Ухвала суду № 77337958, 23.10.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17079/18

Провадження № 2-а/344/806/18

У Х В А Л А

23 жовтня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування постанов Енергетичної митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил від 10.10.2018 року № 0034/90304/18, від 10.10.2018 року № 0035/90304/18, від 10.10.2018 року № 0036/90304/18, від 10.10.2018 року № 0039/90304/18, від 10.10.2018 року № 0040/90304/18,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов Енергетичної митниці Державної фіскальної служби в справі про порушення митних правил від 10.10.2018 року № 0034/90304/18, від 10.10.2018 року № 0035/90304/18, від 10.10.2018 року № 0036/90304/18, від 10.10.2018 року № 0039/90304/18, від 10.10.2018 року № 0040/90304/18 до набрання законної сили рішенням у справі про скасування відповідних постанов.

Заяву обґрунтовано тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову права та інтереси позивача будуть порушені, оскільки в разі виконання оскаржуваних постанов органами державної виконавчої служби, з нього безпідставно буде стягнуто кошти, що зумовить повторне звернення до суду.

Як зазначено заявником в поданій до суду заяві про забезпечення позову, державні виконавці у своїй практиці не враховують положення Митного кодексу України, та ігнорують факти оскарження постанов про порушення митних правил до суду. У зв’язку із чим, на думку заявника, виникла необхідність у забезпеченні позову в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом ч. 1 ст. ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача та інших осіб, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Відповідно до вимог процесуального закону при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06 березня 2008 року №2 передбачено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом ОСОБА_2 Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Зокрема, позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення дії постанов органу ДФС у справі про порушення митних правил.

Дані постанови являються виконавчими документами, порядок виконання та оскарження яких встановлено Митним кодексом України.

Частина 1 ст. 533 Митного кодексу України передбачає, що подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи із змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про істотне ускладнення ефективного захисту чи поновлення порушеного права у разі невжиття таких заходів, а також доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваних постанов.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не тільки навести, а довести наявність підстав для забезпечення позову (тобто існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливлення захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень).

Заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 150-154 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 23 жовтня 2018 року.

Суддя Домбровська Г.В.