Ухвала суду № 77335017, 02.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/10618/18

Провадження № 1-кс/201/6218/2018

УХВАЛА

02 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_1,

за участю:

прокурора – Баклана В.В.,

адвоката – ОСОБА_2,

підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000410 від 17 листопада 2017 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, військовослужбовця військової служби за контрактом, який перебуває на посаді водія – електрика радіо відділення взводу зв’язку 3 механізованого батальйону військової частини А1302, у військовому званні «солдат», не одруженого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (кол. Кірова), буд. 61, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2830 (А1302) № 164 (по стройовій частині) від 17 червня 2016 року солдата ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу частини та призначено на посаду водія – електрика радіо відділення взводу зв’язку 3 механізованого батальйону.

Солдат ОСОБА_5, будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов’язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов’язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.

У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 04 березня 2015 року — № 39, зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч.4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 05 березня 2015 року. Таким чином солдат ОСОБА_5 вчинив злочин в умовах особливого періоду.

Однак, 22 серпня 2016 року солдат ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину А1302, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, без поважних причин, свої службові обов’язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А1302, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

11 квітня 2017 року солдата ОСОБА_5 було затримано працівниками Синельниківського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та в подальшому Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області солдату ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід домашній арешт.

Таким чином, 22 серпня 2016 року солдат ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину А1302, яка дислокується за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Черкаське, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебував за її межами до 11 квітня 2017 року.

02 жовтня 2018 року солдата військової частини А1302 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, на його задоволенні наполягала.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали клопотання, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5Є С. обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, відомостей про його особу наданих органом досудового розслідування, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Ураховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Дніпропетровського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5, є 30 листопада 2017 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 35 240 гривень, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає звільненню з-під варти.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 або іншою фізичною чи юридичною особою застави, ОСОБА_5., підлягає звільненню з-під варти та в такому разі покласти на нього наступні обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України:

прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

не відлучатися з місця проживання та реєстрації за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Тургенєвка, вул. Миру (кол. Кірова), буд. 61, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в’їзд в України;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5, , що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя О.А. Антонюк