Ухвала суду № 77332282, 12.10.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6670/18

Провадження № 2/487/2571/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2018 року Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Гаврасієнко В.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

08.10.2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування у зв’язку із загибеллю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 по 50000 грн. на кожного, також просили стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені ним внаслідок оплати на правничу допомогу адвоката у сумі 4000 грн.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відносини у сфері страхування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Закон України «Про захист прав споживачів», на який посилаються позивачі, регулює відносини, які виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування»(№ 85/96-ВР) страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування, оскільки цей Закон може застосовуватися, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих ним, наприклад, права на інформацію при ненаданні для ознайомлення правил страхування тощо. Як вбачається з позовної заяви предметом спору, що виник між сторонами, є не якість страхових послуг, а права та обов’язки сторін згідно з умовами укладеного договору добровільного комплексного страхування на транспорті, зокрема, позивачем оспорюється невиконання страховиком своїх обов’язків щодо виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору, тобто спір виник між сторонами внаслідок невиконання договірних відносин, а отже, позивач у даному випадку не звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, внаслідок не поширення на правовідносини, що виникли між сторонами, Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00грн. Отже, за подання до суду позовної заяви з вимогою про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування у сумі 100000 грн. сплаті підлягає 1 відсоток ціни позову, що дорівнює 1000 грн.

Але, судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду не надано квитанцію про сплату судового збору.

Крім того, оскільки спірні правовідносини не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», з метою визначення підсудності, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, зазначивши підстави для звернення саме до Заводського районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків заяви, вказаних в ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати позивачам, роз’яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Суддя підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно.

Суддя В.О. Гаврасієнко