Рішення № 77344735, 18.10.2018, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/774/18

провадження № 2/732/442/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді Березовського О.Д.,

секретаря Швачко О.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 та Городнянської міської ради Чернігівської області про скасування другого пункту наказу, як такого, що порушує права ветерана праці,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, діючи на підставі відповідної довіреності від 10.07.2017 року та в інтересах ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 та просить скасувати пункт другий наказу директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 від 16.05.2018 року № 25 «Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської ЗОШ І ступеня за 2017-2018 навчальний рік», як такий, що грубо порушує право ветерана праці на отримання відпустки в зручний для неї час, а також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.

З позовної заяви виходить, що ОСОБА_2 з 15.08.1979 року працює вчителем підготовчих класів і є ветераном праці, що підтверджується записами в трудовій книжці та відповідним посвідченням серії АІІІ № 792926, яке є безтерміновим і діє на всій території України.

У порядку реалізації законодавчо встановленого права на отримання відпустки у зручний для неї час, діючи у відповідності до п. 7 ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки», п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», якими встановлено, що ветеранам праці щорічні відпустки за їх бажанням надаються в зручний для них час, ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про визначення початку відпустки у графіку відпусток на 2018 рік з 03.09.2018 року, так як зазначене відповідає її бажанню і є для неї зручним часом отримання відпустки.

Наказом № 01 від 05.01.2018 року «Про затвердження графіку відпусток працівників Городнянської ЗОШ І ст. на 2018 рік», відповідачем було встановлено, що дату відпустки ОСОБА_2 буде визначено після рішення суду, так як відкрито касаційне провадження Вищого спеціалізованого суду України про правомірність виходу ОСОБА_2 у відпустку з 01.09.2017 року.

А вже п. 2 наказу № 25 від 16.05.2018 року «Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської ЗОШ І ст. за 2017-2018 н.р.» відповідачем було встановлено термін основної щорічної відпустки ОСОБА_2 з 25.06.2018 року по 20.08.2018 року. Підставами для винесення даного наказу відповідач зазначив наказ № 01 від 05.01.2018 року «Про затвердження графіка відпусток працівників Городнянської ЗОШ І ст. на 2018 рік» та особисті заяви педагогічних працівників.

При цьому, як зазначалось вище, ні наказ № 01, ні заява ОСОБА_2 не мають нічого спільного з визначеним терміном відпустки. Вказаний наказ грубо порушує права ветерана та Конституцію, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист у випадках, передбачених законом ( ст. 46 ) і кожен хто працює має право на відпочинок, а умови здійснення цього права визначаються законом ( ст. 45 ). Саме отримання щорічної відпустки ветеранами праці за їх бажанням в зручний для них час, що і передбачено законами України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про відпустки» і є реалізацією конституційного права на соціальний захист і відпочинок у випадках передбачених законом і визначених законом умов його здійснення.

Конституцією України визначено, що права людини є непорушними ( ст. 21 ), гарантуються і не можуть бути скасовані ( ст. 22 ), зазначене стосується і отримання щорічної відпустки ветеранами праці за їх бажанням в зручний для них час.

На підставі вищевикладеного та посилаючись на положення Конституції України, Закон України « Про відпустки», Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» представник позивача ОСОБА_1 звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 13 червня 2018 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою від 18 червня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову та зупинено дію пункту другого наказу директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ( далі Городнянської ЗОШ І ст. ) ОСОБА_3 № 25 від 16.05.2018 року «Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської ЗОШ І ступеня за 2017-2018 навчальний рік».

Ухвалою від 16 серпня 2018 року суд задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_1 та залучив до участі у справі в якості співвідповідача Городнянську міську раду Чернігівської області.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені ним в інтересах позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Підтвердив обставини, які викладені ним у пред’явленому позові та посилаючись на ці обставини обґрунтовував заявлений позов.

Відповідач – директор Городнянської загальноосвітньої школи І степеня ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи остання була повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву від 16.10.2018 року за вих. № 55 з проханням розглянути справу за її відсутності ( а.с. 82 ).

У поданих до суду письмових запереченнях на позовну заяву від 10.07.2018 року за вих. № 33 директор Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 заперечувала проти позову щодо скасування п. 2 наказу від 16.05.2018 року № 25 «Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня за 2017-2018 навчальний рік» та просила суд відмовити ОСОБА_2 у задоволенні відповідного позову. Обґрунтовуючи свою позицію у поданих заперечення відповідач вказала, що підставою для оскаржуваного пункту 2 наказу від 16.05.2018 року № 25 є Закон України «Про відпустки», колективний договір Городнянської ЗОШ І ст. та рішення Городнянського районного суду Чернігівської області та Апеляційного суду Чернігівської області у справі № 732/997/17. При цьому положення Закону України «Про відпустки» передбачають, що педагогічний працівник повинен отримати відпустку в період літніх канікул, а ветерани праці мають право на вибір зручного для них часу в межах цього періоду. Перебування педагогічного працівника у відпустці з 03 вересня веде до перевитрат бюджетних коштів. Разом з тим, у період літніх канікул не відбувається освітній процес, а тому педагогічний працівник, а саме ОСОБА_2, не може виконувати свої прямі функціональні обов’язки. Згідно колективного договору Городнянської ЗОШ І ст. відпустка, крім літнього періоду, може надаватися працівникам в інший час при наявності санаторно-курортної картки або з подальшим вивільненням. Позивач не надала жодного документа, який би аргументував початок відпустки з 03.09.2018 року. Окрім того, відповідач вказує на той факт, що питання правомірності надання відпустки не в літній період ОСОБА_2 розглядалось судом ( справа № 732/997/17 ) та у задоволенні позову їй відмовлено ( а.с. 43-44 ).

Також у наданих до суду письмових поясненнях від 04.09.2018 року директор Городнянської загальноосвітньої школи І ст. Федоренко Ганна Григорівна стосовно рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.05.2018 року зазначила, що вказане рішення вона отримала 29.05.2018 року і воно вступило в силу аж 25.06.2018 року, тобто коли ОСОБА_2 повинна була йти у відпустку по графіку згідно наказу по школі ( а.с. 88 ).

Представник відповідача – Городнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про дату час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Головний спеціаліст відділу освіти Городнянської міської ради Чернігівської області ОСОБА_4 надав до суду письмову заяву від 16.10.20108 року за вих. № 02-29/127 з проханням розглянути справу без участі їх представника ( а.с. 89 ).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши позицію директора Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г., як відповідача у даній справі, по суті заявлених позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні всі наявні матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, ОСОБА_2 з 06.11.2007 року працює на посаді вчителя початкових класів Городнянської ЗОШ І ст., що підтверджується відповідним записом в її трудовій книжці та не оспорюється сторонами у справі ( а.с. 7 ).

Згідно посвідчення серії АІІІ № 792926 ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів праці. Видане позивачу у 2003 році відповідне посвідчення є безтерміновим і дійсне на всій території України ( а.с. 8 ).

03.01.2018 року ОСОБА_2, як вихователь Городнянської ЗОШ І ст., звернулась з письмовою заявою до начальника відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_5 та до директора Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г., де в порядку реалізації права ветерана праці на отримання щорічної відпустки за її бажанням в зручний для неї час, просила у графіку відпусток визначити їй початок відпустки 03.09.2018 року, так як зазначене відповідає її бажанню і є для неї зручним часом отримання відпустки. До вказаної заяви ОСОБА_2 долучила копію свого посвідчення ветерана праці. Відповідну заяву директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. отримала власноручно 03.01.2018 року, про що мається відповідна відмітка останньої на заяві ( а.с. 11, 87 ).

05 січня 2018 року директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. видала наказ № 01 «Про затвердження графіка відпусток працівників Городнянської ЗОШ І ст. на 2018 рік», яким затвердила графік надання відпусток працівникам Городнянської ЗОШ І ст. на 2018 рік. Пункт 2 вказаного наказу стосувався безпосередньо ОСОБА_2 і передбачав, що стосовно останньої дата початку відпустки буде визначена після рішення суду, так як відкрито касаційне провадження Вищого спеціалізованого суду України про правомірність виходу її у відпустку з 01.09.2017 року ( а.с. 12, 83 ).

У долучено до вищевказаного наказу графіку надання щорічних відпусток за 2017-2018 н.р. педагогічних працівників Городнянської ЗОШ І ст. відомості щодо дати початку та закінчення відпустки ОСОБА_2 відсутні ( а.с. 84 ).

16.05.2018 року директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. видала наказ № 25 «Про надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської ЗОШ І ст. за 2017-2018 н.р.» в якому в пункті 2 відповідного наказу встановили терміни основної щорічної відпустки ОСОБА_2 з 25.06.2018 року по 20.08.2018 року. Обгрунтовуючи прийняте рішення відповідач – ОСОБА_3 послалась на рішення судів першої і апеляційної інстанції у справі, що стосувалась виходу ОСОБА_2 у щорічну відпустку за 2017 рік з 01.09.2017 року, і де суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю. На підставі цього директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. вважала недоречною заяву ОСОБА_2 про надання основної щорічної відпустки з 03.09.2018 року і посилаючись на положення Закону України «Про відпустки», відсутність інших доказів, які б виправдовували її бажання піти у відпустку з 03.09.2018 року, положення колективного договору і відсутність нагальної необхідності перебування ОСОБА_2 на роботі під час літніх канікул, встановила терміни основної щорічної відпустки з 25.06.2018 року по 20.08.2018 року ( а.с. 13-14, 85-86 ).

Стаття 6 Закону України «Про відпустки» передбачає, що керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Згідно приписів ст. 10 Закону України «Про відпустки» керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Разом з тим, пункт 7 ч. 13 тієї ж ст. 10 Закону України «Про відпустки» передбачає, що саме ветерани праці відносяться до тієї категорії працівників, яким щорічні відпустки за їх бажанням надаються в зручний для них час.

Також слід зазначити, що ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» містить перелік пільг, які надаються ветеранам праці, в тому числі це і використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік.

Міністерство освіти і науки України своїм листом від 07.11.2017 року за результатами розгляду звернення представника позивача ОСОБА_1 з посиланням на положення Закону України «Про відпустки» та Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» повідомило останнього, що ветеран праці має право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для себе час. При цьому у листі відсутні виключення з цього правила, в тому числі і щодо педагогічних працівників, які теж мають статус ветеранів праці ( а.с. 9 ).

У судовому засіданні сторони у справі не оспорювали право ОСОБА_2, як вихователя Городнянської ЗОШ І ст., на отримання щорічної відпустки, але спір стосується визначення директором Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. термінів основної щорічної відпустки у 2018 році.

Слід зазначити, що рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.05.2018 року суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та визнав незаконним і скасував пункт другий наказу № 01 від 05.01.2018 року «Про затвердження графіка відпусток працівників Городнянської ЗОШ І ступеня на 2018 рік». При цьому у своєму рішенні суд зазначив, що у відповідному наказі право позивача на відпустку у 2018 році пов’язано з умовою, настання якої залежить від судового розгляду в касаційному порядку цивільної справи про правомірність виходу ОСОБА_2 у відпустку у 2017 році. Однак за висновком суду зазначена умова не передбачена жодним нормативно-правовим актом, чим відповідно порушено законні права позивача на отримання відпустки у визначений законом спосіб. Рішення суду набрало законної сили 25.06.2018 року ( а.с. 91-92 ).

Директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. приймала участь у судовому засіданні при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 про скасування наказу про надання відпустки за результатами якого 14.05.2018 року судом було ухвалено вищевказане рішення. Разом з тим, вже 16.05.2018 року, видаючи наказ № 25, у пункті другому ОСОБА_3, посилаючись на рішення судів першої і апеляційної інстанції, ухвалені у 2017 році щодо відпустки ОСОБА_2, вважала заяву ОСОБА_2 про надання щорічної основної відпустки з 03.09.2018 року недоречною. Однак такий висновок відповідача ОСОБА_3 не ґрунтується на нормах права та не узгоджується з положеннями законодавчих актів, якими встановлено пільги для ветеранів праці.

Так, дійсно Закон України «Про відпустки» містить загальні положення про те, що педагогічним працівникам щорічні відпустки повної тривалості надаються у період літніх канікул. Разом з тим, цей же Закон передбачає, що ветерани праці відносяться до тієї категорії працівників, яким щорічні відпустки за їх бажанням надаються в зручний для них час. Положення колективного договору, на який посилається директор Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г., визначають порядок надання відпусток працівникам протягом навчального року і ці положення ніяким чином не стосуються та не регулюють питання надання щорічних відпусток педагогічним працівникам, які мають статус ветеранів праці.

Діючі нормативно – правові акти не містять положень, які б зобов’язували позивача надавати будь-які інші документи, що виправдовували б її бажання піти у відпусту з 03.09.2018 року, а тому вимоги про це не ґрунтуються на законі. Твердження про відсутність нагальної необхідності перебування ОСОБА_2 на роботі під час літніх канікул не може вважатись обґрунтованою підставою для позбавлення її права на пільги встановлені для ветеранів праці. Тим паче, що Міністерство освіти і науки України підтвердило право ветеранів праці на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час і ніяких виключень з цього права для відповідної категорії педагогічних працівників не існує.

Будь-яких інших доказів правомірності положень пункту другого наказу № 25 від 16.05.2018 року «Щодо надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня за 2017-2018 н.р.» відповідачами суду не надано.

Стаття 26 Закону України «Про освіту» передбачає, що саме керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Саме до повноважень керівника закладу освіти відноситься вирішення питання стосовно надання щорічної відпустки педагогічному працівнику відповідного закладу освіти і це підтверджується листом відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 15.01.2018 року ( а.с. 10 ).

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 пред’явлені до директора Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. в частині визнання незаконним та скасування пункту другого наказу № 25 від 16.05.2018 року «Щодо надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня за 2017-2018 н.р.» підлягають задоволенню.

Що стосується залученої до участі у справі в якості співвідповідача Городнянської міської ради Чернігівської області, то враховуючи, що питання надання щорічної відпустки позивачу належало до компетенції та вирішувалось безпосередньо директором Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. і позивач ніяких вимог до Городнянської міської ради Чернігівської області не заявляла, а представник позивача акцентував увагу на тому, що відповідачем являється саме ОСОБА_3 як директор Городнянської ЗОШ І ст., суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Городнянської міської ради Чернігівської області слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки пред’явлені ОСОБА_2 вимоги до директора Городнянської ЗОШ І ст. Федоренко Г.Г. задоволено повністю, то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з останньої на корить позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 704 грн. 80 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. 15-16 ЦК України, Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VIII, Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 року № 3721-ХІІ, ст. 4-5, 12-13, 128, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 ( місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НК № 256128 ) до директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 ( місцезнаходження : вул. Чернігівська, буд. 29, м. Городня, Чернігівської області ) та Городнянської міської ради Чернігівської області ( місцезнаходження : вул. Троїцька, буд. 13, м. Городня, Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731 ) про скасування другого пункту наказу, як такого, що порушує права ветерана праці – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт другий наказу № 25 від 16.05.2018 року «Щодо надання щорічних відпусток педагогічним працівникам Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня за 2017-2018 н.р.», виданий директором Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Городнянської міської ради Чернігівської області – відмовити.

Стягнути з директора Городнянської загальноосвітньої школи І ступеня ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 28 жовтня 2018 року.

Суддя О.Д.Березовський