Рішення № 7733051, 03.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.10                                                                                           Справа№ 29/159

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпріл ", м.Дніпропетровськ,

до відповідача: приватного підприємства “Інтрасвіт”, м.Львів-Винники,

про: стягнення 13’809,73 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Волинець Т.В. –дов. №09/06-юр від 09.06.2009 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпріл" до приватного підприємства “Інтрасвіт” про стягнення 13’809,73 грн. Ухвалою від 16.12.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.01.2010 р. У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін розгляд справи було відкладено на 03.02.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №03/01/09 від 03.01.2007р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 10’303,20 грн. Крім того, відповідачу нараховано 297,66 грн. –3% річних, 1’339,42 грн. інфляційних збитків, 1’869,45 грн. пені.

В судові засідання представник відповідача не з’являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №03/01/09 від 03.01.2007 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується передати у власність покупцеві (відповідач у справі) товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов’язується в порядку та на умовах, в изначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 11’554,17 грн., про що свідчить видаткова накладна №ЕП-0005658 від 17.09.2008 р.

Позивачем скеровувалася відповідачу претензія №20/07-юр від 20.07.2009 р. про оплату заборгованості на суму 10’303,20 грн.

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 10’303,20 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно з п. 4.1 Договору покупець проводить оплату на умовах відстрочки платежу: 30 календарних днів з дати поставки товару. Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свого обов’язку в частині повної оплати прийнятого товару, вимоги позивача про стягнення 10’303,20 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що у випадку порушення покупцем строків виконання зобов’язань, що передбачені умовами цього договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі 0,05% вартості замовленої партії товару за кожен день невиконання такого зобов’язання. Пеня нараховується з дня порушення відповідної умови Договору до моменту повного виконання такого зобов’язання покупцем. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1’869,45 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 297,66 грн. –3% річних та 1’339,42 грн. інфляційних збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Інтрасвіт” (юридична адреса: вул. Ломоносова, 17, м. Львів-Винники, 79495; код ЄДРПОУ 30823420) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпріл" (адреса: вул. Тітова, 36, м. Дніпропетровськ, 49055; код ЄДРПОУ 33515751) 10’303,20 грн. основного боргу, 297,66 грн. –3% річних, 1’339,42 грн. інфляційних збитків, 1’869,45 грн. пені, 138,10 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя