Рішення № 77330139, 23.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2018 р. Справа№0540/8919/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа ОСОБА_2 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32), третя особа ОСОБА_2 (85300, Донецька область, м. Дружківка, м-н Молодіжний, 39/26) про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 56726262 від 09.07.2018 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнята оскаржувана постанова, оскільки підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів, є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області здійснило виконання постанови суду добровільно, тобто державним виконавцем не здійснювались по відношенню до управління примусові дії по виконанню рішень суду. На підставі викладеного, вважає постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП № 56726262 від 09.07.2018 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн. протиправною та просить скасувати.

Від представника відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких представник зазначив, що ним відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про зобов’язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області працевлаштувати ОСОБА_2. При цьому була визначена сума виконавчого збору, що є обов’язковим при відкритті виконавчого провадження. З листування з позивачем встановлено, що після відкриття виконавчого провадження добровільно виконано рішення суду. Відтак на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження рішення виконане не було. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити в позові.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 23.10.2018 року.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року у задоволенні клопотання представника Головного Управління МВС в Донецькій області про участь у судовому засіданні 23.10.2018 року о 10-30 в режимі відеоконференції відмовлено.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у наданих суду запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.07.2018 року постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1718/16-а про зобов’язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області працевлаштувати ОСОБА_3. Окрім іншого, визначено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 12.06.2018 року № 13 о/с лк скасовано пункт наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року №401 о/с в частині звільнення: капітана міліції ОСОБА_2 (М-136428), слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку СВ Київського районного відділу Донецького міського управління.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 12.07.2018 року № 275 о/с відповідно до пунктів 9 та розділу 12 ХІ Закону України «Про національну поліцію» призначити: ОСОБА_2 , яка прибула з Міністерства внутрішніх справ та мала спеціальне звання капітан міліції – інспектором сектору кадрового забезпечення Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 18 липня 2018 року, з посадовим окладом 2400 грн., присвоївши їй спеціальне звання капітан поліції, у порядку переатестування та закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0127961.

Листом від 17.09.2018 року позивач повторно повідомив відповідача, що на виконання постанови Верховного Суду від 16.05.2018 року та постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 року у справі № 805/1718/16-а ОСОБА_3 наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прийнята на службу в поліцію та призначена на посаду сектору кадрового забезпечення Покровського відділу поліції.

12.09.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області у розмірі 14892 грн.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вважає, що добровільно виконав постанову Верховного Суду від 16.05.2018 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.08.2016 року у справі № 805/1718/16-а до відкриття виконавчого провадження, отже, постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження у ВП № 56726262 від 09.07.2018 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн. підлягає скасуванню.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів – це сукупність дій органів і осіб, визначених у Законі України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404 (далі - Закон № 1404), що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За приписами ч.6 ст. 26 Закону №1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі – Інструкція) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Питання справляння виконавчого збору визначені ст. 27 вищенаведеного Закону.

Згідно ч. 1 цієї статті виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.5 ст. 27 Закону №1404 виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Частиною 9 ст. 27 даного Закону визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 1404 за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених п.п. 1, 3, 4, 6 ч.1 ст. 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого ч. 9 ст. 27 цього Закону), п.п. 11, 14 і 15 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Позивач посилається на відсутність підстав для стягнення з боржника виконавчого збору, вважаючи, що рішення суду було виконано ним в добровільному порядку до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд вважає безпідставними такі доводи позивача з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора сектору кадрового забезпечення Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 12.07.2018 року № 275 о/с.

Отже, оскільки постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/1718/16-а винесено 09.07.2018 року, рішення в даній справі виконано позивачем після відкриття виконавчого провадження.

Як зазначалось раніше, Закон №1404 містись в собі поняття виконавчого збору, яке полягає в тому, що це збір, який справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Суд зазначає, що позивач помилково тлумачить строк (час для виконання рішення суду), наданий йому постановою про відкриття виконавчого провадження – 10 робочих днів, як такий, що наданий для добровільного виконання рішення суду, оскільки початком примусового виконання рішення є прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій одночасно державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону (ст. 26 Закону №1404).

Окрім іншого суду зазначає, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 12.09.2018 року про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області суму виконавчого збору у розмірі 14892 грн. не є предметом оскарження у цій справі та окремо не оскаржувалась.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи, що законом передбачено, що виконавчий збір не стягується лише у разі виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд не вбачає підстав для скасування спірної постанови суму в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України “Про виконавче провадження”, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою в задоволені позову, відсутні підстави для повернення судових витрат.

З урахуванням зазначеного, на підставі положень Конституції України, Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр.Нахімова, 86) до Відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84313, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 32), третя особа ОСОБА_2 (85300, Донецька область, м. Дружківка, м-н Молодіжний, 39/26) про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 56726262 від 09.07.2018 року в частині стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн. – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та проголошено у судовому засіданні 23.10.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Загацька Т. В.