Ухвала суду № 77339992, 23.10.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17164/18

Провадження № 1-кс/344/8280/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Федорин І.І, підозрюваного ОСОБА_1, та його захисника П'ятківського Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12018090010002591 від 05.07.2018, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження № 12018090010002591 від 05.07.2018, за підозрою ОСОБА_1., у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

05 липня 2018 року приблизно о 13 год. 15 хв., ОСОБА_1, проходячи неподалік магазину «Солодощі», що за адресою: вул. Галицька, 36 у м. Івано-Франківську, побачив припаркований автомобіль марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1. У цей час в ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_1 підійшов до вказаного автомобіля та шляхом вільного доступу, через незачинені пасажирські дверцята проник до салону кабіни вказаного автомобіля, звідки таємно викрав грошові кошти у сумі 94 432 грн., що належать ОСОБА_3

Також, в період часу з 19 год. по 19 год. 45 хв. 07.09.2018, ОСОБА_1, перебуваючи неподалік Рейкарц Парк Готелю, що за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 146 у м. Івано-Франківську, побачив автомобіль марки «Ford S-Max», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5 У цей час в ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Підійшовши до вказаного автомобіля, шляхом розбиття вікна лівих задніх дверцят, підозрюваний ОСОБА_1 забезпечив собі доступ до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Huawei Р8 Lite 2017», ІМЕІ: НОМЕР_4, ІМЕІ: НОМЕР_5, золотистого кольору, вартістю 6000 грн. та гаманець марки «DANIELAMODA», вартістю 800 грн., які належать ОСОБА_6

Продовжуючи свою протиправну діяльність, 15.09.2018 приблизно о 15 год. 45 хв., ОСОБА_1, перебуваючи неподалік будинку № 39 по вул. Гарбарська у м. Івано-Франківську, побачив припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz S 350», реєстраційний номер НОМЕР_3, чорного кольору, який належить ОСОБА_7 У цей час в ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Підійшовши до вказаного автомобіля, шляхом пошкодження скла правих передніх дверцят, забезпечив собі доступ до салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав чоловічу сумку марки «Baldinini», у якій знаходились грошові кошти у сумі 5000 грн. та спецзасіб - пістолет «ВІЙ» № КМ786/ЧН 015939.

23 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Грузії, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий.

Підозра ОСОБА_1, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: оглядів місця події; оглядами предметів; показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновком експерта № 1.3-505/18 від 02.10.2018 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та усвідомлює неминучість покарання за вчинення вказаного злочину. Так як, підозрюваний є громадянином іншої держави, тому безперешкодно може покинути територію України.

- п. 2 - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки місце знаходження речових доказів на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1, офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Враховуючи вищенаведене, тяжкість кримінальних правопорушень, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є недостатнім, для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є також недостатнім для запобігання зазначеним вище ризикам, так як, підозрюваний є громадянином іншої держави, не зареєстрований на території м. Івано-Франківська, тобто може змінити місце проживання.

Неможливе ініціювання питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Інший вид запобіжного заходу - заставу, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 також не можливо, оскільки він не працює, не має постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний з'являється на всі виклики слідчого, має постійне місце проживання, працю, раніше не судимий.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала покази в яких вказала, що з підозрюваним познайомилась через соціальні мережі, згодом підозрюваний приїхав до м. Івано-Франківська та вони почали разом проживати в квартирі на вул. Військових ветеранів. Квартиру винаймають разом, оплачують також разом, договір найму не укладали. Підозрюваний є хорошою людиною, син його любить, проводить з ним час. Підозрюваний працює неофіційно в ресторані «Край Неба», також підробляє в м. Івано-Франківську, про те, що підозрюваний може бути причетний до крадіжок їй не відомо.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, свідка, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 23 жовтня 2018 року ОСОБА_1 в порядку ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1., злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Застосувати інший запобіжний захід до підозрюваного, зокрема домашній арешт, не можливо, оскільки він офіційно не працює, зареєстрованого місця проживання в м. Івано-Франківську немає, договір оренди житла не укладав.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаних вище злочинів характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, не стійкість соціальних зв'язків, відсутність постійного місця проживання, а також відсутність судимості.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина Грузії, уродженця м. Зугдіді, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 21 грудня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу - 52 860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 21 грудня 2018 року включно обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;

та роз'яснити, що в разі невиконання таких обов'язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Федорин І.І.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.