Ухвала суду № 77340938, 22.10.2018, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4797/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року.Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

судді Козирського Є.С.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в смт. Овідіополь заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Макрополос», третя особа на стороні відповідача – ТОВ «Граніт- К»про відшкодування збитків в результаті невиконання умов договору,-

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Овідіопольського арйнного судуд Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа.

22 жовтня 2018 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій просив суд, з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахунковий рахунок ТОВ «Макрополос» №2600 92146 83 у АБ «Укргазбанк» МФО 320478, ЄДРПОУ 20929867, в обґрунтування якої зазначив, що 12 грудня 2013 року за договором купвлі-продажу №6-2-28 позивачка придбала в відповідача ТОВ «Макрополос» майнові права в 6-й секції ЖК «Адмірал» на 1-кімнатну квартиру, загальною площею 32,75 м.кв., та сплатила повну суму в розмірі 20 100 доларів США, що складало на той час – 165 100грн. Гроші в сумі 20 100 доларів США, отримав директор ТОВ «Макрополос» ОСОБА_2, особисто. На даний час відповідач свого зобов’язання не виконав в повному обсязі, квартиру у власність позивача не надав, гроші не повернув. На час позову, така квартира в тому ж районі коштує 618 700 грн., що є ціною позову. Крім того, відповідач має повернути вартість судового збору на суму 6 187грн. та 352,4 грн.

Суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Таким чином, накладення арешту нарозрахунковий рахунок ТОВ «Макрополос» буде перешкоджати господарській діяльності останнього, що є не припустимим та непередбачено ЦПК України, оскільки в відповідності п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України арешт накаладеється на грошові кошти, а не на розрахунковий рахунок.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суддя вважає, що у заяві про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 354 ЦПК України, п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в пятнадцятиденний строк з дня проголошення.

Суддя Є.С. Козирський