Рішення № 77339515, 24.10.2018, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/430/18

Провадження № 2/364/185/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказав, що позивач та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50 000 гривень. Також 19.02.2013 року було укладено договір поруки, згідно якого відповідальність по сплаті кредиту ОСОБА_1 взяли на себе ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_1 зобов’язався повертати кредит в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, однак відповідач не дотримався умов кредитного договору та кредитні кошти не повертав, та у зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 83 848 гривень 35 копійок. Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість у розмірі 83 848 гривень 35 копійок за кредитним договором № 1546 від 19.02.2013 року та судові витрати в сумі 1762 гривні 00 копійок судового збору.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили суд відмовити в клопотанні відповідача ОСОБА_1 про приєднання квитанції про сплату кредиту в розмірі 1 300 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні 07.08.2018 року вказав, позовні вимоги не визнає, та вказав, що заборгованість за кредитним договором ним частково сплачені, та документи які могли б ствердити факт погашення заборгованості надасть на наступному судовому засіданні. В подальшому ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим, в жодне судове засідання не з’явився. Відзиву на позовну заяву із своїми запереченнями проти позовних вимог до суду не направляв.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими, в судові засідання не з’явились, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали та причини неявки суду невідомі. Відзивів на позовну заяву із своми запереченнями проти позовних вимог до суду не направляв.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державна організація Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та ОСОБА_1 19.02.2013 року уклали кредитний договір № 1546 (а.с.65-67), відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 50 000 гривень (а.с.71-73). Відповідач зобов’язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. 19.02.2013 року було укладено договір поруки, згідно якого відповідальність по сплаті кредиту ОСОБА_1 взяли на себе ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.57-58). У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 83 848 гривень 35 копійок (а.с.89-90).

Клопотання відповідача ОСОБА_1 про зменшення суми заборгованості у зв’язку із сплатою заборгованості за кредитним договором у розмірі 1300 гривень (квитанція від 04.01.2018 року), не може бути взята судом до уваги, оскільки відповідач ОСОБА_1 сплатив вказану суму на рахунок, який станом на момент сплати не належав Державній організації Київському обласному фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, про що ОСОБА_1 повідомлявся.

Представники позивача в судовому засіданні вказали, що дані кошти, сплачені ОСОБА_1 в сумі 1300 гривень знаходяться на недіючому рахунку позивача, в зв'язку із зміною рахунку, і ці кошти відповідач ОСОБА_1 може повернути, так як кошти сплачено на невірний рахунок. На пропозиції позивача щодо звірки по кредиту відповідач не реагував та неодноразово повідомлявся про заборгованість. Рахунок на який відповідач сплатив кошти змінився приблизно два роки тому, про що відповідач ОСОБА_1 також повідомлявся.

Ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вимогами ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення, щодо стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованості у розмірі 83 848 гривень 35 копійок, за кредитним договором № 1546 від 19.02.2013 року та 1762 гривні 00 копійок сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК УКРАЇНИ, ст.ст. 12, 83, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК УКРАЇНИ, СУД, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, заборгованість за кредитним договором № 1546 від 19.02.2013 року в сумі 83848 (вісімдесят три тисячі вісімсот сорок вісім) гривень 35 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь Державної організації Київський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитись 26 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області (п. 15 п.п. 15.1, 15.5 ч.1 розділу ХІІІ „Перехідні положення” ЦПК України (у редакції Закону №2147-VІІІ). Згідно ст. 354 ЦПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини, зазначений строк апеляційного оскарження рішення суду обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. В. Ткаченко