Ухвала суду № 77333087, 23.10.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5759/18

Провадження № 6-а/500/1/18

У Х В А Л А

23 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїл заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №2-446/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2007 року позов ОСОБА_2 був задоволений частково, а саме були визнані протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради щодо відмови компенсації вартості ОСОБА_2 самостійного санітарно-курортного лікування, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради на користь ОСОБА_2 вартість самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції у сумі 4164,21 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради на користь ОСОБА_2 вартість самостійного санаторно-курортного лікування без урахування індексу інфляції у сумі 2956 грн. 07 коп. (а.с. 25-29 т. 4)

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради було задоволено, постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2007 року скасовано. Постановлено по справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди відмовлено (а.с.108-110 т.4).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2008 року скасовано, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2007 року залишено в силі (а.с.188-192 т.4).

27.08.2018 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №2-446/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження від 24.01.2008 року, яка була ухвалена Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області з боржника - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради було стягнуто борг - вартість самостійного санітарно-курортного лікування без врахування індексу інфляції у розмірі 2956,07 грн. 01.10.2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області видав ОСОБА_2 виконавчий лист №2-446/07 з наступною резолютивною частиною рішення суду: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради на користь ОСОБА_2 індекс інфляції вартості самостійно-курортного лікування у розмірі 1208 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.». Постановою державного виконавця від 29 грудня 2012 р. виконавчий документ було повернуто ОСОБА_2 для його виконання казначейською службою відповідно до змін у законодавстві України. Разом з тим згідно п. 3 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (в редакції, яка була чинна на час ухвалення державним виконавцем постанови від 29 грудня 2012 р.): «3. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені часиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими е визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення». Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2013 р. у справі 500/2742/13-а (провадження № 6-а/500/11/13) було виправлено помилки у виконавчому листі № 2-446/07 в частині зазначення у ньому ідентифікаційного номера боржника та стягувача. Рішення набрало законної чинності. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2013 р. у справі 2-446/07 за заявою Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області було роз'яснено постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2007 р. у справі № 2-446/07. Рішення набрало законної чинності. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2014 р. у справі № 500/51/14-а (провадження № 6-а/500/11/14) було виправлено помилки у судовому рішенні та у виконавчому листі № 2-446/07, а також поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа. Рішення набрало законної чинності. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2014 р. у справі № 500/413/14-а (провадження № 2-аво/500/1/14) було виправлено помилки у всіх частинах виконавчого листа № 2-446/07 в частині зазначення правильного найменування боржника. Рішення набрало законної чинності. 14 березня 2014 р. ОСОБА_2 був направлений до Начальника Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням про вручення виконавчий лист №2-446/07 р., виданий 01 жовтня 2012 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, разом з заявою ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження від 14 березня 2014 р., а також оригіналами вищезазначених ухвал. 27 червня 2015 р. ОСОБА_2 померла. Ні на час смерті ОСОБА_2, ні після цього Підрозділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області так і не надіслав ОСОБА_2 на паперовому носії ні своєї постанови про відкриття виконавчого провадження, ні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також не повернув ОСОБА_2 виконавчий лист у справі № 2-446/07, ні усі чотири оригінали ухвал Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, якими були усунуті помилки у виконавчому листі № 2-446/07, виданому 01.10.2012 р. Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, в наслідок чого був грубо порушений встановлений законом строк надіслання постанов державного виконавця та встановлений законом порядок надсилання документів виконавчого провадження. Окрім того в матеріалах справи №2-446/07, що знаходиться у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області, відсутні докази повернення Підрозділом примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до Ізмаїльського районного суду Одеської області: 1) виконавчого листа у справі № 2-446/07, а також 2) постанов державного виконавця, з яких би убачався стан виконання виконавчого листа у справі № 2-446/07. Вищенаведені обставини свідчать про те, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2007 р. у справі № 2-446/07 залишається невиконаним, а відповідні виплати на користь сгягувача ОСОБА_3 не проведено. Приватним нотаріусом ОСОБА_4 заявниці було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 10 серпня 2016 р., що свідчить про те, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом та законом. Отже, вважає, що є всі правові підстави для того, щоб Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області замість виконавчого листа, що був виданий 01 жовтня 2012 р. з наступною резолютивною частиною рішення: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської Ради на користь ОСОБА_2 індекс інфляції вартості самостійно-курортного лікування у розмірі 1208 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.», видав новий виконавчий лист з наступним формулюванням резолютивної частини рішення суду, а саме: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської Ради на користь ОСОБА_1 індекс інфляції вартості самостійно-курортного лікування у розмірі 1208 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.».

У судове засідання заявниця не з’явилася, про дату та час судового засідання сповіщена належним чином, надала до суду заяву, в якій просить розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №2-446/07 за її відсутності.

Представник УП та СЗН Ізмаїльської міської ради в судове засідання не з’явилася, про дату та час судового засідання сповіщена належним чином, надала до суду клопотання, в якому просить розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі №2-446/07 за її відсутності, розгляд справи залишає на розсуд суду.

Представник Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, причини неявку суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Вивчивши матеріали справи та заяву, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КАС України cуд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, згідно положень КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної чи адміністративної справи у порядку цивільного або адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області видав ОСОБА_2 виконавчий лист №2-446/07 з наступною резолютивною частиною рішення суду: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради на користь ОСОБА_2 індекс інфляції вартості самостійно-курортного лікування у розмірі 1208 грн. 14 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.».

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 травня 2013 р. у справі 500/2742/13-а (провадження № 6-а/500/11/13) було виправлено помилки у виконавчому листі № 2-446/07 в частині зазначення у ньому ідентифікаційного номера боржника та стягувача.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 жовтня 2013 р. у справі 2-446/07 за заявою Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області було роз'яснено постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12.09.2007 р. у справі № 2-446/07.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2014 р. у справі № 500/51/14-а (провадження № 6-а/500/11/14) було виправлено помилки у судовому рішенні та у виконавчому листі № 2-446/07, а також поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2014 р. у справі № 500/413/14-а (провадження № 2-аво/500/1/14) було виправлено помилки у всіх частинах виконавчого листа № 2-446/07 в частині зазначення правильного найменування боржника.

27 червня 2015 р. ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №419663, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1032 (а.с.257 т.4).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.08.2016 року, ОСОБА_1 є спадкоємицею після померлої ОСОБА_2 (а.с.259 т.4).

Враховуючи вищевикладене, cуд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_1 та замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження ОСОБА_2, яка померла 27 червня 2015 року, її правонаступником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2007 року по справі №2-446/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 52, 379 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2007 року по справі №2-446/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження ОСОБА_2, яка померла 27 червня 2015 року, її правонаступником ОСОБА_1 у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 вересня 2007 року по справі №2-446/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Одеської області про стягнення вартості компенсації самостійного санаторно-курортного лікування в повному обсязі з урахуванням індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: ОСОБА_5