Рішення № 77343454, 23.10.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/6933/17

Провадження № 2/243/103/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов’янського міськрайонного суду Донецької області у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2 (довіреність юридичної особи №

7961-К-О від 08.08.2017 р.),

відповідач ОСОБА_1,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги порушенням відповідачем зобов?язань відповідно до умов договору.

16 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Пунктами 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява - анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг,затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї норми статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банком нараховуються відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на вищевказаному банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування шляхом надання виписок по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.1.1.2.3 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

Банк у повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором та угодою, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку позичальник повинен виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник карти зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язується сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 порушуються зобов’язання за кредитним договором відповідач станом на 20 червня 2017 року має заборгованість у сумі 82481,87 грн., з якої: 6715,80 грн. – заборгованість за кредитом, 67752,62 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3609,55 грн. – заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 3903,90 грн. – штраф (процентна складова).

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 82481,87 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

2. Представником позивача надано суду відповіді на заперечення відповідача, зі змісту яких вбачається, що кредитний договір з відповідачем було укладено, і саме на відповідача покладено обов?язок доказування спростування цієї обставини. Посилання відповідача на відсутність повноважень у представника позивача у зв?язку з тим, що довіреність підписана особою, яка вже не була керівником юридичної особи, є необґрунтованими, оскільки зміна керівника юридичної особи не впливає на чинність довіреності, виданої від імені юридичної особи, не скасовує та не припиняє повноважень повіреного. Видача меморіальних ордерів банком в даному випадку не передбачена, оскільки кредитні кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Посилання позивача на сплив строку позовної давності, є необґрунтованими, оскільки з огляду на особливості зазначеного кредитного продукту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки. Тобто, перебіг позовної давності розпочався з 01 вересня 2017 р., оскільки перевипущена картка діяла до останнього дня 08.2017 р., а позивач звернувся до суд з позовом 31.07.2017 р.

3. Відповідач надав суду письмові заперечення. У письмових запереченнях відповідача проти позову ним зазначено, що він позов не визнає, просить застосувати строк позовної давності. Свою позицію обґрунтував тим, що останній платіж по картці він здійснив у березні 2014 р., з цього часу жодних платежів на погашення заборгованості здійснено не було, строк дії картки минув, за перевипуском зазначеної картки він не звертався. Зазначив, що розрахунок заборгованості не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, а картку з номером 5168742311598787, яка зазначена у наданій банком виписці по рахунку він вважав дебетною, а не кредитною, оскільки на ній написано «Debit».

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. 15.03.2018 р. відповідачем було заявлено клопотання про витребування доказів, в якому він просив зобов?язати позивача надати суду оригінал кредитного договору та меморіальні ордери, що підтверджують списання та внесення грошових коштів на рахунок.

5. В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

6. Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та, посилаючись на сплив строку позовної давності, просив відмовити у їх задоволенні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 07.08.2017 року відкрито провадження по цивільній справі, призначено справу до судового розгляду.

8. Ухвалою суду від 15.03.2018 р. клопотання відповідача про витребування доказів задоволено, зобов?язано ПАТ КБ «Приватбанк» надати меморіальні ордери списання та зачислення грошових коштів на рахунок та оригінал анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 16.08.2011 р. на ім?я ОСОБА_1

9. Ухвалою судді від 07.08.2018 р. справу прийнято до провадження після повторного автоматизованого розподілу справи, по справі призначене підготовче судове засідання.

10. Ухвалою суду від 28.09.2018 р. підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

11. 16 серпня 2011 року юридична особа – публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке змінило назву на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали договір б/н, за яким кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 6000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а позичальник зі своєї сторони зобов’язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку основну суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов’язки, визначені цим договором, який складається із: підписаної відповідачем заяви та Умов та правил надання банківських послуг затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті.

Кредитний договір складається із підписаної відповідачем заяви, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, які викладені на банківському сайті. (а.с.6-31). Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов’язковим для виконання.

12. Останній платіж на погашення заборгованості згідно наданого банком розрахунку відповідачем внесено 25 березня 2014 року у сумі 220,00 грн. (а.с.4-5, том 1).

13. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору, видавши ОСОБА_1 кредитні ресурси, що не заперечується і відповідачем по справі.

14. Відповідач же не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а.с.4-5, том 1).

Розмір заборгованості згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за станом на 20 червня 2017 року за кредитом (тілом кредиту) складає 6715,80 грн. Крім того, банком нараховані відсотки у сумі 67752,62 грн. за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг, комісію та пеню у сумі 3609,55 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов, а саме: штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) – 3903,90 грн.

15. Оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитного договору, суду була надана банківська виписка, яка має статус первинного документу відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5.

Так, згідно наданої позивачем виписки з 01.08.2011 р. по 29.09.2017 р. ОСОБА_1 користувався послугами банку:

1)за карткою № 4149 **** **** 1438 за період з 16.08.2011 р. по 25.12.2013 р., залишок коштів після операцій складає -5983,62 грн. (наявна заборгованість), станом на 28.12.2013 р. баланс картки -11,99 грн., за період з 27.12.2013 р. по 25.03.2014 р., залишок коштів після операцій складає -5995,80 грн. (наявна заборгованість);

2)за карткою № 5168 **** **** 8787 за період з 26.12.2013 р. по 31.08.2017 р. 26.12.2013 р. з рахунку внаслідок проводки, створеної пакетом Groupdeals (головний офіс), списано 5983,62 грн., залишок після операції складає -5983,62 грн. (наявна заборгованість) залишок коштів після операцій станом на 31.08.2017 р. складає -91675,48 грн. (наявна заборгованість);

3)за карткою № 9992 **** **** 0965 за період з 22.08.2012 р. по 31.07.2014 р. залишок коштів після операцій складає 0,00 грн. (а.с.110-114, том 1).

16. Відповідно до довідки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 30.1.0.0/2-20170731/1782 від 29.09.2017 р. ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) згідно кредитного договору б/н від 16.08.2011 р. отримав картки № 4149605352871438, № 5168742311598787, остання з яких має термін дії до останнього дня серпня 2017 року (а.с.109, том 1).

17. З наданої відповідачем фотокопії банківської картки Приватбанк номер 5168-7423-1159-8787 вбачається, що зазначена картка є карткою «Gold», на якій зазначено тип картки «Debit», строк дії картки 08/17 (а.с.90). Згідно скріншоту сервісу визначення банку за номером карти картка, що має перші 6 цифр номеру «516874» видана банком Приватбанк, тип картки «Debit» (а.с.91, том 1).

18. За письмовими відомостями позивача від 04.04.2018 р., наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів, надати оригінали кредитного договору неможливо у зв?язку з їх пошкодженням. Додатково зазначено, що за умовами договору користуватися кредитною карткою можливо тільки у випадку введення ПІН-коду, який відомий лише клієнту, а з виписки вбачаються операції по зняттю коштів, що є підтвердженням отримання кредитних коштів саме відповідачем (а.с.161 зв., том 1).

19. З виписки про рух коштів за рахунками ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 р. по 27.03.2018 р. за картками:

1) № 4149605352871438 – 09.08.2007 р. сплачено за товар у магазині «МКС 2» 776,10 грн., залишок після операції складає -776,10 грн. (наявна заборгованість), далі відповідачем неодноразово отримувалися готівкові кошти через банкомат, сплачувалися товари в магазинах, вносилися грошові кошти на картковий рахунок, і станом на 25.12.2013 р. сума заборгованості по картці склала 5983,62 грн. Остання операція по картці була здійснена 28.12.2013 р. – розрахунок за товар у магазині на суму 11,99 грн., залишок після операції склав -11,99 грн. (наявна заборгованість). В той же час відповідачем 27.12.2013 р. поповнено картку готівковими коштами в терміналі самообслуговування на суму 340 грн., залишок після операції склав -5643,62 грн., в той же день сплачено комунальні послуги на суми 31,75 грн., 296,75 грн., залишок після операції склав -5972,12 грн., останнього разу цією карткою відповідач користувався 25.03.2014 р., коли поповнив її готівковими коштами на суму 220,00 грн. та сплатив комунальні послуги на суму 31,75 грн. та 193,50 грн., залишок після операцій по карті склав -5995,80 грн.

2) № 5168742311598787 – 26.12.2013 р. здійснено операцію – проводка, створена пакетом Groupdeals (головний офіс) на суму 5983,62 грн., залишок по картці після операції складає -5983,62 грн. (наявна заборгованість); 30.12.2013 р. здійснено операцію – SAMDN4000 **** **** 7841 (головний офіс) на суму 2,68 грн., залишок по картці після операції складає -6000,00 грн. (наявна заборгованість), відповідач надалі користувався карткою і станом на 10 червня 2017 року залишок після операцій по картці склав -74492,42 грн. (наявна заборгованість) (а.с.168-177, том 1).

20. Позивачем надано суду на підтвердження своїх доводів заяву про зміну персональних даних клієнта Приватбанку ОСОБА_1 від 26.12.2013 р. (а.с.151, том 1) та фотокартку з зображенням відповідача, який тримає в руці платіжну картку Приватбанку (а.с.203, том 1).

V. Оцінка Суду.

21. Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

22. Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

23. Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п.2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 Правил користування платіжною карткою, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленій банком долі у разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором. Згідно п.1.1.3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/ або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов’язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов’язків за цим договором.

24. Оцінюючи доводи відповідача щодо ненадання позивачем оригіналу анкети-заяви на отримання кредиту, суд зазначає, що за відомостями позивача, наданими на виконання ухвали про витребування доказів, надати оригінал цього документу неможливо у зв?язку з його пошкодженням. Таким чином, суд вважає можливим ненадання позивачем оригіналу зазначеного доказу, оскільки в матеріалах справи наявна копія цього документу.

Окрім того, самим відповідачем не заперечується отримання ним кредиту.

25. Положенням ч.1 ст.204 ЦК України передбачено презумпцію правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений кредитний договір між сторонами від 16.08.2011 р. відповідачем у встановленому порядку не оспорювався, вимоги про визнання його недійсним не заявлялися, тому суд вважає зазначений правочин правомірним.

26. Вирішуючи питання стосовно строку позовної давності по зазначеному кредитному договору, суд виходить з наступного.

27. Як вбачається із статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов?язано його початок.

28. Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

29. Так, пунктом 1.1.7.31 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід?ємною частиною кредитного договору, термін позовної давності стосовно вимог Банку про повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат Банку складає 50 років.

30. Положенням ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

31. Умови та Правила надання банківських послуг, пунктом 1.1.7.31 яких установлено позовну давність тривалістю в п’ятдесят років, не містять підпису відповідача, окрім того у заяві позичальника від 16.08.2011 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, тому суд приходить до висновку про недотримання сторонами письмової форми договору про збільшення позовної давності. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України № 6-1926цс15 від 04.11.2015 р.

32. Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Умов та правил карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно. За відомостями АТ КБ «Приватбанк» остання картка, видана ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 16.08.2011 р., мала термін дії до останнього дня місця 08.2017 р. (а.с.109, том 1), тобто до 31.08.2017 р.

В той же час позивачем заперечується та обставина, що отримана ним картка № 5168742311598787, терміном дії до 31.08.2017 р., була перевипущена за кредитним договором від 16.08.2011 р. та взагалі є кредитною, оскільки вона містить напис «Debit». Відповідач зазначає, що зазначена картка згідно перевірки за допомогою міжнародних сервісів має тип «Debit», та стверджує, що заборгованість за кредитним договором обліковувалась саме за первинною карткою - № 4149605352871438.

33. Оцінюючи доводи сторін щодо строку дії картки, виданої за кредитним договором, та доводи сторін щодо типу картки № 5168742311598787, суд виходить з наступного.

34. З виписок за рахунками по банківських картках, наданих позивачем суду, вбачається, що сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 по кредитній картці № 4149605352871438 станом на 23.12.2013 р. - 5983,62 грн. банком була за допомогою проводки переоблікована за карткою № 5168742311598787, і в подальшому, починаючи з 14.01.2014 р. ця картка використовувалася клієнтом (з виписок вбачається, що за допомогою цієї картки був поповнений рахунок мобільного телефону, придбані товари у магазинах, сплачувалися комунальні послуги, а також картка поповнювалася готівковими коштами у терміналах самообслуговування). Саме на картку № 5168742311598787 банком були нараховані проценти, здійснювалося договірне списання. В той же час за первинною карткою № 4149605352871438 продовжувалася обліковуватися сума заборгованості після 23.12.2013 р., а саме зазначена картка також використовувалася клієнтом, за її допомогою він розраховувався за комунальні послуги 27.12.2013 р., за товари в аптеці. 29.01.2014 р. клієнт розрахувався за допомогою картки у магазині, 30.01.2014 р. та 25.03.2014 р. поповнив картку готівкою в терміналі самообслуговування та сплатив за комунальні послуги. Станом на 25.03.2014 р. баланс картки становить -5995,80 грн. (наявна заборгованість).

35. Відповідно до п.2.1.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг карта діє до останнього дня місяця, вказаного на лицьовій стороні карти, включно. Використання картки (її реквізитів) зі строком дії, що минув, забороняється.

36. Як вбачається з п.2.7 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» від 30.04.2010 р. № 223, чинного на момент видачі відповідачеві картки № 5168742311598787 26.12.2013 р. (далі – Положення), емітент (банк, що є членом платіжної системи та здійснює емісію спеціальних платіжних засобів) має утримуватися від надсилання незатребуваного спеціального платіжного засобу, крім випадків, встановлених договором, та потреби заміни виданого користувачу спеціального платіжного засобу.

37. Згідно п.2.8 Положення емітент на підставі договору має право видати додатковий спеціальний платіжний засіб фізичній особі – резиденту за умови надання власником рахунку – резидентом цій фізичній особі права на його отримання.

38. Пунктом 2.9 Положення визначено, що платіжна організація платіжної системи зобов?язана з урахуванням вимог, встановлених відповідними державними стандартами України та міжнародними стандартами, прийнятими Міжнародною організацією із стандартизації (ISO), визначати вид платіжної картки, що емітується членом платіжної системи, тип носія її ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді. Обов?язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента.

39. Згідно з п.3.2 Положення залежно від умов, за якими здійснюються платіжні операції з використанням спеціальних платіжних засобів, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми. Дебетова схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку. Під час застосування дебетово-кредитної схеми користувач здійснює платіжні операції з використанням спеціального платіжного засобу в межах залишку коштів, які обліковуються на його рахунку, а в разі їх недостатності або відсутності – за рахунок наданого банком кредиту. Кредитна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.

40. Згідно п.2.1.1.2.1. Умов та правил банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту картку. Її тип визначено в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка є невід?ємною частиною договору між банком та клієнтом. Датою укладення договору є дата отримання картки, зазначена в Анкеті-заяві.

41. Таким чином, оцінюючи доводи відповідача щодо зазначення на картці напису «Debit», суд зазначає, що у відповідності до вищезазначених вимог Положення та Умов та правил банківських послуг, що є частиною укладеного між сторонами кредитного договору, відомості про вид платіжної картки не є обов?язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку. Окрім того, зазначення на картці цього напису не суперечить дебетово-кредитній платіжній схемі (тобто клієнт може як використовувати власні грошові кошти на рахунку, так і користуватися кредитним лімітом, встановленим банком), а тип картки визначається в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

42. Згідно п.1.1.1.46 Умов та правил надання банківських послуг кредитна карта – це платіжна карта з встановленим кредитним лімітом. Пуктом 2.1.1.2.2 визначено, що картка є власністю банку і видається у тимчасове користування. Згідно п. 2.1.1.5.1 протягом 10 днів після закінчення строку дії картки клієнт зобов?язаний повернути для ліквідації карту, а також карти, що випущені довіреним особам клієнта, окрім втрачених / викрадених та віртуальних карт.

43. Згідно п.2.1.1.2.11 після настання зазначеного на картці останнього місяця терміну її дії банк випускає картку на новий термін, за що клієнт сплачує банку винагороду у розмірі, встановленому діючими Тарифами Банку. Пунктом 2.1.1.2.12 визначено, що після закінчення терміну дії відповідна карта продовжується банком на новий термін (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), за зверненням клієнта до банку, відповідно до діючих тарифів. Перевипуск карти на новий строк здійснюється банком при дотриманні клієнтом умов обслуговування карти, передбаченої договором. Окрім того, згідно п.2.1.1.2.13 для перевипуску карти до закінчення строку її дії клієнт повинен звернутися у відділення банку.

44. Аналізуючи вищенаведені положення Умов та правил банківських послуг, суд зазначає, що перевипуск банком карти здійснюється лише за зверненням клієнта, а після закінчення строку дії карти її використання заборонено, тобто неможливе. За змістом банківської операції перевипуск картки – це заміна платіжної картки клієнта іншою карткою, зі збереженням наявного балансу грошових коштів на рахунку, що прив?язаний до картки (наприклад, у зв?язку із закінченням строку її дії). В той же час з наданих позивачем банківських виписок вбачається, що 26.12.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 5983,62 грн. була проведена на картку № 5168742311598787 і надалі почала обліковуватися за цією карткою. В той же час, зазначена сума заборгованості обліковувалася і за карткою № 4149605352871438, яка використовувалася відповідачем до 25.03.2014 р. (здійснювалися платіжні операції). Окрім того, позивачем не надані суду докази звернення відповідача саме за перевипуском картки 4149605352871438, а надані суду заява про зміну персональних даних ОСОБА_1 від 26.12.2013 р. та його фотографія з карткою підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ОСОБА_1 картки № 5168742311598787. Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання наданої відповідачу картки № 5168742311598787 перевипущеною карткою (картки за № 4149605352871438), оскільки за умови перевипуску картки попередня картка не може бути використана, і заборгованість за попередньої карткою не має за нею обліковуватися.

45. З урахуванням вищенаведеного, перебіг позовної давності у відповідності до положень ст.261 ЦК України щодо повернення суми кредиту розпочався з моменту закінчення строку дії картки № 4149605352871438, що узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України у справах № 6-14цс14, 6-61цс14, 6-20цс14. Окрім того, зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 р. № 61-727св18.

46. Суд не вбачає підстав відступити від вищезазначених правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду та зазначає, що незважаючи на ненадання відомостей позивачем про строк дії картки № 4149605352871438 (у суду наявні відомості про останню банківську операцію, яка відбулася 25.03.2014 р., тобто через три місяці після отримання 26.12.2013 р. відповідачем картки № 5168742311598787) позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом 03 серпня 2017 року строк позовної давності пропущений.

47. Відповідно до положення ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Таким чином, у зв?язку із пропуском позовної давності позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

47. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1600,00 грн., сума якого не підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача з урахуванням відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 267, 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Рішення складене та підписане у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 24 жовтня 2018 року.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_3