Рішення № 77330201, 24.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 р. Справа№0540/5955/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – довір. від 01.07.2018 року б/н

від відповідача – ОСОБА_2 – довір. від 05.03.2018 року № 38484/10

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю «Меркурій»

до відповідача ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень – рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень – рішень:

- від 12.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн.,

- від 07.05.2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 12240 грн.,

- від 21.05.2018 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн. ( з урахуванням уточнень адміністративного позову – а.с. – 23 – 24).

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення – рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що податкові декларації, за неподання яких до позивача податковим органом застосовані штрафні санкції, подані своєчасно та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Наполягає на тому, що у разі, якщо контролюючий орган з дотриманням вимог п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України не надсилає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті декларації, або не надсилає її у встановлений строк, така декларація вважається прийнятою.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що під час проведення камеральних перевірок щодо неподання податкових декларацій з акцизного податку встановлені порушення п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України щодо неподання податкових декларацій.

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з’ясував наступні обставини справи.

ТОВ «Меркурій» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 25105958), місцезнаходження юридичної особи: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Побєди, буд. 49, перебуває на обліку як платник податків у Мар’їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

29.03.2018 року ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих у деклараціях акцизного збору щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності ТОВ «Меркурій», за результатами якої складений акт № 182/05-99-49-10/25105958.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Меркурій» вимог чинного законодавства, а саме, пп. абз. 4 п. 120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині неподання декларації з акцизного податку за лютий 2018 року.

На підставі акту перевірки ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення – рішення від 12.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн.

30.03.2018 року ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих у деклараціях акцизного збору щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності ТОВ «Меркурій», за результатами якої складений акт № 189/05-99-49-10/25105958.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Меркурій» вимог чинного законодавства, а саме, пп. абз. 4 п. 120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині неподання декларації з акцизного податку за січень – грудень 2018 року.

На підставі акту перевірки ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення – рішення від 07.05.2018 року № НОМЕР_2 про застосування до ТОВ «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 12240 грн.

02.05.2018 року ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області здійснена камеральна перевірка даних, задекларованих у деклараціях акцизного збору щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності ТОВ «Меркурій», за результатами якої складений акт № 259/05-99-49-30/25105958.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Меркурій» вимог чинного законодавства, а саме, пп. абз. 4 п. 120.1 ст. 120 розділу ІІ Податкового кодексу України в частині неподання декларації з акцизного податку за березень 2018 року.

На підставі акту перевірки ОСОБА_3 управлінням ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення – рішення від 21.05.2018 року № НОМЕР_3 про застосування до ТОВ «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн.

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, згідно квитанції № 2 від 11.04.2018 року щодо звітності ТОВ «Меркурій» з акцизного збору за березень 2018 року – пакет прийнятий.

Листом від 04.05.2018 року № 95/10/05-99-49-30-13-4 Мар?їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомило ТОВ «Меркурій», що декларація з акцизного збору за березень 2018 року не вважаться податковою звітністю у зв?язку з порушенням вимог ст. 48 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що Мар?їнське управління ГУ ДФС у Донецькій області повідомлення щодо неприйняття декларацій за лютий 2018 року та січень – грудень 2018 року на адресу ТОВ «Меркурій» не направляло.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення – рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов’язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вимоги до податкової звітності визначені статтею 48 Податкового кодексу України, пунктом 48.1 якої встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України обов’язкові реквізити — це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, визначені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення — залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку — фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Крім того, згідно п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період;

дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

ознака неприбутковості організації;

повне найменування нерезидента;

місцезнаходження нерезидента;

назва та код держави резиденції нерезидента.

Відповідно о п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

- фізичною особою — платником податків або його представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

За вимогами п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Порядок подання податкової звітності регламентується статтею 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлений обов?язок контролюючого органу щодо прийняття податкової декларації, перевірки наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу та за умови дотримання платником податків вимог цієї статті реєстрації податкової декларації платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Тобто, законодавцем визначені умови, коли податкова декларація вважається прийнятою, зокрема, у разі, якщо контролюючий орган не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, — протягом п’яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника — протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Як встановлено судом, підтверджене матеріалами справи та не спростоване відповідачем, відповідне повідомлення про відмову у прийнятті податкових взаємовідносин відповідачем позивачу не направлялось, тому така податкова звітність вважається прийнятою.

Щодо повідомлення про визнання податкової звітності з акцизного збору за березень 2018 року, суд враховує, що таке повідомлення направлене відповідачем з порушенням строку, встановленому пунктом 49.11 статті 49, тому податкова декларація в розумінні зазначеної норми Закону, також, вважається прийнятою.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування та застосування штрафу за встановлені порушення в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В розумінні норм статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень – рішень від 12.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн., від 07.05.2018 року № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 12240 грн., від 21.05.2018 року № НОМЕР_3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн. – задовольнити повністю.

Податкове повідомлення – рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області від 12.04.2018 року № НОМЕР_1 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн. – скасувати.

Податкове повідомлення – рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області від 07.05.2018 року № НОМЕР_2 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 12240 грн. – скасувати.

Податкове повідомлення – рішення ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області від 21.05.2018 року № НОМЕР_3 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» штрафних (фінансових) санкцій за платежем «пальне» в сумі 1020 грн. – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (ЄДРПОУ 25105958, юридична адреса: 85612, Донецька обл., Мар’їнський р-н, м. Курахове, вул. Перемоги, 49) витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.