Рішення № 77335087, 23.10.2018, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 174/744/18

п/с № 2/174/442/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді – Данилюк Т.М.,

за участю секретаря – ОСОБА_1,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по кредитному договору,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі – ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по кредитному договору.

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 16.01.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2, був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 18780,00 гривень. Пунктом 1.5. Кредитного договору встановлено, що за порушення Позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеного графіком платежів Позичальник сплачує штраф за кожен факт порушення, у розмірі 25 гривень. У разі порушення строків або суми оплати будь-якого з щомісячних платежів, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань за Кредитним договором.

Відповідно до умов Договору факторингу від 22.12.2014 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а TOB «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем. У зв’язку з невиконанням зобов’язань за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року, станом на 13.06.2018 року відповідач має заборгованість - 24971,39 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

14 вересня 2018 року, по вказаній цивільній справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копію ухвали та копію позовної заяви із додатками було надіслано відповідачеві за адресою його реєстрації.

Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву, як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами, з ухваленням заочного рішення на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Сторони про справі будь-яких заяв та клопотань не заявляли.

Суд, ознайомившись зі змістом позовної заяви та дослідивши докази в справі у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

Згідно ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. ч.1,2 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч.1 ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов’язань або відповідальності перед боржником у зв’язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому, в строк и в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що факт виникнення договірних правовідносин між позивачем та ПАТ «ОТП Банк», підтверджуються договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року (а.с.5-8.)

Факт відступу права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» і факт прийняття TOB «ОТП Факторинг Україна» цього права, підтверджується Договором факторингу №22/12/2014/1-1 від 22.12.2014 року (а.с.20-26).

Як вбачається з наданого суду Акту приймання-передачі №1 реєстру боржників до договору факторингу №22/12/14/1-2 клієнт (ПАТ «ОТП Банк») передав, а фактор (ТОВ «ОТП Факторинг») прийняв згідно з вимогами п.8.3 договору факторингу №22/12/14/1-2 від 22 грудня 2014 року реєстр боржників №1 клієнта від 22 грудня 2014 року, складений за формою згідно з Додатком №1 до Договору. Згідно наданого суду реєстру боржників відповідач ОСОБА_2 в зазначеному реєстрі значиться.(а.с.24,27).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та клієнтом – ОСОБА_2, станом на 13.06.2018 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 24971,39 грн., яка складається з наступного: 18248,46 грн. – залишок заборгованості за кредитом; 1,53 грн. – заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 6721,40 грн. - комісія (а.с. 12).

Таким чином, до позивача перейшли всі права публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідача. А отже, у відповідності ст. 37 ЦПК України, товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником публічного акціонерного товариства «ОТП Банк».

Тому, коли позичальник не здійснив у повному обсязі сплату кредиту, позивач по справі набув право вимагати погашення кредиту.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 76-81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Відповідно до положень ст. ст.526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На час розгляду справи судом відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до відповідача підлягають задоволенню, таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24971,39 грн.

Згідно платіжного доручення при пред'явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст.141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 512-514, 516, 526, 625, 1048, 1050, 1054, 1078, 1080 ЦК України ст.ст.12,13,81,141, 247, 263, 265,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості по кредитному договору – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: 51700, АДРЕСА_1, кім. 9, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_1 від 16.01.2014 року в сумі 24971,39 грн.(двадцять чотири тисячі дев’ятсот сімдесят одну) гривню 39 коп., що складається з наступного:

- 18248,46 грн. – залишок заборгованості за кредитом;

- 1,53 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 6721,40 грн. - комісія.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН – НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: 51700, АДРЕСА_1, кім. 9, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури,28-Д, код ЄДРПОУ 36789421), судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак у відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України 2017 р., до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Вільногірського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_3