Ухвала суду № 77330364, 24.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2018 року м. Житомир

справа № 0640/3950/18

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, заяву Комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" про забезпечення його позову до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Комунальне підприємство "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України про призначення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області", оформлене наказом від 15.05.2018 №1648/7;

- скасувати наказ Міністерства юстиції України №1648/7 від 15.05.2018 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області"";

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 04.06.2018 №1701/5 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно";

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.06.2018 №2071/5 "Про скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації -комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області";

- зобов’язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо відновлення доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстраторам комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" шляхом направлення Державному підприємству "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України відповідного рішення (листа, повідомлення, тощо), а саме: державному реєстратору прав ОСОБА_1; державному реєстратору прав ОСОБА_2

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

23 жовтня 2018 року до канцелярії суду від комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" надійшла заява про забезпечення позову (вх.№21006/18), в якій позивач просить вжити заходів для забезпечення його позову шляхом:

- зупинення дії наказу Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"" від 04.06.2018 №1701/5 та наказу Міністерства юстиції України "Про скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації - комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області"" від 27.06.2018 №2071/5;

- встановлення Міністерству юстиції України обов"язку вчинити певні дії, а саме зобов"язати Державне підприємство "Національні інформаційні системи" розблокувати доступ державному реєстратору комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що змістом діяльності позивача є державна реєстрація права власності на нерухоме майно, державна реєстрація права оренди земельних ділянок як комунальної так і приватної власності, державна реєстрація права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб та інше. Оскаржувані накази фактично унеможливлюють завершення процедури реєстрації права власності та речових прав осіб, які звернулися до позивача із відповідними заявами, а тому порушують права і законні інтереси не лише позивача, а й третіх осіб.

Крім того, на думку позивача, в діях відповідача щодо прийняття оскаржуваних рішень очевидними є ознаки протиправності прийняття таких рішень, саме тому обрання такого заходу забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами і не створить жодних негативних наслідків для відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 1, 4, 5, 6 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З урахування вказаного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть ускладнити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно, або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають дискримінаційного характеру стосовно жодної із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зупинення дії оскаржуваних наказів полягає в тому, що на час дії цього заходу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Також суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Водночас, у даному випадку, вирішення питання про забезпечення позову може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб про який просить позивач, є фактичним вирішенням справи по суті, оскільки позивачу і надалі буде надана можливість вчиняти дії, які ним вчинялися до видання оскаржуваних наказів.

Слід зазначити, що сама лише незгода позивача із рішеннями суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про їх скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Щодо доводів позивача, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову про те, що оскаржувані накази фактично унеможливлюють завершення процедури реєстрації права власності та речових прав осіб, які звернулися до позивача із відповідними заявами, у зв"язку з блокуванням доступу державним реєстраторам комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІV у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

Як свідчать матеріали справи, Міністерство юстиції України, на виконання вимог абз.3 ч.3 ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на адресу позивача надіслало лист за №7648/19.3.1/33-18 від 02.07.2018, в якому позивачу повідомлено про те, що документи, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" необхідно передати на розгляд суб"єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі (а.с. 27).

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваних наказів відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства "Правовий центр Сербо-Слобідської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області" про забезпечення його позову до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко