Ухвала суду № 77333695, 23.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11450/18

Провадження № 1-кс/201/6635/2018

УХВАЛА

23 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюка О.А.

з секретарем

судового засідання – ОСОБА_1

за участю:

прокурора – Малишко О.М.

слідчого – Жмака М.Є.

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження №12018040650002645 від 22.10.2018 року клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погодженого з прокурором прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, раніше не судимого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 19.10.2018 приблизно о 02.00 годин ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою слідством особою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням до іншого приміщення, знаходячись біля безномерного металевого гаражу, що розташований біля будинку № 4 по вулиці Лазаряна у м. Дніпро, спільно за попередньою змовою групою осіб без розподілу ролей, побачили та визначили у якості об’єкту свого злочинного посягання чуже майно, яке знаходиться у вказаному гаражі, користуючись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, невстановленим досудовим розслідуванням способом протиправно проникли у приміщення безномерного металевого гаражу біля будинку № 4 по вулиці Лазоряна у м. Дніпро. Після чого ОСОБА_2, із невстановленою слідством особою перебуваючи у вказаному приміщенні гаражу, побачив чуже майно, а саме дорослий спортивний велосипед чорного кольору «Rover» вартістю 5000 гривень 00 копійок, дорослий спортивний велосипед синього кольору «Gaint» вартістю 4000 гривень 00 копійок та дитячий велосипед білого кольору «Cosmic» вартістю 2000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_5, та які визначили як об’єкт свого спільного злочинного посягання.

Далі ОСОБА_2, діючи спільно із невстановленою слідством особою, перебуваючи в приміщенні безномерного металевого гаражу біля будинку № 4 по вулиці Лазоряна у м. Дніпро, маючи спільний умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, діючи умисно, з корисливих мотивів та спільної зацікавленості, переконавшись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, взяли дорослий спортивний велосипед чорного кольору «Rover», дорослий спортивний велосипед синього кольору «Gaint», велосипед білого кольору «Cosmic» загальною вартістю 11000 гривень 00 копійок, які належить потерпілій ОСОБА_5, та з невстановленою слідством особою, покинули безномерний металевий гараж через раніше відкриті ними вхідні ворота та залишили місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили майнову шкоду потерпілій ОСОБА_5,, на загальну суму в розмірі 11000 гривень 00 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

23.10.2018 року о 09.00 годині, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На підставі вищезазначеного, в клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 22.10.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650002645 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якого для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Також на думку суду, доведеними є ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний, розуміючи тяжкість підозри може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років, тому перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити чи спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Виходячи з вищенаведених обставин, а також з особистості підозрюваного, який раніше хоч і не судимий, однак підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, тому лише такий запобіжний захід як тримання під вартою на думку суду забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_2 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді. Підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу суд не вбачає.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 20 грудня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 140 960 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк