Рішення № 77339277, 25.09.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1714/18

Провадження № 2/361/1690/18

25.09.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.,

за участю секретаря Бас Я.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив, із врахуванням уточнень, визнати ОСОБА_3 як особу, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком № 5 розташованого по вулиці Дмитра Янченка у місті Бровари Київської області, а також зобов’язати відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області зняти з реєстрації місця проживання у спірному будинку відповідача ОСОБА_3

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідно до договору дарування від 29 листопада 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 зареєстрований за № 5548, він є співвласником 60/100 частин житлового будинку № 5 по вулиці Дмитра Янченка у місті Бровари Київської області, у якій по даний час зареєстрований та проживає. Відповідач ОСОБА_3 також зареєстрований за вказаною адресою, проте не проживає в будинку більше п’яти років та не сплачує витрати по оплаті комунальних послуг. З підстав визнання відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 квітня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2018 року замінено відповідача ОСОБА_4 районний відділ Державної міграційної служби у Київській області на належного відповідача відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року замінено відповідача відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області на належного відповідача - виконавчий комітет ОСОБА_4 міської ради Київської області, а також закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2018 року, задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог до ОСОБА_9, про визнання її особою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку. Провадження в цій частині позову закрито. В інший частині позовних вимог продовжено розгляд.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, до суду направив заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечував, крім того зазначив, що він являється рідним братом позивача та зареєстрований у спірному будинку із 1976 року, більш ніж п’ять років тому покинув будинок з власної волі та проживає на даний час у м. Одеса.

Представник відповідача – виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Київської області в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надіслав відзив на позовну заяву у якому просили розгляд справи проводити без представника виконавчого комітету, щодо позову поклалися на розсуду суду.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду направив заяву в якій просив суд розгляд справи проводити без його участі, позов задовольнити, крім того заначив, що його колишня дружина ОСОБА_9 та його син ОСОБА_3 більш п’яти років не проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 в мсті Бровари Київської області.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву в якій просив розглядати справу без його участі, позов задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду направила заяву в якій просила розглядати справу без її участі, позов задовольнити в повному обсязі, а також в письмових поясненнях зазначила, що з 2006 року вона проживає у спірному будинку, а офіційно зареєстровано місце проживання у ньому з 2008 року, після укладення шлюбу із позивачем. З моменту вселення до будинку в ньому проживали: свекор ОСОБА_6, її чоловік ОСОБА_1, мати її чоловіка ОСОБА_9 та брат її чоловіка ОСОБА_3 з сім’єю. Згодом ОСОБА_9 переїхала проживати до Полтавської області де і залишилась, а потім і брат чоловіка ОСОБА_3, залишив будинок та не проживає у ньому з 2011 року, на даний час мешкає в м. Одеса.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 29 листопада 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_4 міського нотаріального округу Київської області, 60/100 частин будинку № 5 по вул. Дмитра Янченка в м.Бровари Київської області належить позивачу ОСОБА_1

Згідно із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 листопада 2017 року № 105552908, 60/100 частин будинку № 5 по вул. Дмитра Янченка в м. Бровари Київської області належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності.

Згідно із довідкою про склад сім’ї № 1-1/26147 від 06 грудня 2017 року виданою Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб виконкому ОСОБА_4 міської ради, акту обстеження житлово-побутових умов від 14 лютого 2018 року (а.с. 18,19) в будинку № 5 по вул. Дмитра Янченка в м. Бровари Київської області серед зареєстрованих спільно з позивачем ОСОБА_1 вказані: ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 – ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач ОСОБА_3 за вказаною адресою фактично не проживає більше п’яти років.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ”Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 Житлового кодексу України, які передбачають право власника використовуватися житлом для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь - яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ч. 2 ст. 71 ЖК України якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 у спірному будинку не проживає більше ніж п’ять років, позов визнав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в цій частині, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування будинком № 5 по вул. Дмитра Янченка, (Андрєєва) в м. Бровари, Київської області.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання зняти з реєстрації не підлягають задоволенню та є передчасними.

Керуючись ст. 7 ЗУ ”Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, ст.ст. 141, 206, 265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, таким, що втратив право на користування будинком № 5 по вул. Дмитра Янченка, (Андрєєва) в м. Бровари, Київської області.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.