.2018 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні центральної міської лікарні м. Борислава з діагнозом загострення остеохондрозу поперекового відділу хребта з вираженим болевим радикулярним синдромом.

Сторони в судове засідання не з’явилися.

Позивач подав заяву, у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, подав клопотання, у якому просив залишити позов ОСОБА_1 без розгляду у зв’язку з тим, що позивач порушив строк звернення до суду та не подав заяви про те, що він пропустив строк звернення з поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області, встановив наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.12.2016 (справа 21-1532а16, п/800/9/16) зазначено, що поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об’єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Постанова про накладення адміністративного стягнення № 531-07 винесена 13.08.2018.

При обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач посилається на те, що при розгляді справи про порушення митних правил він присутнім не був, а постанову у справі про порушення митних правил отримав лише 16.08.2018, а з 21.08.2018 по 31.08.2018 перебував на стаціонарному лікуванні.

Згідно довідки № 448, виданої лікарем травматологічного відділення центральної міської лікарні м. Борислава, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 21.08.2018 по 31.08.2018 з діагнозом загострення остеохондрозу поперекового відділу хребта з вираженим болевим радикулярним синдромом.

Враховуючи викладене, встановлені обставини справи, а також те, що позивач не мав об’єктивної можливості оскаржити постанову у строк, передбачений ст. 286 КАС України, то суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, а тому цей строк підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 531-07 від 13.08.2018, винесеної старшим державного інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 119 грн за те, що він порушив правила використання об’єктів тваринного світу, а саме порушив правила полювання здійснюючи полювання на пернату дичину, яке не мало наслідку добування тварин, на Унятицькому ставі у межах території Унятицької сільської ради Дрогобицького району, у водно-болотних угіддях не наданих у користування з відстрільною карткою на право добування пернатої дичини Д 1 № 00308 виданою Дрогобицькою районною організацією УТМР, чим порушив правила та порядок здійснення полювання та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 85 КУпАП та ст. 42 Закону України „Про мисливське господарство та полювання”.

Частиною 1 ст. 85 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Вимогами ч. 3 ст. 12 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” передбачено, що до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно до вимог абз. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” документом на право полювання (для громадян України) є дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл на діагностичний та селекційний відстріл тощо).

Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 17 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” за відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка, лисицю, шакала, куницю кам’яну, норку американську, тхора лісового. Добування вовка, лисиці, єнотовидного собаки та шакала дозволяється здійснювати також за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування інших мисливських тварин.

Частинами 1, 2, 3 статті 42 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” передбачено, що порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у: порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності; перевищенні лімітів та норм спеціального використання мисливських тварин; порушенні вимог щодо користування мисливськими угіддями, погіршенні їх стану; використанні мисливських угідь не за призначенням; порушенні вимог щодо охорони середовища перебування мисливських тварин; порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або в напіввільних умовах; виготовленні, перевезенні, збуті та застосуванні заборонених знарядь добування тварин; придбанні, перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції полювання і продукції, переробленої в таксидермічних майстернях та цехах переробки без зазначення законності її набуття; самовільному або з порушенням установленого порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин; неподанні в установленому порядку або приховуванні, спотворенні інформації про стан, чисельність та обсяги добування мисливських тварин; невжитті заходів щодо запобігання загибелі мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування; порушенні порядку придбання чи реалізації, транспортування, переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну та вивезенні за її межі мисливських тварин та іншої продукції полювання, включаючи мисливські трофеї; порушенні прав користувачів мисливських угідь; порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю на полюванні; перешкоджанні здійсненню державного контролю в галузі мисливського господарства та полювання, контролю користувачів угідь за додержанням чинного законодавства з питань полювання; порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів та птахів.

Як вбачається з листа Дрогобицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок полювання на пернату дичину на водоймі поблизу села Унятичі Дрогобицького району (Унятицьке водосховище) дозволене. Водно-болотні угіддя площею 650,3 га, в тому числі і Унятицький став, надані в користування Дрогобицькій районній організації УТМР на 15 років (рішення Львівської обласної ради № 851 від 25.06.2013). Всі необхідні документи для надання в користування даних угідь були надані до Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і відповідно до Львівської обласної ради. Також повідомлено, що водойма біля села Унятичі (Унятицьке водосховище) та прибережна смуга на відстані 50 м від урізу води не належить до території Унятицької сільської ради, а перебувають в користуванні Дрогобицького управління водного господарства відповідно до Державного акту Б № 061392 від 1979 року, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 89. Дрогобицька районна організація УТМР має згоду на проведення полювань на пернату дичину від балансоутримувача водойми Дрогобицького управління водних ресурсів.

Ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення посадовими особами органів Державної екологічної інспекції України визначено Інструкцією з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004 (далі Інструкція № 264).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Інструкції № 264 при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення. Протокол складається на місці виявлення правопорушення. У разі неможливості складення протоколу на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим, посадові особи органів Держекоінспекції України можуть доставляти порушника(ів) до органів, визначених у статті 259 КУпАП.

Пунктом 2.4 Інструкції № 264 передбачено, що при складанні протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії.

У протоколі обов’зково зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення, яка повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність, нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо), відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра протоколу.

Згідно вимог п. 2.11 Інструкції № 264 протокол підписується особою, яка його склала, порушником (законними представниками) і свідками, якщо вони є. У разі відмови порушника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 264 справа розглядається в присутності порушника або його законного представника. Розгляд справи при відсутності порушника може бути лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення порушника про місце і час розгляду справи (наявність отриманого порушником повідомлення про дату та місце розгляду справи, засвідченого підписом порушника чи працівника поштового відділення) і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд погоджується із доводами позивача, про те, що відповідачем не з’ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення, не надано доказів роз’яснення прав і обов’язків ОСОБА_1, а також не надано доказів надання копії протоколу позивачу та повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення, доказів, які спростовують пояснення позивача і які б доводили достовірність порушенням позивачем ОСОБА_3 використання об’єктів тваринного світу, а суду не доведено факту того, що полювання на водоймі поблизу села Унятичі Дрогобицького району (Унятицьке водосховище), на заболоченій частині ставу зі сторони села Нагуєвичі Дрогобицького району – заборонено.

Згідно ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З огляду на вищезазначене суд виходить за межі позовних вимог та надсилає справу на новий розгляд до начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 та відсутні докази накладення адміністративного стягнення на позивача у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи вищенаведене, з’ясовані фактичних обставини по справі та досліджені докази, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2 слід скасувати, а справу надіслати на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 241-247, 286 КАС України, суд –

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 531-07 від 13.08.2018, винесену начальником відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 119 грн.

Надіслати справу на новий розгляд до начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції у Львівській області старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Львівської області ОСОБА_2.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.С. Кучаковський