Рішення № 77330689, 24.10.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1230/2018

130/2325/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючого судді Саландяк О.Я.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника позивачів – адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №130/2325/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, -

встановив:

У позовній заяві та в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 виклала наступну позицію. ОСОБА_6 – її чоловік, який помер 17.09.2016 року. Після народження дочки – другого позивача ОСОБА_3, ОСОБА_7 покинув сім»ю та став проживати окремо, останні 25 років вони взагалі не спілкувались. У липні 2018 року ОСОБА_3 зустріла свою знайому ОСОБА_8, від якої дізналась, що ОСОБА_7 кілька років тому помер. Вона із дочкою звернулась до РАГСу, де їм видали повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_7 Для того, щоб знайти місце поховання чоловіка, позивачка ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 стали обходити ритуальні бюро м.Жмеринки та встановили, що спадкодавець був похований ритуальним бюро ФОП ОСОБА_9, із яким зустрілись та отримали пенсійне свідоцтво та свідоцтво про смерть ОСОБА_7, знайшли його могилу. У вересні 2018 року вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак їм було відмовлено через пропуск встановленого строку прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7 немає, спадщину ніхто не прийняв. Оскільки на рахунках у Ощадному банку є кошти, вони вирішили звернутись із заявою до суду. Із 80-х років ОСОБА_6 із чоловіком не спілкувалась, бо він її покинув, нерухомого майна не придбавала, випадково бачила чоловіка в місті, однак близько двох років дійсно його не бачила. Інших перешкод для прийняття спадщини не було.

У позовній заяві та в судовому засіданні позивач ОСОБА_3П виклала наступну позицію. ОСОБА_6 – її батько, який помер 17.09.2016 року. Батько покинув сім»ю, коли вона була маленька, нею не цікавився та вона ним не цікавилась, її вихованням повністю займалась мати ОСОБА_2 У липні 2018 року позивачка ОСОБА_3 зустріла свою знайому ОСОБА_8, від якої дізналась, що ОСОБА_7 кілька років тому помер. Вона із матір»ю звернулась до РАГСу, де їм видали повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_7 Для того, щоб знайти місце поховання батька, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 звернулись до ритуального бюро м.Жмеринки ФОП ОСОБА_9, який займався похованням її діда та баби, із яким зустрілись та отримали пенсійне свідоцтво та свідоцтво про смерть ОСОБА_7, знайшли його могилу. У вересні 2018 року вони звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак їм було відмовлено через пропуск встановленого строку прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7 немає, спадщину ніхто не прийняв. Оскільки на рахунках у Ощадному банку є кошти, вони вирішили звернутись із заявою до суду, іншого майна немає. Із батьком не спілкувалась коли була малою, а коли виросла, то створила власну сім»ю, народила двоє дітей, працює , випадково бачила батька в місті, однак навіть не пригадає коли. Інших перешкод для прийняття спадщини після смерті батька, крім відсутності інформації про його смерть не було.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_4 виклав наступну позицію. Позивачі не знали про смерть спадкодавця, який жив самотньо, із ними не спілкувався, а дізнавшись про смерть через два роки та відшукавши спадкове не можуть прийняти спадщину, що на його думку є об»єктивною та поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини, просив позов задовольнити. Ним з»ясовувались у позивачів наявність інших підстав для прийняття спадщини, такі як хвороба, травалі відрядження, однак позивачі таких причин йому не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради, явка якого до суду обов»язковою не визнавалась, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с.36), у судове засідання не з»явився, на адресу суду надійшла заява (а.с.37), згідно якої відповідач вирішення даної справи залишає на розсуд суду та просить справу розглянути у відсутність представника ОСОБА_5 міської ради та відповідно до наявних матеріалів.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.10.2018 року задоволено клопотання позивачів про про витребування копії спадкової справи.

Ухвалою підготовчого судового засідання задоволено клопотання позивачів про виклик для допиту в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Ухвалою від 02.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Судом на підставі наданих позивачами та витребуваних судом доказів встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_2, є повнолітньою, дієздатною, перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7 з 08.08.1973 року, що підтверджується копіями паспорта серії АВ 453767, виданим 09.07.2002 року, картки фізичної особи - платника податків та свідоцтва про шлюб із ОСОБА_7 ОСОБА_10 І-АМ№290056, що видане 08.08.1973 року Райбюро РАЦС м.Жмеринка (а.с.3-, 8) та є спадкоємцем першої черги після його смерті.

Позивачка ОСОБА_3, є повнолітньою, дієздатною, дочкою спадкодавця ОСОБА_7 та позивачки ОСОБА_2, яка після реєстрації шлюбу із ОСОБА_11 12.06.2001 року змінила прізвище на ОСОБА_11, що підтверджується копіями паспорта серії АВ №495121, виданим 04.10.2002 року, картки фізичної особи - платника податків, свідоцтва про народження І-АМ №334716 від 24.10.1973 року, де батьком вказаний ОСОБА_7, матір»ю ОСОБА_2, та повторного свідоцтва про шлюб із ОСОБА_11 Серії І-АМ№047605, що видане 05.11.2007 року ВРАКС по місту Жмеринка ОСОБА_5 МУЮ Вінницької області (а.с.5-6, 9-10) та є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7

17.09.2016 року ОСОБА_7 помер в с.Рів Жмеринського району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ №357359, виданого ОСОБА_5 МВДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області (а.с.7) та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді коштів на рахунку ПАТ «Державний ощадний банк України» на загальну суму 233500, 50 грн., що підтверджується відповіддю АТ «Ощадбанк» №46-07/9300/9271 БТ від 03.10.2018 року на запит нотаріуса (а.с. 26)

Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась, свідоцтва не видавались, заповітів та спадкових договорів не укладалось, що підтверджується інформаційними довідками із реєстрів (а.с.11-12) та інформацією нотаріуса (а.с 22)

Спадщину після смерті ОСОБА_7 ніхто не прийняв і шляхом постійного проживання із спадкодавцем, що підтверджується копією довідки ТОВ «ОСОБА_5 підприємство «Експрес»№1701 від 10.09.2018 року (а.с.13), відповідно до якої ОСОБА_7 на момент смерті був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 км. 35 та інших зареєстрованих осіб за цією адресою не було.

Постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_12 відмовлено позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3П у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_7, оскільки вони своєчасно не подали заяву про прийняття спадщини та не надали доказів про реєстрацію їх місця проживання разом із спадкодавцем на час його смерті (а.с. 14)

Суд приймає зазначені вище докази, оскільки вони є належними, допустимими, достовірними та доводять ті обставини на які послались позивачі у власних позиціях.

Позивачі вперше дізнались про смерть батька лише у липні 2018 року, що підтверджується поясненнями позивачів, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_8

Так свідок ОСОБА_9 пояснив, що він займається підприємницькою діяльності у сфері послуг поховання та приблизно в липні 2018 року до нього звернулись позивачки та запитали чи здійснював він поховання чоловіка, описали його, назвали місце роботи, сказали, що це їхній батько та чоловік. Оскільки він у 2016 році процював у ЖЕку та вів облік померлих одиноких осіб, він згадав даного чоловіка, показав місце поховання в м.Жмеринка на міському кладовищі, віддав оригінал свідоцтва про смерть та ще якусь карточку позивачкам. Розповів, що поховання здійснював в результаті звернення правоохоронних органів, які повідомили що в полі с .Рів знайдено тіло чоловіка. Повністю здійснював процедуру з моменту забрання тіла з поля до поховання та ніхто із громадян з приводу смерті цього чоловіка до нього не звертався.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що в кінці червня 2017 року вона від своєї знайомої на ім»я Наташа дізналась про смерть чоловіка та батька позивачів, яких знала дуже добре, так як до 2001 року працювала із ОСОБА_2 Зустрівши в липні 2018 року ОСОБА_3 у розмові висловила їй свої співчуття з приводу смерті батька, однак остання дуже здивувалась та стала розпитувати свідка, звідки їй це відомо. Свідок повідомила все, що їй відомо.

Позивачі доводять та наполягають на поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті близького родича у вигляді відсутності інформації про його смерть, звернувшись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. У судовому засіданні завили про відсутність інших причин пропуску строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7

Відповідач у заяві від 23.10.2018 року (а.с.37) не заявив про повне та безумовне визнання позову, поклавшись при його вирішенні на розсуд суду.

Однак суд не приймає до уваги аргумент позивачів та їх представника, що відсутність інформації про смерть спадкодавця є поважною причиною, яка пов»язана з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для прийняття спадщини в розумінні ч.3 ст. 1272 ЦК України, та є неприйнятним з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Оцінюючи наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що надані позивачами докази самі по собі свідчать про відсутність у спадкоємців – позивачів у справі інформації про смерть спадкодавця, однак у своїй сукупності не свідчать про поважність такої причини, тобто у судовому засіданні судом не встановлено порушення прав позивачів на прийняття ними спадщини після смерті близького родича, адже вони, не маючи перешкод для подання заяви до нотаріальної контори, самі не скористались правом прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця.

Суд, застосував норми права, які містяться у книзі шостій Спадкове право Цивільного кодексу України, які безпосередньо регулюють спірні правовідносини, на які також посилались і позивачі, положення частини четвертої статті 263 ЦПК України, а також усталену судову практику із цього питання.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з частиною першою статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 1228 ЦК України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Згідно із статтею 1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій особі заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, законом передбачено, що підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини є наявність поважної причини його пропуску. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові №178/560/16 від 05.09.2018 року не знайшов підстав для відступу від неї, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції, яке цій позиції суперечило .

Також відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

На підставі викладених мотивів та норм права, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до статей 1217, 1220, 1221, 1222, 1228, 1261, 1269 , 1270, 1272 ЦК України, керуючись статтями 3, 10, 12, 76, 80, 89,141, 263-265, 266, 273, 354, п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. 002906260, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_1 до ОСОБА_5 міської ради Вінницької області, що знаходидься в м. Жмеринка Жмеринського району Вінницької області вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 03084233 про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 24.10.2018 року.

Суддя