Постанова № 77339390, 19.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1373/18

Номер справи місцевого суду: 520/9375/18

Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Кононенко Н.А., за участі захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Д.М. та прокурора Семенюк А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ

Зазначеною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючу на посаді прокурора, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією у суду відсутні, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 та ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, що дорівнює 50 (п'ятдесят) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян;

- за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, що дорівнює 100 (сто) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (тисяча сімсот) гривень, що дорівнює 100 (сто) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона перебуваючи на посаді прокурора прокуратури Київського району м. Одеси Одеської області, являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону), несвоєчасно подала без поважних причин щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.

Крім того, ОСОБА_2, являючись особою, на яку поширюються вимоги Закону, письмово не повідомила Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані, шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), в зв'язку з придбанням нею у приватну власність 08.06.2017 року вантажного автомобіля - сідлового тягача DAF XF 105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 119600 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою,13.08.2018 року представник ОСОБА_2 - адвокат Попроцький Дмитро Михайлович подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2018 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається із наказу прокуратури Одеської області від 08.06.2012 року № 895к, юриста 1 класу ОСОБА_2 призначено на посаду прокурора прокуратури Київського району м. Одеси Одеської області.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 15 цього Закону України «Про прокуратуру», прокурор місцевої прокуратури є прокурором органу прокуратури та є особою, яка згідно з статтею 50 Закону, відноситься до осіб, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону, ОСОБА_2 є суб'єктом на якого поширюється дія Закону.

Відповідно до абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, частини першої статті 45 Закону, примітки до статті 172-6 КУпАП, ОСОБА_2 відноситься до суб'єктів декларування.

1.

Частиною першою статті 45 Закону встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 була зобов'язана до 01.04.2017 року подати щорічну декларацію за 2016 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно інформації з Реєстру, відповідна декларація за 2016 рік подана ОСОБА_2 08.04.2017 року о 14 годині 22 хвилин.

Дані Реєстру свідчать про те, що суб'єкт декларування ОСОБА_2 30.10.2016 року подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, а отже остання знала порядок дій по заповненню декларації.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що в період з 00 годин 00 хвилин 01.01.2017 року до 00 годин 00 хвилин 01.04.2017 року ОСОБА_2 мала можливість вчасно подати щорічну декларацію за 2016 рік, однак, свідомо цього не зробила.

В ході судового розгляду в апеляційній інстанції поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_2 щорічної декларації за 2016 рік встановлено не було.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

2.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 року №3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №3959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 року становив 1600 гривень. Таким чином, з 01.01.2017 року суб'єкти декларування зобов'язані були повідомляти Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані, а саме щодо отримання доходу, придбання майна на суму, що перевищує 80000 гривень.

Згідно з відомостями наданими Регіональним сервісним центром в Тернопільській області у листі від 11.06.2018 року №31/19-2578, ОСОБА_2 09.06.2017 року провела державну реєстрацію транспортного засобу - сідельного тягача DAF, 2007 року виготовлення, під номером НОМЕР_1, який придбала відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 08.06.2017 року №080617-4 за 119600 гривень. Право власності на даний транспортний засіб нею набуто 08.06.2017 року у відповідності до акту приймання-передачі транспортного засобу та акту огляду реалізованого транспортного засобу від 08.06.2017 року №7306/17/000782, складених на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу.

Тобто, ОСОБА_2 08.06.2017 року придбала майно вартістю 119600 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб з 01.01.2017 року.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_2, являючись особою, на яку розповсюджується дія Закону, була зобов'язана до 00 години 00 хвилин 19.06.2017 року подати до Реєстру повідомлення про суттєві зміни в майновому стані шляхом заповнення форми повідомлення на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Дані Реєстру свідчать про те, що суб'єкт декларування ОСОБА_2 29.10.2016 року о 19 годині 27 хвилин зареєструвалась і в «особистому кабінеті» 08.04.2017 року о 14 годині 23 хвилин завершила дії по поданню щорічної декларації за 2016 рік, а наступні дії нею розпочаті 13.03.2018 року о 22 годині 01 хвилин щодо подання щорічної декларації за 2017 рік.

Таким чином, відповідно до інформації розміщеної в Реєстрі, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, в зв'язку з придбанням у приватну власність 08.06.2017 року вантажного автомобіля DAF XF 105.510, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 119600 гривень, ОСОБА_2 не надавалось, чим порушено вимоги Закону.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що своїми діями ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 172-6 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.

Як вірно зазначає районний суд, вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується: інформаційною довідкою про встановлення факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_2, витягом з Реєстру стосовно послідовності дій ОСОБА_2, витягом з Реєстру щодо подання ОСОБА_2 щорічної декларації за 2016 рік, інформаційною довідкою про встановлення факту неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані ОСОБА_2, витягом з Реєстру стосовно послідовності дій ОСОБА_2, листом прокуратури Одеської області від 15.03.2018 року №11-326-18, витягом з щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, поданою ОСОБА_2, листом Регіонального сервісного центру в Тернопільській області від 11.06.2018 року №31/19-2578, копіями листів Національного агентства від 20.06.2018 року №44-01/27061/18 та від 06.07.2018 року №44-01/29359/18, актами про неприбуття до Національного агентства з питань запобігання корупції для ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 17.07.2018 року, службовими записками від 17.07.2018 року, та іншими зібраними матеріалами справ про адміністративні правопорушення в сукупності, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.

Доводи апелянта про те, що суддею при винесені постанови не враховано ряд фактів, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення складені із порушенням норм КУпАП, не містять підпису ОСОБА_2 чи відмови від підписання із вмотивованими поясненнями і зауваженнями; ОСОБА_2 не роз'яснено її права та обов'язки при складенні протоколів і не внесено відповідної відмітки до протоколів; ОСОБА_2 не вручено другий 1 примірник протоколу, - є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що суддею районного суду було порушено строки притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 з дня виявлення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.272-6 КУпАП, апеляційний суд визнає такими, що не ґрунтуються на законі.

Згідно з ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №44-03/51/18 від 19.07.2018 року, фактичним моментом виявлення правопорушення слід вважати дату з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі ознаки складу правопорушення за частиною другою статті 172-6 КУпАП та скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими вказані доводи в протоколі в частині моменту виявлення правопорушення, оскільки лише після перевірки всіх обставин справи, можна встановити наявність усіх ознак складу можливого адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Так, виключно посадові особи НАЗК мають право на проведення повної перевірки дотримання особами вимог Закону. При цьому лист прокуратури Одеської області від 15.03.2018 року не є таким, який встановлює факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, а тому посилатися на нього, як на обставину виявлення адміністративного правопорушення суд не може.

Доводи апелянта щодо неврахування суддею районного суду поважності причин несвоєчасного подання щорічної декларації за 2016 рік, посилаючись на незначний термін пропуску, знаходженням на утриманні трьох малолітніх дітей та перебування у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, суддею районного суду в мотивувальній частині постанови зазначено, що «вказані обставини не є поважними для несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з огляду на відсутність обставин, які дійсно унеможливлювали своєчасне подання такої декларації. Зокрема, ОСОБА_2 з 01.01.2017 року по 01.04.2017 року в будь-який час, мала можливість подати відповідну декларацію, однак останньою, всупереч положенням Закону, цього зроблено не було». З такою позицією судді районного суду погоджується і апеляційний суд.

Посилання апелянта на відсутність факту суттєвих змін у майновому стані ОСОБА_2, оскільки придбаний транспортний засіб відноситься до майна, набутого подружжям за час шлюбу, частка ОСОБА_2 становить 59 300 грн., що не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, і відповідно внесення таких змін у майновому стані не вимагалося, - Апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Зокрема, частина 2 ст. 52 Закону містить однозначну вказівку на те, що «у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство». Стаття не містить жодних виключень щодо майна подружжя, набутого у шлюбі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є достовірними, належними, допустимими та повністю підтверджують вину ОСОБА_2 в порушенні нею вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-6, ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_2 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 та ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

З таких підстав апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича - залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Н.А. Кононенко