Рішення № 77335455, 23.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6117/18 Провадження № 2/201/2100/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (треті особи - приватний нотаріус Чернігівського МНО Завалієв А.А., Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИЛА :

06.06.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» (треті особи: приватний нотаріус Чернігівського МНО Завалієв А.А., Соборний ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровської області, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. № 2-7).

Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання позивачки про вжиття заходів забезпечення позову та заява про витребування доказів (а.с. № 8-10, 19-20).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.06.2018р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с.№ 31).

Цією самою ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Чернігівського МНО Завалієва А.А. належним чином завірені копії усіх документів з нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису від 16.11.2016р., зареєстрованого в реєстрі за № 5801 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 639051 від. 29.03.2004р. та у ПАТ КБ «ПриватБанк» належним чином завірені копії усіх документів, які були подані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві посилалася на те, що виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського МНО Завалієва А.А. № 5801 від 16.11.2016р. про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів у розмірі 22044,17 грн. за кредитним договором №639051 від 29.03.2004р., є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилалася на те, що стягнення за виконавчим написом для задоволення вимог банка проводиться на залишок заборгованості за кредитом 6420,02 грн., заборгованості по відсоткам 15624,12 грн., строк за який проводиться стягнення перевищує 12 років, а саме, з 29.03.2004р. по 31.08.2016р. Позивачка вважає, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушення вимог ст.ст. 87, 88 ЗУ "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність вимог, нотаріусом не було враховано та не перевірено, з якого дня у ПАТ КБ «ПриватБанк» виникло право вимоги до позивачки, та що на момент вчинення виконавчого напису з дня виникнення вимоги минуло більше трьох років. Також позивачка зазначила, що документ саме із назвою кредитний договір №639051 між нею і банком не укладався, документи, які наявні у позивачки підтверджують, що на її ім'я було відкрито картковий рахунок із НОМЕР_1 до основної картки за НОМЕР_2, а отже, банк не міг надати нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал документу найменований, як «кредитний договір №639051 від 29.03.2004р.». При зверненні до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у безспірному порядку банк приховав обставини, що у свою чергу виключало можливість здійснення стягнення у безспірному порядку, оскільки по картковому рахунку НОМЕР_1, з якого було проведено транзакцію на суму 7075 грн., між позивачкою та банком наявний спір. На підставі викладеного позивачка просила визнати виконавчий напис приватного нотаріуса ЧМНО Завалієва А.А. від 16.11.2016р. зареєстрований в реєстрі за № 5801 таким, що не підлягає виконанню, судові витрати покласти на відповідача, оскільки вона як інвалід 2-ї групи звільнена від сплати судових витрат.

25.09.2018р. до суду надійшов відзив АТ КБ «ПриватБанк» на позовну заяву, в якому представник відповідача - Гринь К.А. (діє на підставі довіреності від 10.08.2018р. - а.с. № 92), заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилався на те, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом з дотриманням вимог законодавства, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не зобов'язаний перевіряти безспірність заборгованості та встановлювати права та обов'язків учасників правовідносин. В свою чергу банком для вчинення виконавчого напису було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач безпідставно вважає, що виконавчий напис вчинений поза межами трьох років з дня виникнення право вимоги, оскільки до 01.05.2014р. борг позивачки був погашений в повному обсязі та 18.11.2014р. позивачка знову використала кредитні кошти та почала допускати порушення строків повернення кредиту. У виконавчому написі нотаріус зазначив дату укладення кредитного договору 29.03.2004р. та дату звернення до нього банку з заявою про вчинення виконавчого напису. З відповідних підстав представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позову. Разом з відзивом на позов відповідачем на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 11.06.2018р. були надані копії документів, які були подані приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

На виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 11.06.2018р. про відкриття провадження по справі від приватного нотаріуса Чернігівського МНО Завалієва А.А., 12.07.2018р. до суду надійшли належним чином завірені копії усіх документів з нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису від 16.11.2016р., зареєстрованого в реєстрі за № 5801, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № 639051 від 29.03.2004р. (а.с. № 47-68).

На виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 11.06.2018р. про забезпечення позову від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області направлена довідка від 23.06.2018р. про зупинення стягнення з пенсії ОСОБА_1 (а.с. № 44, 45-46).

Згідно до ч.5 ст.279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Треті особи у справі - приватний нотаріус Чернігівського МНО Завалієв А.А., Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримали копію позовної заяви з додатками та ухвали судді Ткаченко Н.В. від 11.06.2018р. (а.с. № 36-42), письмових пояснень, заперечень суду не надіслали.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 16.11.2016р. приватним нотаріусом Чернігівського МНО Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстрі № 5801) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №639051 від 29.03.2004р. станом на 31.08.2016р. в розмірі 22044,14 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6420,02 грн., заборгованість по відсоткам 15624,12 грн. (а.с. № 48).

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом МЮУ від 03.03.2004р. №20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ.

Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено в правовій позиції ВСУ у справі за №6-887цс17: «З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

Дослідивши надані стягувачем нотаріусу документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис, приходжу до висновку, що вони не були достатніми для підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1 перед банком на день вчинення напису враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, банком нотаріусу була надана копія договору №639051 від 29.03.2004р. про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем (а.с. № 57).

Умовами підпункту 1.3 п.1.1 зазначеного договору визначено, що для виконання операцій, указаних в п.2 цього договору, банк відкриває клієнту картковий рахунок та надає клієнту платіжну картку, тип картки - Visa Classic, строк ді ї картки 2 роки, валюта картрахунку - гривня. Кредитний ліміт «Фінансовий фіксований» в розмірі 4200 грн., базова відсоткова ставка по кредитному ліміту на момент укладення договору 3% щомісячно з розрахунку 360 днів у році, строк дії карткового ліміту відповідає строку дії картки.

Згідно до п.5.6, 5.7. договору банк має право в односторонньому порядку, без попереднього повідомлення клієнта встановити на платіжну картку кредитний ліміт в валюті карти в розмірі не більш ____, з наступною зміною його розміру відповідно до кредитної історії. При зміні Тарифів, а також інших умов обслуговування по картковому рахунку, банк зобов'язаний не пізніше за 21 день до запланованих змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку згідно умов договору.

В виконавчому написі нотаріусом зазначено, що стягнення здійснюється за період з 29 березня 2004р. по 31.08.2016р.

З переліку документів, які були надані нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості ОСОБА_1, вбачається, що стягувачем на підтвердження безспірності вимог був наданий розрахунок заборгованості за договором №639051від 29.03.2004р., згідно якого сума заборгованості за тілом кредиту складає 6420,02 грн.

Між тим, умовами договору №639051 від 29.03.2004р. визначено розмір кредитного ліміту в сумі 4200 грн. (оскільки договором ця сума не встановлена), який було встановлено банком на платіжну карту позивачки.

Виходячи з періоду, за який банком здійснено нарахування заборгованості, та розбіжностей між визначеними умовами договору №639051 від 29.03.2004р., розміру кредитного ліміту та заявленою банком до стягнення суми заборгованості по тілу кредиту, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив безспірність заборгованості в контексті переліку наданих документів, на підставі яких вчинено напис, оскільки доказів, які б свідчили, що між сторонами було досягнуто згоду про пролонгацію договору, за для чого після закінчення строку дії картки, банком повинна була би бути видана позивачці нова картка на новий строк, а також досягнення між сторонами домовленостей щодо зміни розміру кредитного ліміту чи підстав для його збільшення, виходячи з умов первісного договору, нотаріусу надано не було.

Згідно з п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172 зі змінами та доповненнями «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для одержання виконавчого напису щодо кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з розрахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п.4.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджене Постановою НБУ №254 від 18.06.2003р. первинні документи складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій може здійснюватися з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України. Відповідно до п. 5.5. Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Як зазначалося вище, стягувачем нотаріусу був наданий розрахунковий документ, найменований, як розрахунок заборгованості за договором №639051 від 29.03.2004р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1, станом на 31.08.2016р.

Дослідивши зміст розрахункового документу, приходжу до висновку, що він не відповідає, вимогам до первинних документів (виписки по рахунку) оформлених у відповідності до ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Переліку документів визначених в п.2 Постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014р. належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, можуть бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Переліку документів визначених в п.2 Постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172.

Підводячи підсумок викладеному, вважаю що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису № 5801 від 16.11.2016р. таким, що не підлягає виконанню з підстав порушення нотаріусом вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», знайшли своє підтвердження при розгляді справи, а отже підлягають задоволенню.

Що стосується посилань позивачки про відсутність безспірності вимог банка, з урахуванням тієї обставини, що по картковому рахунку НОМЕР_1, з якого було проведено транзакцію на суму 7075 грн., між позивачкою та банком наявний спір.

Отже зазначаю, що розглядаючи дану справу, мною не вирішується питання про стягнення заборгованості, а отже даним обставинам судом може бути надана правова оцінка, у разі стягнення заборгованості в судовому порядку.

По тексту рішення суду назва банку вживається АТ КБ «ПриватБанк», оскільки було замінено назву відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк» згідно нової редакції Статуту банку відповідно до рішення Єдиного акціонера Банку, затвердженого наказом МФУ 21.05.2018р. Повне офіційне найменування банку змінено на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", скорочене- АТ КБ "ПриватБанк" (відповідні документи у справі - а.с. № 92).

По тексту рішення суду назва третьої особи вживається, як Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області замість Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі , оскільки відбулося правонаступництво (відповідні документи у справі - а.с. №107).

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, приймаючи до уваги, що позивачка звільнена від сплати судового збору за вимогами закону (інвалід 2-ї групи - а.с. № 21), та з урахуванням задоволення її позовних вимог, вважаю за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 704грн.80коп., а також за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 352грн.40коп. (а.с. № 8-10), а разом 1057грн.20коп.

Судові витрати згідно ст. 137 ЦПК України по оплаті професійної правничої допомоги з боку адвоката Єпрем,ян Л.В. за договором від 05.06.2018р. про надання правової допомоги (а.с. № 110) слід стягнути з відповідача на користь позивачки відповідно до її заяви від 22.10.2018р. (а.с. № 108-109) та в розмірі, який підтверджено актами про надання правничої допомоги та квитанціями по їх сплаті у розмірі 2200грн. та 300грн., отже на загальну суму 2500грн. (а.с. №112-115 ).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 10 Узагальнення «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» ВССУ від 07.02.2014р., правовою позицією ВСУ у справі за №6-887цс17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, ч. 2,3 ст. 274, ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя,

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (треті особи - приватний нотаріус Чернігівського МНО Завалієв А.А., Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області, Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем від 16.11.2016р., зареєстрований в реєстрі за № 5801, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», що є правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк», заборгованості за кредитним договором №639051 від 29.03.2004р. станом на 31.08.2016р. в розмірі 22044грн.14коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6420грн.02коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 15624грн.12коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1057грн.20коп.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 2500грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Н.В. Ткаченко