Ухвала суду № 77339954, 05.10.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8843/18

Провадження №4-с/369/103/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарі Раситюк М.П.,

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Моторно (транспортне) страхове бюро України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, –

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із скаргою заінтересовані особи державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Моторно (транспортне) страхове бюро України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії. Просив суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2; зобов'язати начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винести постанову про скасування постанови головного державного виконавця Києво - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 21 лютого 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53408135; визнати незаконними дії головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3; зобов'язати начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винести постанову про скасування постанови головного державного виконавця Києво - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 03 липня 2017 року про арешт майна боржника № 53408135; визнати незаконними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5; зобов'язати начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області винести постанову про скасування постанови державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 від 18 квітня 2018 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № 53408135.

Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавчий лист № 2-3869/09, виданий 26.01.2010 року Києво- Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі боргу 13 207,10 грн. Однак, про те що був судовий розгляд і постановлено вищевказане рішення суду у справі № 2-3869/09 от 24.12.2009 року йому стало відомо зовсім недавно. Він на свою адресу реєстрації не отримував ні судових повісток, ні ухвалу про відкриття провадження у справі, ні копію рішення суду. Копію вказаного вище рішення суду він отримав на руки тільки 27 червня 2018 року. Після цього він неодноразово звертався в Києво - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з проханням видати йому на руки постанову про відкриття виконавчого провадження згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по цивільній справі № 2-3869/09 от 24.12.2009 року. Лише 19 липня 2018 року йому вдалося отримати інформацію про виконавче провадження.

В рамках виконавчого провадження державним виконавцем було прийнято ряд постанов - постанова державного виконавця Чабур О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП № 53408135 від 21.02.2017 року; постанова державного виконавця Тарасенко В.О. про арешт майна боржника ВП № 53408135 від 03.07.2017 року; постанова державного виконавця Арабаджийської О.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 53408135 від 18.04.2018 року. Вважає дані постанови грубо порушують його права і підлягають скасуванню з наступних підстав.

При відкритті виконавчого провадження ВП № 53408135 головний державний виконавець Києво - Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 грубо порушив права і свободи позивача як боржника і не виконав вимоги чинного законодавства України.

З 1983 року і по теперішній час він зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, індекс 08153. За цей весь час ніяких документів із Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області він не отримував. Дізнався про відкриття виконавчого провадження ВП № 53408135 тільки 19.07.2018 року.

Тому вважає, що головний державний виконавець Чабур Олександр Валерійович порушив чинне законодавство України, його права і свободи вже на початковій і найголовнішій стадії виконавчого провадження - на стадії відкриття виконавчого провадження.

Отже, державний виконавець був не вправі застосовувати наступні засоби примусу та вчиняти виконавчі дії, а відтак дії державного виконавця Тарасенка В.О. щодо винесення 03.07.2017 року постанови про арешт майна боржника та дії державного виконавця Арабаджийської О.С. щодо винесення 18.04.2018 року постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника не обгрунтовуються законом.

На підставі вищенаведеного змушений був звернутись до суду із вказаною скаргою.

Ухвалою судді Києво-Святошинсьткого районного суду Київської області від 27.07.2018 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено скаргу до розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.08.2018 року витребувано з Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 53408135 з виконання виконавчого листа №2-3869/09, виданого 26.01.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області.

У судовому засіданні заявник підтримав вимоги, викладені у скарзі та просив суд задовольнити скаргу у повному обсязі.

У судове засідання державні виконавці Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник Моторно (транспортне) страхове бюро України не з’явилися. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі. Письмових пояснень по суті спору до суду не направив.

Заслухавши пояснення заявника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що на примусовому виконанні в Києво-Святошинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавчий лист № 2-3869/09, виданий 26.01.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі боргу 13 207,10 грн.

10 вересня 2018 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшли належним чином засвічені копії матеріалів виконавчого провадження №53408135.

З матеріалів виконавчого провадження №53408135 встановлено, що постановою державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 21 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-3869/09 виданого Києво-Святошинським районний судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі боргу 13 207,10 грн.

Згідно супровідного листа №819/9 від 21 лютого 2017 року державним виконавцем направлено на адресу боржника ОСОБА_1 та стягувача МТСБУ копію постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» для відома та виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження” (в редакції, що була чинною на час відкриття виконавчого провадження), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Постановою державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 03 липня 2017 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1

18 квітня 2018 року державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_5 ухвалено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною 2 статті 13 Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Частина 7 статті 26 зазначеного Закону передбачає, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ст. 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Таким чином, у зв’язку із зазначеною заборгованістю, Законом передбачено право державного виконавця не лише на винесення постанови про арешт майна боржника, а й на звернення стягнення на нього.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно з ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином судом встановлено, що державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Моторно (транспортне) страхове бюро України про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Повний текст ухвали складено 09 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Дубас Т.В.