Ухвала суду № 77338645, 23.10.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2387/17

провадження № 2/361/225/18

23.10.2018

УХВАЛА

23 жовтня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретарів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотур Велес” про зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі – ОСОБА_4 ДАБК) звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, у якому, враховуючи уточнення позовних вимог (т. 1 а. с. 83), просив суд зобов’язати ОСОБА_5 шляхом приведення до попереднього стану перебудувати об’єкт будівництва – нежитлове приміщення, адмінбудівлі приблизно загальною площею 509,39 м2, що розташоване за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гонти Івана, 16/1, яке побудоване шляхом реконструкції під адміністративно-готельний комплекс.

08 червня 2018 року відповідач ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_7 подала до суду заяву, у якій просила суд закрити провадження у цій справі, посилаючись на те, що дана справа має розглядатися судом у порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_4 ДАБК є виконавчим органом Броварської міської ради Київської області, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, тобто суб’єктом владних повноважень, позов поданий до суду з метою здійснення ним владних управлінських функцій на виконання делегованих йому повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні заяву підтримав, просив суд її задовольнити та закрити провадження у даній справі.

Представники позивача ОСОБА_4 ДАБК ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у суді проти цієї заяви заперечували, просили суд у задоволенні заяви відмовити, вказуючи на те, що справа про зобов’язання відповідача здійснити перебудову об’єкта будівництва має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертається до суду як власник земельної ділянки за захистом порушеного цивільного права, тому даний спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічного-правових відносин, а пов’язаний саме з вирішенням питання про право власності на землю.

Інші учасники справи у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

18 серпня 2016 року посадовими особами ОСОБА_4 ДАБК було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об’єкта будівництва за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Гонти Івана, 16/1, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0576 га, яка згідно із договором оренди від 26 липня 2016 року, перебуває в оренді ОСОБА_5

Під час проведення цієї перевірки встановлено, що проектна документація, зазначена замовником у декларації про початок будівельних робіт, не розроблялася, що свідчить про те, що ОСОБА_5 вказала у декларації недостовірні дані. Також встановлено, що ОСОБА_5 без документа, що дає їй право на виконання будівельних робіт, без затвердження проектної документації виконує будівельні роботи.

31 серпня 2016 року за результатами даної перевірки ОСОБА_4 ДАБК складено акт про виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол № Л-А-3108/2 про адміністративне правопорушення та винесено на ім’я ОСОБА_5 припис № С-3108/2 про усунення порушень містобудівного законодавства та припис № С-3108/3 про зупинення будівельних робіт на об’єкті будівництва, що розташований у місті Бровари Київської області по вулиці Гонти Івана, 16/1.

13 вересня 2016 року начальником ОСОБА_4 ДАБК було винесено постанову № А-1309/2 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні порушень, передбачених ч. ч. 1, 8, 16, 17 ст. 96, ч. 11 ст. 961 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 8500 грн.

18 січня 2017 року за зверненням ОСОБА_6 позивачем ОСОБА_4 ДАБК з метою перевірки виконання відповідачем ОСОБА_5 вимог припису № С-3108/3 щодо зупинення будівельних робіт на вказаному об’єкті будівництва здійснено другу позапланову перевірку дотримання ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що 18 січня 2017 року складено акт перевірки та винесено припис № С-1801/1 про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті будівництва за адресою: Київська область місто Бровари, вулиця Івана Гонти, 16/1.

21 березня 2017 року з метою перевірки виконання вимог даного припису № С-1801/1 від 18 січня 2017 року ОСОБА_4 ДАБК проведено третю позапланову перевірку дотримання відповідачем ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єкті за вказаною вище адресою, та встановлено, що вимоги цього припису відповідачем не виконано.

Після вжитих ОСОБА_4 ДАБК у межах наданих йому повноважень заходів, спрямованих на усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, враховуючи невиконання ОСОБА_5 законних вимог посадових осіб органу державної влади, у квітні 2017 року ОСОБА_4 ДАБК звернувся до суду з цим позовом про зобов’язання відповідача перебудувати зазначений об’єкт будівництва та привести його до попереднього стану.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність сторони у справі суб’єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У ч. 1 ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, отже, є суб’єктом владних повноважень.

Зі змісту ч. 4 ст. 5 КАС України вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб’єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні особи в чітко визначених законами України випадках.

Відповідно до ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об’єкта.

Згідно із ч. 1 ст. 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсацію витрат, пов’язаних з таким знесенням.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а дійшов висновку, що орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення факту самочинного будівництва об’єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, уповноважений видати припис про усунення порушень, у тому числі шляхом знесення, перебудови збудованого об’єкта. Цей припис є обов’язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду на підставі ч. 1 ст. 38 вказаного Закону у зв’язку з його невиконанням та враховуючи положення ч. 4 ст. 5 КАС України, такий позов повинен розглядатися судом у порядку адміністративного судочинства.

Дії органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються ним як суб’єктом владних повноважень послідовно в чітко визначеному порядку. Зокрема такий орган, що наділений контролюючими функціями, видає припис, який є обов’язковим до виконання і може бути оскаржений до суду. Оскільки дії щодо видання припису є публічно-правовими, то і подальше звернення до суду з позовом про знесення чи перебудову збудованого об’єкта зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.

Звертаючись до суду з позовом про перебудову об’єкта будівництва ОСОБА_4 ДАБК діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам порушення відповідних норм і правил.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у даній справі обумовлені реалізацією ОСОБА_4 ДАБК повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про владно-управлінський характер, отже публічно-правову їх природу.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі за позовом ОСОБА_4 ДАБК до ОСОБА_5 про зобов’язання перебудувати об’єкт будівництва підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки даний позов не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 255, 256, 259, 260, 263 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотур Велес” про зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.