
Справа № 234/9304/17
Провадження № 1-кс/234/5878/18
УХВАЛА
іменем України
10 жовтня 2018 року
Краматорський міський суд Донецької області у складі
слідчого судді - Переверзевої Л.І.,
секретаря - Сухорукової В.В.
прокурора - Черевко М.І.
захисника - Прібиткової О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника другого ВРКП СУФР ГУ ДФС в Донецькій області майора поліції Олійник О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гірник Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, працюючу головним бухгалтером ТОВ «Селко», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимої
-підозрюваної у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України
ВСТАНОВИВ:
До Краматорського міського суду надійшло клопотання заступника начальника другого ВРКП СУФР ГУ ДФС в Донецькій області майора поліції Олійник О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, підозрюваної в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 України.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (далі - ТОВ «Селко») (індивідуальний податковий номер 300134405216, код ЄДРПОУ 30013443) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області від 07.10.1998, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.10.1998 № 217-Р, за юридичною адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, взято на податковий облік у Красноармійській ОДПІ 12.10.1998 за № 16, на теперішній час перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівське відділення), з 11.01.2002 в якості платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 300134405216, а також 01.01.2009 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ як сільськогосподарський виробник, свідоцтво № 100166545.
22 листопада 2006 року ОСОБА_3 на підставі наказу № 167 від 22.11.2006 ТОВ «Селко» призначено на посаду головного бухгалтера ТОВ «Селко», з якої її було звільнена 01.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою, оскільки постійно обіймає на ТОВ «Селко» посаду, пов'язану з організацією та контролю за правильністю ведення бухгалтерського обліку.
ОСОБА_3, як службова особа підприємства, на підставі положень Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року, будучи відповідальною за організацію і правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій, а також, будучи відповідальною за своєчасність і достовірність звітів, які подаються до державних органів, діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, достовірно знаючи, що між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921) придбання (надання) товарів (послуг) фактично не проводилось, а лише було оформлено документально, в період часу з січня 2016 року по лютий 2017 року включно, шляхом безпідставного формування сум податкового кредиту з ПДВ в документах податкової звітності, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Так, відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість, поданої для декларування в контролюючий податковий орган - Покровську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ), платником податку ТОВ «Селко» у Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до загальної податкової декларації з ПДВ відображено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Селко» з ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921), в процесі яких ТОВ «Консул 8» в якості постачальника в період з лютого 2016 року по лютий 2017 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ «Селко» товарно-матеріальні цінності
Відповідно до вищевказаних податкових декларацій у звітні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно ТОВ «Селко» були сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) суми податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 667 071 грн., а саме:
лютий 2016 року - 93 357 грн.;
березень 2016 року - 37 500 грн.;
липень 2016 року - 306 034 грн.;
серпень 2016 року - 448 345 грн.;
вересень 2016 року - 187 131 грн.;
жовтень 2016 року - 59 094 грн.;
січень 2017 року - 11 080 604 грн.;
лютий 2017 року - 455 006 грн.
Однак фактично в період з лютого 2016 року по лютий 2017 року ТОВ «Консул 8» товарно-матеріальні цінності на адресу ТОВ «Селко» не постачалися, а документи первинного бухгалтерського та податкового обліків, оформлені від імені ТОВ «Консул 8», є недостовірними та використовувалися головним бухгалтером ТОВ «Селко» ОСОБА_3 з метою необґрунтованого формування в податковому обліку та документах податкової звітності ТОВ «Селко» сум податкового кредиту з податку на додану вартість.
Також, відповідно до податкових декларацій спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівського відділення) (колишня Красноармійська ОДПІ) занижено суми податку на додану вартість у період з січня 2016 року до грудня 2016 року у сумі 3 171 159 грн., а саме:
за січень 2016 - 188 000 грн.
за березень 2016 - 38 674 грн.
за квітень 2016- 262 175 грн.
за травень 2016 - 552 805 грн.
за червень 2016 - 595 300 грн.
за липень 2016 - 305 127 грн.
за серпень 2016 - 56 125 грн.
за вересень 2016 - 389 901 грн.
за жовтень 2016 - 287 340 грн.
за листопад 2016 - 17 008 грн.
за грудень 2016 - 173 201 грн.
Таким чином, головний бухгалтер ТОВ «Селко» ОСОБА_3 будучи відповідальною за організацію і правильність ведення бухгалтерського обліку на, діючи умисно та достовірно знаючи про те, що в період з січня 2016 року по лютий 2017 року ТОВ «Консул 8» в дійсності не реалізовував товари на адресу ТОВ «Селко», з метою необґрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ, в порушення п.44.1, п.44.5, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно включив до складу податкового кредиту по загальній декларації з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року суму 12 667 071 грн., та з січня 2016 року по грудень 2016 року по по спеціальній декларації спеціального режиму оподаткування - 3 171 159 грн. сформовану з вартості товарів, відображених у недостовірних первинних бухгалтерських документах, оформлених від імені ТОВ «Консул 8».
Всього, в результаті злочинних дій головного бухгалтера ТОВ «Селко» ОСОБА_3, спрямованих на ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, у звітні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року (включно) умисно не нараховано та не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 15 832 230 грн., що спричинило фактичне не надходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, які більше п'яти тисяч разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Також ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (далі - ТОВ «Селко») (індивідуальний податковий номер 300134405216, код ЄДРПОУ 30013443) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області від 07.10.1998, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.10.1998 № 217-Р, за юридичною адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, взято на податковий облік у Красноармійській ОДПІ 12.10.1998 за № 16, на теперішній час перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівське відділення), з 11.01.2002 в якості платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 300134405216, а також 01.01.2009 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ як сільськогосподарський виробник, свідоцтво № 100166545.
22 листопада 2006 року ОСОБА_3 на підставі наказу № 167 від 22.11.2006 ТОВ «Селко» призначено на посаду головного бухгалтера ТОВ «Селко», з якої її було звільнена 01.05.2017.
Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою, оскільки постійно обіймає на ТОВ «Селко» посаду, пов'язану з організацією та контролю за правильністю ведення бухгалтерського обліку.
ОСОБА_3, як службова особа підприємства, на підставі положень Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року, будучи відповідальним за організацію і правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій, а також, будучи відповідальним за своєчасність і достовірність звітів, які подаються до державних органів, діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України на банківський рахунок ТОВ «Селко», бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливою метою, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, достовірно знаючі, що між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921) взаємовідносини мали лише документальний характер, а придбання (надання) товарів (послуг) фактично не проводилось, неправомірно, з метою отримання відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок ТОВ «Селко», включила до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму ПДВ (різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом), сформовану за рахунок лише документального оформлення придбання (надання) товарів (послуг), без фактичного здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» та продовжуючи свої злочинні дії, з метою заволодіння майном, а саме: грошовими коштами з Держаного бюджету України шляхом отримання відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок ТОВ «Селко», в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), п.п. 3, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, 20.04.2017 надала до контролюючого податкового органу - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) податкову декларацію за березень 2017 року № 9071073086, розрахунок суми бюджетного відшкодування № 9071073075 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування № 9071073125, в результаті чого неправомірно завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за березень 2017 року на 47 016 696 грн.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, тобто заволодіння майном, а саме: грошовими коштами з Державного бюджету України в сумі 47 016 696 грн. за рахунок отримання бюджетного відшкодування на банківській рахунок ТОВ «Селко» податку на додану вартість, сформованого за рахунок документального оформлення не існуючих операцій з постачання (отримання) товарів (послуг) між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3
Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні замаху на заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
Підозра ОСОБА_3 є обґрунтованою, її вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2016 року, березень 2016 року , липень 2016 року,серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року наданих до контролюючого органу Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) за підписом ОСОБА_4 в яких відображені «безтоварні» операції з ТОВ «Консул 8» за рахунок яких незаконно завищено податковий кредит з податку на додану вартість.
- податковими деклараціями спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівського відділення) (колишня Красноармійська ОДПІ) у яких занижено суми податку на додану вартість за період січень 2016 року, березень 2016 року, за квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року за підписом ОСОБА_4
- податковою декларацією за березень 2017 року № 9071073086, розрахунком суми бюджетного відшкодування № 9071073075 та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування № 9071073125, в результаті чого неправомірно завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за березень 2017 року на 47 016 696 грн.
- висновком судово-економічної експертизи проведеної експертами НДЕКЦ МВС України.
Підозрювана ОСОБА_3 вчинила тяжкий злочин який кваліфікується за ч.3 ст. 212 КК України, санкція якого передбачає штраф від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Також ОСОБА_3 вчинила особливо тяжкий злочин який кваліфікується за ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191 КК України санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, у зв'язку з чим, до неї відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У зв'язку з вищевикладеним, у слідства наявні обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового слідства та суду, може незаконно впливати на свідків, що свідчить про можливість, ухилитись від органів слідства, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного, слідчий просив застосуватистосовно підозрюваної ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник Прібиткова О.В. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрювана ОСОБА_3 підтримала захисника.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212 ч.3, 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років.
Суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків.
В той же час суд вважає недоведеним існування ризиків, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 статті 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Автором клопотання та прокурором не доведено неможливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.
Суд вважає, що відносно ОСОБА_3 можливо обрати більш м'який запобіжний захід, ніж зазначений у клопотанні, який забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків. З урахуванням особи ОСОБА_3, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, поклавши на неї відповідні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Також при обранні вищезазначеного запобіжного заходу суд враховує міцність соціальних зв'язків ОСОБА_3, наявність в неї родини, її репутацію, майновий стан.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_3, необхідно відмовити.
Суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 8 грудня 2018 року
Покласти на підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрювану у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених статтями 212 ч. 3, 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із м. Гірник без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Керуючись статтями 177, 182, 194 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання заступника начальника другого ВРКП СУФР ГУ ДФС в Донецькій області майора поліції Олійник О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваної в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212 ч. 3, 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 8 грудня 2018 року, заборонивши останній в період часу з 19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.
Покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрювану у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених статтями 212 ч. 3, 15 ч. 2, 191 ч. 5 КК України наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися із м. Гірник без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на другий ВРКП СУФР ГУ ДФС в Донецькій області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчій суддя Л.І. Переверзева
Судове рішення № 77337101, Краматорський міський суд Донецької області було прийнято 10.10.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 234/9304/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: