Рішення № 77341618, 24.10.2018, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1369/18

Провадження № 2-1083/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 жовтня 2018 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінченко О.М.,

за участі секретаря Євдокімової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

ПрАТ СК «Уніка» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, про відшкодування шкоди в якій зазначило, що 28 січня 2017 року з вини відповідача була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєні ДТП підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 08.02.2017 року. ПрАТ «СК «Уніка» на підставі Звіту експерта №7504 від 13.03.2017року та Рахунку

№2117702 від 13.03.2017року було складено страховий Акт №00215013 на підставі якого

ПрАТ «СК «Уніка» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі

590 413,71грн.(П'ятсот дев'яносто тисяч чотириста тринадцять грн. 71коп.) шляхом

перерахування безготівкових коштів на рахунок ТзОВ «Автомобільний Дім Україна

Мерседес-Бенц» що підтверджується платіжним дорученням №011134 від 21.03.2017року.

Оскільки відповідач відмовляється відшкодовувати виплачене страховою компанією страхове відшкодування, позивач просить стягнути з нього вказану суму в судовому порядку.

Представник позивача в поданій суду заяві просить розглядати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу заочно. Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 28.01.2017 року близько 10 год. 50 хв., в Київській області, на автодорозі Українка-Київ 2+200 м, керував автомобілем «КІА VENGA», державний номерний знак НОМЕР_1, не був уважний за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та при виявленні небезпеки в русі, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки авто, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, власникам завдано матеріальної шкоди.

Згідно чинної постанови Обухівського районного суду Київської області від 08.02.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення України і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди доведена судом при розгляді адміністративної справи, а тому суд вважає доведеним факт скоєння ДТП та вину в його скоєні саме відповідача.

Згідно довідки Національної поліції України управління патрульної поліції у м. Києві, автомобіль НОМЕР_2 отримав у вказаному ДТП механічні пошкодження.

ПрАТ «СК «Уніка» на підставі Звіту експерта №7504 від 13.03.2017року та Рахунку №2117702 від 13.03.2017року було складено страховий Акт №00215013 на підставі якого ПрАТ «СК «Уніка» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі

590 413,71грн.(П'ятсот дев'яносто тисяч чотириста тринадцять грн. 71коп.) шляхом

перерахування безготівкових коштів на рахунок ТзОВ «Автомобільний Дім Україна

Мерседес-Бенц» що підтверджується платіжним дорученням №011134 від 21.03.2017року.

Відповідно до п. З ст. 20 Закону України «Про страхування», при настанні

страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування,

розмір якого визначається умовами договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування -

це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором

майнового страхування при настанні страхового випадку

Страхове відшкодування становить собою суму завданих Страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється в Договорі страхування.

Договором страхування передбачено франшизу 161 599.65грн.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право на отримання від ОСОБА_2, як винуватця ДТП, компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу АК71958747 (ліміт відповідальності 100 000,00грн., франшиза 0,00грн.), згідно Єдиної Бази МТСБУ та Розширеної Довідки Поліції.

Користуючись правом, що забезпечене ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст.. 27. ЗУ "'Про Страхування" Відповідач повинен сплатити ПрАТ «СК «Уніка» різнищо між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна в наслідок дій Винуватця ДТП, при вищенаведеній ДТП,та сумою що підлягає сплаті у ТзДВ «СК «Альфа-Гарант»».

03.08.2017року у ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатила на користь Позивача відшкодування у розмірі 100 000,00грн.(сто тисяч гри. 00коп.).

Ст.. 993 Цивільного Кодексу України «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.»,

Ст. 1194 Цивільного Кодексу України «Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).»

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

При цьому за змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону №85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мас до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених позивачем судових витрат, оскільки такі вимоги відповідають ст.141 ЦПК України та узгоджуються з матеріалами справи.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 490413,71 грн. відшкодування шкоди та сплачені судові витрати в розмірі 7356,21 грн., а всього стягнути 497769,92 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя