Рішення № 77332643, 16.10.2018, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/633/18

Провадження № 2/486/407/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.

при секретарі Архіповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2018 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 86487,05 грн.

Мотивує свої вимоги тим, що згідно договору б/н від 31.01.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між нею та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач порушив умови договору в результаті чого, станом на 02.05.2018 року виникла заборгованість в сумі 86487,05 грн., яка складається з наступного: 4039,23 грн. заборгованість за кредитом; 73798,75 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4054,45 грн. заборгованість за пенею та комісією; відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правилами надання банківських послуг: 500.00 грн. штраф (фіксована частина); 4094,62 штраф (процентна складова). Просить стягнути заборгованість та судовий збір.

Сторони в судове засідання не з’явились. Представник позивача направив до суду письмове клопотання в якому зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить слухати справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с. 41).

Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду відзив на позов в якому заперечує проти задоволення позову, з причин того, що з позивачем на вказаних умовах кредитний договір не укладав та позивачем пропущено строк позовної давності. Не заперечував факт підписання заяви на відкриття карткового рахунку, отримання банківської картки, однак не визнав факт отримання ним кредиту у розмірі 4100 грн., а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження надання банком кредиту. Посилається, що на момент підписання заявки про відкриття карткового рахунку в мережі інтернет були розміщенні інші «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», які не передбачали односторонньої зміни банком тарифів, умов. Просив застосувати строк позовної давності. Нарікав на несправедливе нарахування процентів. Також вважає, що неправомірно заявлено банком вимоги про одночасне стягнення пені та штрафу за договором. Просив розглядати справу у його відсутність. (а.с. 50-52)

31.07.2018 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування банківською картою та Тарифами, що розташовані на сайті банку складають договір про надання банківських послуг. З чим відповідач був ознайомлений, про що засвідчив власним підписом в заяві і укладення договору в саме такій формі не суперечить вимогам чинного законодавства України. Банком надано докази, що підтверджують факт укладення кредитного договору, включаючи виписку по рахунку, з якої видно, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів. З розрахунку вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за кредитом. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, тому вважає його допустимим доказом по справі. Тому правовідносини на даний час між сторонами тривають, належним чином зобов’язання не виконане та кредитором не прийняте. Заперечував на посилання відповідачем на Закон України «Про захист прав споживачів», оскільки, кошти надавалися у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку. Заперечував щодо пропуску строку давності, оскільки, строк дії картки закінчився - 07.2017 року, а позивач звернувся до суду 13.05.2018 року. Крім того, посилався що порушення зобов’язання триває, саме тому застосування позовної давності до вимог щодо стягнення пені також є не правомірними. Вважають, що заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст.61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Просить суд позов задовольнити. (а.с. 80-105)

20 серпня 2018 року на адресу суду надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, в якому вказує, що позивачем не надано до суду оригінал кредитного договору. На момент підписання заяви та відкриття карткового рахунку текст кредитного договору на сайті банку не існував. Позивачем не надано доказів видачі кредитних коштів. Посилається, що виписка з карткового рахунку не є належним та допустимим доказом, не є обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються. Зазначає, що договір є споживчим. Просив у задоволені позову відмовити.

Позивачем направлено відповідь на заперечення, які є аналогічними до відповіді на відзив, в яких він спростовував доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволені позову.

16.10.2018 року відповідач у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про день місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, що підтверджується корінцем про вручення поштового відправлення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв’язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначив у клопотанні. За такого суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно Кредитного договору б/н від 31.01.2012 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між нею та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 7-32).

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Умови передбачені договором відповідач не виконав, в результаті чого станом на 02.05.2018 року виникла заборгованість в сумі 86487,05 грн., яка складається з наступного: 4039,23 грн. - заборгованість за кредитом; 73798,75 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4054,45 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 4594,62 грн. - заборгованість по судовим штрафам. (а.с. 5,6)

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України положення статей 1048 та 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникають за укладеним сторонами договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов’язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов’язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про не отримання ним кредиту у розмірі 4100 грн., оскільки, в матеріали справи містять анкету-заяву, яка містить підпис відповідача та якою він погоджується з умовами договору. З виписки по рахунку наданої позивачем слідує, що ОСОБА_1 на платіжну картку встановлено кредитний ліміт у розмірі 4100 грн. (а.с.89-91).

Посилання відповідача, що на момент підписання заявки про відкриття карткового рахунку в мережі інтернет були розміщенні інші «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», не підтвердженні жодними доказами.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.. 253 ЦПК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Верховним Судом України в своїх постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 18 червня 2014 року у справі №6-61цс14, зазначається, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України)щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Тобто позовну давність в частині неповернутих кредитних коштів слід обчислювати з моменту закінчення строку дії платіжної картки.

Як вбачається з матеріалів справи термін дії картки виданої на ім’я ОСОБА_2 до 07.2017 року (а.с.69), а з позовом позивач звернувся 18.05.2018 року, отже, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 86487,05 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762.00 грн., які, у зв’язку із задоволенням позову, підлягають стягненню з відповідача на його користь (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 612, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 11-13, 76-78, 81, 89, 223, 264-265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: пр.. Незалежності, 24 кв. 69 у м.Южноукраїнську Миколаївської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором в сумі 86487 (вісімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 05 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: пр.. Незалежності, 24 кв. 69 у м.Южноукраїнську Миколаївської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111) судові витрати в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його оголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_3