Рішення № 77336159, 09.10.2018, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2941/18

Провадження 2/279/1420/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого-судді Коваленко В.П.,

за участю секретаря Комарової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з даним позовом, посилаючись на те, що 26.06.2000 року померла її мати - ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом на належне їй на праві приватної власності майно, в тому числі і на житловий будинок № 7 по вул. Мирній в с. Великий Ліс Коростенського району та земельну ділянку загальною плошею 0,2912 га. За життя право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку мати в установленому порядку не зареєструвала.

Вказала, що за життя мати склала заповіт на її ім,я та на ім,я її сестри ОСОБА_4, який було посвідчено головою ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області 24.11.1980 року, зареєстровано в реєстрі за №13, яким мати заповіла їй та сестрі все спадкове майно в рівних частках.

Оскільки сестра не бажає отримати спадкове майно, написала заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 на її користь, яка посвідчена нотаріусом м. Петропавловськ –Камчатський Російської Федерації ОСОБА_5 13.09.2000 року, зареєстровано в реєстрі за № 7313.

В даний час вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері.

Зазначила, що після смерті матері у встановлений законом строк звернулась до Коростенської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом. На підставі заяви була заведена спадкова справа, але у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно їй відмовлено, в зв,язку з тим, що свідоцтво про право власності на житловий будинок та державний акт на право власності на землю видані після смерті матері, тому вказане нерухоме майно не може входити до складу спадщини.

А тому позивач просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок № 7 з надвірними будівлями, який розташований по вул. Мирній в с. Великий Ліс Коростенського району Житомирської області та на земельну ділянку загальною площею 0,2912 га, з них : 0,0412 га – для ведення особистого підсобного господарства та 0,2500 га - обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, після смерті ОСОБА_3, яка померла 26.06.2000 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з,явилась, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Коростенського району Житомирської області в судове засідання не з,явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, зазначив, що позовні вимоги визнає.

Представник третьої особи: Коростенської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з,явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами .

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.06.2000 року померла ОСОБА_3 (копія свідоцтва про смерть серії І —ТП № 142622 а.с. 8 ).

24.11.1980 року головою ОСОБА_2 сільської ради посвідчено заповіт, яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке заповітне розпорядження, яким все її майно, де б воно не було із чого воно б не складалося і взагалі те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, а також житловий будинок, сарай і прибудови до нього заповіла своїм дочкам у рівних частинах: ОСОБА_1, позивачу по справі та ОСОБА_6. Даний заповіт зареєстровано в реєстрі № 13. Вказаний заповіт не змінено та не скасовано. ( а.с. 9).

13.09.2000 року спадкоємець ОСОБА_7 відмовилась від належної їй частки спадкового майна після смерті матері ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1, заява про відмову посвідчена нотаріусом м. Петропавловськ – Камчатський Російської Федерації ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 7313. ( а.с. 28)

Таким чином, позивач по справі є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом, відповідно до вимог ст.ст. 1217, 1223 ЦК України.

З довідки № 130 /02.25 від 16.06.2017 року, виданої ОСОБА_2 сільською радою Коростенського району, слідує, що з виписки по господарської книги №3 за 1996 -2000 роки, особовий рахунок №138 житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по вул. Мирній,7 в с. Великий Ліс Коростенського району Житомирської області належить ОСОБА_3, 1951 року забудови. (довідка а.с. 10 ).

Згідно довідки № 124 від 04.07.2017 року, виданої Коростенським міжміським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що на ім,я ОСОБА_3 свідоцтво № 207 про право власності на житловий будинок видано 28.07.2000 року, на підставі рішення №19 ОСОБА_2 сільської ради від 12.07.2000 року . ( а.с.13)

На підставі рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради від 08.12.1993 року № 29, на ім,я ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЖТ - 15-21-000002 від 30.12.2000 року ( а.с.12).

На час набуття спадкодавцем права власності на житловий будинок записи в погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право власності на таке нерухоме майно. Відповідно до положень ст. 100, 101 ЦК УРСР 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, причому глава 10 “Особиста власність” цього ж кодексу не пов”язувала наявність такого права з його обов”язковою державною реєстрацією.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Коростенської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, де відкрито спадкову справу № 328/2004. Проте, нотаріус обґрунтовано відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв,язку з тим, що свідоцтво про право власності на житловий будинок та державний акт на право власності на землю видані після смерті матері, тому вказане нерухоме майно не може входити до складу спадщини. ( лист відома а.с.17)

Як роз’яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року

«Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на

спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності є такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки вказане право власності позивача ставиться під сумнів, шляхом відмови державною нотаріальною конторою його оформлення, позивач відповідно до вимог ст.392 ЦК має право захистити його шляхом звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258,259,263-266,268 ЦПК України, ст.ст. 392, 1217,1233,1268,1297 Цивільного кодексу України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Коростенський район с. Великий Ліс, вул. Мирна,7, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 Ільковій, яка померла 26.06.2000 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б кв.70 м. Київ, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,2912га, з них : 0,0412 га – призначено для ведення особистого підсобного господарства та 0,2500га - призначено для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою Житомирська область, с. Великий Ліс, вуд . Мирна, 7, що залишилось після смерті матері ОСОБА_3 Ількови, яка померла 26.06.2000 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Коваленко В.П.